Справа №2-81/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2007 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу в складі
головуючого судді Середньої Н.Г.,
при секретарі Збираник Л.В.,
з участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_4,
представника Криворізького міського управління головного управління МНС
України в Дніпропетровській області Костенко Валентина Валерійовича,
Бойко Костянтина Анатолійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої пожежею, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2006 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом, зазначивши, що 05 травня 2003 року з вини відповідача, яка спалювала сміття неподалік від будівлі її літньої кухні сталася пожежа. В результаті пожежі постраждала літня кухня, гараж, були знищені запчастини автомобіля ВАЗ 2101, що знаходився у гаражі та посуд, реалізацією якого вона займалась як приватний підприємець. Всього матеріальні збитки склали 7031,06 гривень. В наслідок пожежі вона пережила нервовий зрив, був порушений її звичайний уклад життя, позивач змушена була докладати додаткових зусиль для відновлення господарських будівель, понесла додаткові, не передбачувані матеріальні затрати. Розмір моральної шкоди оцінює в 5000 грн.
У судовому засіданні позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що їй та її чоловіку на праві приватної власності належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.
05.05.2003 року їх сусідка ОСОБА_2. спалювала сміття на межі їх домоволодіння та залишила багаття без нагляду. Вона була у будинку, коли відчула запах гарі, вискочивши на вулицю побачила, що полум'я перейшло на їх сарай. Разом з сусідами, братом вони намагались погасити полум'я, викликали бригаду пожежну. Пожежними був складений акт, встановлені його причини - необережне поводження з вогнем з боку ОСОБА_2. та зазначено розмір збитків - 3860 гривень. Повністю згорів сарай, впав дах гаража, згорів дах на літній кухні, постраждали стіни. У гаражі знаходились запчастини від автомобіля та посуд, який було знищено полум'ям.
Сім'я ОСОБА_2 допомагала фізично ліквідовувати наслідки пожежі: вивозили сміття, провели відновлювальний ремонт даху на літній кухні, на який ОСОБА_2 дали В не нових листів заліза та був зроблений тимчасовий ремонт на гаражі. Відповідач обіцяла сплатити їй кошти, однак весь час просила відстрочити термін сплати з надуманих причин, тому вона змушена була звернутись з позовом до суду.
В обгрунтування заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди пояснила, що перенесла стрес, стала боятись вогню, до цього часу не відновила нормальні умови проживання, перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Представник позивача ОСОБА_3 позов підтримала з тих же підстав.
2
Третя особа на боці позивача - ОСОБА_5. у судове засідання не з'явився про день та час розгляду слухання справи був повідомлений.
Відповідач ОСОБА_2проти позову заперечувала, суду пояснила, що залишила багаття, коли воно вже згасло. Одночасно з нею палила багаття також і ОСОБА_1., і коли була виявлена пожежа, вогонь „йшов" з її боку. Дійсно, пожежею були пошкоджені господарські будівлі позивача, однак постраждали також і їх сарай, частина времянки. З актом про пожежу її не ознайомлювали. Так як від пожежі вони постраждали обоє і обоє палили сміття, то вони допомагали позивачу ліквідувати наслідки. Разом з донькою та чоловіком вона працювала до кінця літа та закінчили відновлювальний ремонт, при цьому буди використані їх будівельні матеріали: оцинкованим залізом накритий дах на літній кухлі, нові балки, цвяхи, цемент. Протягом двох років претензій матеріального чи морального характеру позивач не пред'являла.
Представник відповідача ОСОБА_4позов не визнала з тих же підстав, суду доповнила, що не доведено вину відповідача, не обґрунтовано заявлені вимоги матеріального та морального характеру, у задоволенні позову просила відмовити.
Представник 3-ї особи КМУ ГУ МНС України в Дніпропетровській області Бойко К.М. суду пояснив, що до відділення надійшло повідомлення про пожежу, він особисто виїжджав за викликом та проводив розслідування. Силами ВПЧ-32-1 була ліквідована пожежа, він оглянув місце пожежі, відібрав пояснення у позивача, відповідача, сусідів, склав акт, встановив причини.
Представник 3-ї особи КМУ ГУ МНС України в Дніпропетровській області Костенко В.В. дав аналогічні пояснення, при винесенні рішення покладався на розсуд суду.
Свідки ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7.,ОСОБА_8 підтвердили, що дійсно протягом літа ОСОБА_2. та її родичі проводили ремонт у ОСОБА_1. Щодо їх участі у відновлювальних роботах підтвердили також свідки ОСОБА_9 ОСОБА_10., однак пояснили, що ця допомога не була настільки вагомою, як пояснює відповідач, крім того допомога була фізичною, а не матеріальною.
Свідок ОСОБА_11. пояснила, що коли складався акт ОСОБА_2. запевнила позивача, щоб та не хвилювалась з приводу пожежі, так як вона відшкодує їй завдану шкоду.
Вислухавши думку позивача, відповідача, представників сторін та третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_5. на праві спільної часткової власності належить АДРЕСА_1
05 травня 2003 року на їх подвір'ї сталася пожежа, якою були знищені дах літньої кухні, дах гаража, деталі від автомобіля ВАЗ-2101, посуд, електричний кабель та пошкоджено стіну літньої кухні, віконну раму (а.с. 49 - акт).
Відповідно до акту причиною виникнення пожежі стало необережне поводження з вогнем з боку ОСОБА_2. У судовому засіданні ОСОБА_2. заперечувала щодо її вини у пожежі, однак суд вважає її доведеною, оскільки відповідач відповідно до наданих нею інспектору пояснень безпосередньо після пожежі, зазначила, що можливо, вітром було перенесено полум'я з багаття, що вона палила на літню кухню позивача, акт не сопорила (а.с. 51 - поясненя). Крім того, ОСОБА_2. приймала участь у відновлювальному ремонті, що не заперечувала сама відповідач, підтвердили у судовому засіданні допитані свідки , що суд також розцінює як визнання своєї вини.
Відповідно до ст. 440 ЦК України в редакції 1963 року відповідальність за шкоду, спричинену особі або її майну несе особа, яка заподіяла шкоду в повному обсязі.
Т.ч. суд вважає, щоОСОБА_1 має право на відшкодування матеріальної шкоди.
3
Однак, в обґрунтування розміру спричиненої матеріальної шкоди ОСОБА_1. надала зведений кошторисний розрахунок вартості капітального ремонту даху літньої кухні, квитанції на придбання запчастин до автомобіля та посуду, (а.с. 11-13 - кошторис, 14-23- квитанції). Відповідно до кошторису капітальний ремонт даху становить 5197 гривень, відповідно до акту про пожежу орієнтований розмір всього збитку становить 3860 гривень. Враховуючи, що в акті не зазначено які саме деталі автомобіля та перелік посуду що були пошкоджені вогнем, а кошторис не підтверджує розмір шкоди, що заподіяна саме пожежею, суд вважає не обґрунтованим розмір матеріальної шкоди, а тому в цій частині не може задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ст. 440 ЦКУ моральна шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила її законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.
Т.ч. суд вважає, що ОСОБА_1. була спричинена пожежею моральна шкоду, суд її оцінює в 1200 гривень при цьому враховує, що через пожежу вона пережила нервовий стрес, був порушений її звичайний уклад життя, позивач змушена була докладати додаткових зусиль для відновлення господарських будівель, понесла додаткові, не передбачувані матеріальні затрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. 440, 440 ЦК України 1963 року, ст.ст. 10, 11,60,212,213 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1200 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та 78 грн. 81 коп. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2. витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 30 (тридцять) грн.
В решті позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського апеляційного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.