ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13.07.06 Справа № 8/491.
Суддя Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Прокурора Кремінського району Луганської області в інтересах держави в особі Рубіжанської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Кремінна Луганської області,
до Приватного сільськогосподарського підприємства „Агро-98”, село Краснороіченське Луганської області, -
про стягнення 23978 грн. 00 коп.,
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
прокурор –Нагієвич І.В., - посвідчення №1084 від 02.12.05 року;
в присутності представників сторін:
від позивача –Кошаков Д.В. –старший державний податковий інспектор, довіреність №63/10-11 від 10.01.06 року;
від відповідача –не прибув, -
встановив:
суть спору: прокурором в інтересах позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з податку з доходів з фізичних осіб (далі –ПДФО) у сумі 23978 грн. 00 коп., а також судових витрат.
Відповідно до поданої позовної заяви господарським судом Луганської області провадження по цій справі порушено на підставі ст.ст.61, 64-68 ГПК України.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено з 04 на 13 липня 2006 року –у зв’язку з неявкою відповідача.
З урахуванням того, що заявником по цій справі є прокурор, а позивачем –Рубіжанська об’єднана державна податкова інспекція Луганської області (далі –ОДПІ; Рубіжанська ОДПІ, - Позивач), - тобто суб’єкти владних повноважень, подальший розгляд справи відповідно до ст. 17 та частини 1 ст. 18 КАС України здійснено за нормами адміністративного судочинства.
Прокурором та представником позивача подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.41 та пункту 2-1 розділу УІІ „Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, - а тому його задоволено судом.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали у повному обсязі.
Представник Позивача надав до суду довідку №1806/17 від 30.06.06 року, згідно якій сума заборгованості Відповідача з ПДФО за станом на 01.06.06 року становить 21977,00 грн.
Судом її долучено до матеріалів справи як доказ суми боргу на час розгляду цієї справи.
Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, позов не оспорив, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце судового слухання.
З урахуванням викладеного суд, керуючись частиною 6 ст.71 та ст. 128 КАС України, розглянув справу по суті за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши прокурора та представників сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
24.03.1998 року Кремінською районною державною адміністрацією Луганської області Приватне сільськогосподарське підприємство „Агро-98” (далі –ПСП „Агро-98”, - Відповідач) зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності, про що зроблено запис №13661200000000143 та внесено дані до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
22.05.2006 року фахівцями Рубіжанської ОДПІ здійснено звірку заборгованості по податку з доходів фізичних осіб з ПСП „Агро-98”, код за ЄДРПОУ 25362767, - за станом на 01.01.06 року та на 01.04.06 року, - при цьому встановлено факт несвоєчасного перерахування до бюджету ПДФО, - тобто наявності боргу у сумі 23978,00 грн.
За результатами перевірки складено акт №14 від 22.05.06 року, з яким того ж дня, під розписку, ознайомлений головний бухгалтер ПСП „Агро-98”; який акт підписав без будь-яких заперечень, зауважень та застережень.
В адміністративному та судовому порядку акт не оскаржувався, - тобто він є чинним на час розгляду справи.
Наявність у відповідача заборгованості з перерахування до бюджету ПДФО у сумі 21977,00 грн. за станом на 01.06.06 року підтверджується наступними доказами, долученими до матеріалів справи:
вищезгаданим актом від 22.05.2006 року №14;
довідкою про заборгованість до бюджету податку з доходів фізичних осіб ПСП „Агро-98” за станом на 01.06.06 року, згідно якому сума боргу складає 21977,00 грн.;
карткою особового рахунку платника податку.
Заслухавши прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи та додатково надані документи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
1.Згідно статті 4 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” (далі –ЗУ №1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).
Пунктом 4 частини 1 ст.14 цього Закону податок з доходів фізичних осіб віднесено до загальнодержавних податків.
2. Як сказано у п. 2.1 ст. 2 Закону України від №889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб” (далі –ЗУ №889-ІУ), - платниками цього податку є резиденти, які отримують як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;
нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України (пункт 2.1 ст. 2 ЗУ №889-ІУ).
3.Відповідно до п. 8.1 ст. 8 цього Закону оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку, здійснюється податковим агентом.
4.Пунктом 1.15 ст. 1. ЗУ №889-ІУ визначено, що податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які, незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками, зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Звідси виходить, що відповідач по справі є податковим агентом у розумінні ЗУ №889-ІУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (підпункт 8.1.1 п.8.1 ст.8 ЗУ №889-ІУ).
5.Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету (підпункт 8.1.2 пункту 8.1 ст.8 ЗУ №889-ІУ).
Наявними у справі доказами доведено, що Відповідачем порушено вимоги пунктів 16.1 та 16.2 ст.16 ЗУ №889-ІУ, якими передбачено, що даний податок, отриманий з резидентів та нерезидентів, підлягає зарахуванню до бюджету.
6.Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи) (пункт 17.1 ст.17 ЗУ №889-ІУ).
Відповідно до пункту 19.2 ст.19 того ж Закону особи, які відповідно до нього мають статус податкових агентів, зобов’язані:
своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або після такої виплати та за її рахунок.
7.Фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону є такі особи:
а)при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи (пункт 2.2 ЗУ №889-ІУ).
8.Особами, відповідальними за погашення сум податкового зобов’язання або податкового боргу з цього податку є:
а)при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - така особа - податковий агент (підпункт 20.3.1 пункту 20.3 ст.20 ЗУ №889-ІУ).
9.Матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач припустився порушення вимог підпункту 6.3.1 п.6.3 ст.6; підпункту 6.5.1 п.6.5 ст.6; п 7.1 ст.7; підпунктів 8.1.1 та 8.1.2 п.8.1 ст.8; пунктів 16.1-16.2 ст.16; пункту 17.1 ст.17; п.19.2 ст.19 названого Закону, - а тому Рубіжанською ОДПІ цілком правомірно щодо нього поставлено вимогу про сплату боргу з податку з доходів фізичних осіб.
10. ЗУ №889-ІУ прямо не передбачає можливості примусового стягнення боргу з ПДФО (ст. 20).
11.Спірна сума згідно пункту 3.2 ст. 3 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами” (далі –ЗУ №2181) є бюджетним фондом, що прямо витікає із змісту підпункту 3.2.1 названого Закону, де сказано:
у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами запитань оподаткування уповноважений утримувати податок..., яким оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, ...сума таких податків ... вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.
У підпункті 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 цього Закону далі сказано, що на кошти бюджетного фонду, визначеного підпунктом 3.2.1 цього пункту, не може бути накладено стягнення за причинами, відмінними від стягнення такого податку, збору (обов’язкового платежу).
12.Оскільки заявник та позивач звернулися з позовом до суду саме з питання примусового стягнення цього боргу, то суд, враховуючи, що податковий борг у судовому порядку не може бути стягнений у інший спосіб, ніж передбачено підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 ЗУ №2181-ІІІ, при вирішенні цього спору керується саме цим підпунктом п. 3.1 ст. 3 ЗУ №2181-ІІІ.
Відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 ЗУ №2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.
Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з ПДФО, а також факт його ухилення від його сплати, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення (з урахуванням доведеної суми боргу).
Оскільки заявником та позивачем не поставлено перед судом питання про стягнення боргу шляхом звернення стягнення на активи платника податку, - суд вирішує тільки питання про стягнення цього боргу, не визначаючи його спосіб.
Відповідач позовні вимоги не спростував.
Відповідно до частини 4 ст.94 КАС України суд не стягує з Відповідача судові витрати.
Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито” при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.
На підставі викладеного, ст.9 ЗУ від 25.06.1991 №1251-ХІІ „Про систему оподаткування”; ст.ст.6,7,8,16,17,20 ЗУ від 22.05.2003 року №889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб”; п.1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України від 20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись ст.ст. 94, 158-163 та 167 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства „Агро-98”, що знаходиться за адресою: село Красноріченське, вул. Привокзальна, 1 Кремінського району Луганської області, ідентифікаційний код 25362767, р/рахунок 260085658 у ЛОД АППБ „Аваль”, МФО 304007, Кремінському відділенні, - на користь місцевого бюджету Красноріченської селищої ради Кремінського району Луганської області - заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у сумі 21977 (двадцять одна тисяча дев”тсот сімдесят сім) грн. 00 коп.
3.У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.
Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України за згодою прокурора та представника позивача у судовому засіданні 13.07.2006 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення місячного строку з дня її підписання, оформленого відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України.
Постанову може бути оскаржено до апеляційного господарського суду Луганської області у місячний термін з дня її підписання.
Дата складення повного тексту та підписання постанови –18.07.2006 року
Суддя А.П.Середа