1-102/2007

ВИРОК

Іменем України

6 лютого 2007 року Автозаводський районний суд м. Кременчука, Полтавської області в складі:

головуючого судді - Гафяк В.М при секретарі - Матюшина Ю.О. за участю прокурора - Яроменка P.O. потерпілого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Петропавлівськ-Камчатський, Росія, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працюючого, проживаючого: м. Кременчук, АДРЕСА_1, не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11.05.06 року близько 09 год. перебуваючи в кв. № АДРЕСА_1 м. Кременчука між підсудним ОСОБА_2. та потерпілим ОСОБА_1., які перебували в нетверезому стані, на грунті особистих неприязних стосунків виникла сварка, вході якої підсудний умисно наніс близько восьми ударів кулаками та один удар ногою в область грудної клітки потерпілого, заподіявши останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді закритої травми грудної клітки, що викликало чисельні переломи ребер: з права - від третього по дев'яте, з ліва - від п'ятого по сьоме.

Підсудний ОСОБА_2, не оспорюючи факту заподіяння потерпілому ОСОБА_1. тілесних ушкоджень за обставин, вказаних в описовій частині вироку, свою вину у вчиненні злочину визнав частково, пояснивши при цьому, що чисельні переломи ребер він потерпілому не заподіював, а останній напередодні неодноразово падав, ударяючись об різні предмети і міг переломати при цьому ребра.

Також підсудний стверджував, що показання, викладені в протоколах його допитів він давав на прохання працівників міліції.

2

Суд, давши належну оцінку показанням підсудного, співставивши їх з

обставинами    вчинення    злочину,    встановленими    судом,    показаннями

потерпілого, зібраними по справі доказами, вважає, що винність підсудного у

вчиненні злочину, повністю підтверджується  всебічно, повно та об'єктивно

дослідженими, перевіреними та співставленими судом слідуючими доказами:

показаннями   потеріпілого   ОСОБА_1,   який   підтвердив   в

судовому засіданні, що саме підсудний за обставин, викладених в

описовій частині вироку, заподіяв йому середньої тяжкості тілесні

ушкодження.  Потерпілий також стверджував,  що з підсудним

вони примирились, на суворому покарнані він не наполягає.

Свідченнями ОСОБА_3, котра підтвердила, що 11.05.06 року

близько 07 год. 30 хв. вона пішла з дому, повернувшись, побачила,

що її співмешканець та син перебувають в нетверезому стані, а

перший, ще й побитий. Вона відразу викликала швидку допомогу

та міліцію.

стабільними показаннями підсудного ОСОБА_2, даними в ході досудового слідства, де останній підтверджував факт заподіяння потерпілому ОСОБА_1. тілесних ушкоджень, за обставин, встановлених судом;

(а.с. 30, 34) висновками судово-медичної експертизи, згідно з якими потерпілому ОСОБА_1. заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді закрито травми грудної клітки, що викликало чисельні переломи ребер: з права - від третього по дев'яте, з ліва - від п'ятого по сьоме, які утворились від дії тупих предметів за обставин, встановлених судом;

(а.с. 11-12) а також іншими доказами у їх сукупності.

Твердженням підсудного про те, що в ході досудового слідства він, визнаючи факт заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, показання щодо механізму та характеру заподіяння їх, давав на прохання працівників міліції, дає належну оцінку і до уваги при постановці вироку не приймає, поскільки вони спростовуються наведеними вище доказами та дослідженими в судовому засіданні матеріалами прокуроської перевірки, і розцінює їх як спосіб уникнення від відповідальності за вчинене та як спосід захисту.

Підсудний ОСОБА_2 умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_1. середньої тяжкості тілесні ушкодження, тому суд його дії кваліфікує за ст. 122 ч. 1 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд в повній мірі враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, всі конкретні обставини по справі в їх сукупності, дані про особу, який характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, його сімейний стан та стан здоров'я, поведінку потерпілого, що передувала вчиненню злочину, а також думку потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні підсудного.

Обставинами,   що   пом'якшують   покарання   суд   визнає:   часткове визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання суд не знаходить. Враховуючи  вищевикладене,  суд  призначає  покарання  підсудному ОСОБА_2 необхідне та достатнє для його виправлення та запобігання

3

вчиненню   нових   злочинів   у   межах   санкції   статті,   що   передбачає відповідальність за вчинений злочин у виді обмеження волі.

При цьому суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та всі конкретні обставини по справі, приходить до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_2 без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, предбачені ст. 76 КК України. Керуючись ст.ст. 333-335 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, призначивши покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2. від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік, поклавши на нього обов'язок періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ: підпис

Копія: вірна

СУДДЯ