Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44
22 грудня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді: Забродського М.І,
суддів: Миніч Т.І.,
ОСОБА_1
з участю секретаря
судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Богунської
районної ради м. Житомира на постанову Овруцького районного суду Житомирської
області від 05 липня 2010 року
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до
управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної
адміністрації Житомирської області, управління праці та соціального захисту
населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області та до
управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради
м. Житомира про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-
в с т а н о в и ла:
У серпні 2009 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до відповідачів та
просив визнати їх дії неправомірними і стягнути з останніх невиплачені кошти
передбачені ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 42027,80 грн. за період з
01.09.1996 року по 01.01.2008 року.
В обґрунтування позову зазначав, що доплату до заробітної плати він
отримував у відповідачів не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати,
як це визначено Законом, а згідно постанови Кабінету Міністрів України №836 від
26 липня 1996 року, що призвело до порушення його прав.
Постановою Овруцького районного суду від 05 липня 2010 року позов
задоволено.
Визнано дії відповідачів неправомірними щодо виплати коштів у розмірах,
передбачених постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року.
Стягнуто на користь ОСОБА_3 щомісячну доплату
громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення відповідно до
ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи» з управління праці та соціального захисту
населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області 3264,70
грн., за період з 01.09.1996 року по 28.02.2000 року; з управління праці та соціального
захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської
області - 11046,60 грн. за період з 01.01.2001 року по 31.03.2003 року; з управління
праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира, -
3 1216,20 грн. за період з 01.04.2003 року по 31.12.2005 року та з 09.07.2007 року по
31.12.2007 року.
В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення
Богунської районної ради м. Житомира просить постанову районного суду скасувати
та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову.
Посилається на те, що виплата компенсацій і допомог, передбачених Законом
України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи (далі-Закон №796-12) працюючим громадянам
проводиться підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами, в
яких громадяни працюють, шляхом подачі розрахунків до Головного управління
праці та соціального захисту населення облдержадміністрації. Після того коли
надійдуть кошти з Державного бюджету до Управління, - вони перераховують їх
підприємству. '
Перевіривши постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, визначених
ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга
підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював на посаді заступника голови
Овруцької райдержадміністрації, головою Овруцької районної ради та начальником
відділу митного оформлення №4 митного посту «Овруч» та отримував щомісячну
доплату за роботу в зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні
гарантованого добровільного відселення у меншому розмірі, ніж встановлено
Законом №796-12. Також він являється потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС З
категорії.
Законом №796-12 встановлено компенсаційні виплати особам, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зокрема, згідно ст.39 згаданого закону (у
редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), громадянам, які
працюють на території зони гарантованого добровільного відселення проводиться у
розмірі 2 мінімальних заробітних плат, а у зоні безумовного (обов’язкового)
відселення - 3 мінімальні заробітні плати.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами,
вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку,
що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме Закон №786-12, а не
постанова КМУ №836 від 26.07.96 р., яка істотно звужує обсяг встановлених законом
прав.
Призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших
соціальних виплат, установлених законодавством, здійснюється органами праці та
соціального захисту населення, які діють відповідно до постанов Кабінету Міністрів
України від 30.05.2007 року №790 «Про затвердження типових положень про Головне
управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської,
управління праці та соціального населення Севастопольської міської і про управління
праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі
державної адміністрації».
Тому суд, з урахуванням положень згаданої постанови, правомірно визначив
відповідача в особі управління праці та соціального захисту населення Богунської
районної ради м. Житомира.
Разом з тим суд не врахував, що Закон України «Про оплату праці» визначає
економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають
у трудових відносинах, відповідно до ст.ст. 1,2,4,21,22 якого заробітна плата є
гарантованою винагородою працівника за роботу, яку роботодавець виплачує на
підставі трудового договору і джерелом оплати якої є дохід та інші кошти
підприємства або бюджетні кошти виділені на ці цілі.
У той же час передбачені ст.39 Закону № 796-12 виплати не входять до
структури заробітної плати, а відповідно до Закону України «Про формування,
порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо
ліквідації Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення» від
10.02.2000р., фінансуються для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення та інших джерел
визначених законом.
Виходячи з наведеного доплата до заробітної плати ОСОБА_3, як
працюючому є соціальною гарантією і не входить у структуру заробітної плати.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції до 07 липня 2010 року,
чинної до 30 липня 2010 року) встановлено, що для звернення до адміністративного
суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який
обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення
своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.І ст. 100 КАС України пропуск
строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні
позову.
З матеріалів справи убачається, що позивач звернувся до суду 11 серпня 2009
року та просив стягнути доплату до заробітної плати із відповідача за період з
01.09.1996 року по грудень по 01.01.2008 року.
Проте вимоги його були задоволені за період з 01.04.2003 року по 31.12.2005
року та з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково
застосував ст. 233 КЗпП України відповідно до якої працівник має право звернутися
до суду з позовом про стягнення належних йому сум заробітної плати без обмеження
будь-яким строком.
Оскільки ОСОБА_3 не подавав клопотання про поновлення строку для
звернення до суду, - в задоволенні вимог до управління праці та соціального захисту
населення Богунської районної ради м. Житомира слід відмовити за пропуском
строку звернення до суду.
Виходячи з наведеного постанова Овруцького районного суду Житомирської
області від 05 липня 2010 року підлягає скасуванню в частині задоволення вимог до
управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради
м. Житомира.
Керуючись ст.ст. 160,195,196,198,202,207 КАС України, колегія суддів
цивільної палати,
п о с т а н о в и ла:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення
Богунської районної ради м. Житомира задовольнити.
Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 05 липня
2010 року в частині задоволення вимог ОСОБА_3 до управління
праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира
скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до управління праці та
соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира про стягнення
щомісячної доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного
забруднення відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відмовити за
пропуском строку звернення до суду.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути
оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду
України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.