Справа №22ц-1443/09 Головуючий у першій інстанції Ямкова О.О.
Категорія 34 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 липня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Шолох З.Л., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі судового засідання Фірсовій Т.В.,
за участю: позивачки ОСОБА_1. та відповідачки ОСОБА_4.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2009 р. за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2, яка діє також в інтересах неповнолітньогоОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
15 вересня 2008 р. ОСОБА_1. і ОСОБА_2., яка діє як у своїх так і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4. про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої пошкодженням конструктивних елементів квартири при проведені відповідачкою самочинної реконструкції нежитлового приміщення.
Позивачі вказували, що їм на праві часткової власності (кожному - по 1/3 частці) належить двокімнатна квартира №3, загальною площею 43,1 кв. м, яка розташована на другому поверсі двоповерхового будинку АДРЕСА_1
На першому поверсі цього будинку, під квартирою позивачів, розташоване нежитлове приміщення (вул. Пушкінська, 32/1), яке раніше належало ОСОБА_5, а з 7 вересня 2006 р. відповідачці ОСОБА_4
Позивачі вважають, що внаслідок проведеної відповідачкою самовільної реконструкції вказаного нежитлового приміщення відбулось просідання підлоги їхньої квартири, з'явились тріщини на стінах, відклеїлись шпалери та відшарувалась штукатурка.
Посилаючись на вину відповідачки у пошкодженні їхньої квартири, позивачі просили суд стягнути з неї на користь кожної з них по 2500 грн. матеріальних збитків, а також зобов'язати її усунути причини пошкодження квартири. Крім того, позивачка ОСОБА_1. просила стягнути з відповідачки на свою користь 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2009 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідачки на користь ОСОБА_1. 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання розподілу судових витрат. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачки, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, просили рішення суду скасувати, а справу передати на новий розгляд.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення сторін , дослідивши надані сторонами докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не надано належних та допустимих доказів про розмір заподіяних їм матеріальних збитків і наявність у цьому вини відповідачки. Водночас, місцевий вважав доведеним, що внаслідок самочинної реконструкції вказаного нежитлового приміщення відповідачка заподіяла ОСОБА_1. моральну шкоду, для відшкодування якої достатньо 1000 грн.
Між тим, в повній мірі погодитись з такими висновками місцевого суду не можна, оскільки він дійшов до них неповно з'ясувавши обставини, що мають значення для справи, та вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брала участь у справі, що відповідно до п.1 ч. 1 ст. 309 та п.4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, є підставою для скасування оскарженого рішення та направлення справи на новий розгляд.
Так, з матеріалів справи вбачається, що вказане нежитлове приміщення було житловою квартирою і належало на праві власності ОСОБА_5 Рішенням Миколаївського міськвиконкому від 19 березня 2003 р. їй надано дозвіл на переведення цієї квартири в нежитлове приміщення та його реконструкцію. При цьому власницю зобов'язано розробити та погодити робочий проект у встановленому порядку і одержати дозвіл на виконання ремонтно-будівельних робіт у територіальному органі Держархбудінспекції.
7 вересня 2006 р. ОСОБА_5 продала зазначене приміщення ОСОБА_4., яка продовжила його самочинну реконструкцію. А рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2007 р. за нею визнано право власності на самовільне перепланування зазначеного нежитлового приміщення, з визнанням права власності на нежитлове приміщення загальною площею 113,7 кв. м, і основною - 85, 5 кв. м. Тепер у цьому приміщені розміщено філію закритого акціонерного товариства ,,Комерційний банк ,,ПриватБанк” (акт від 13 листопада 2008 р.).
В актах обстеження від 16 лютого і 18 квітня 2007 р. зазначено, що квартира позивачів знаходиться у будинку старої забудови з дерев'яним перекриттям. Внаслідок самочинної реконструкції (перепланування) названого нежитлового приміщення у квартирі позивачів спостерігаються тріщини між стелею і стінами, відклеювання шпалер, просідання підлоги у всіх приміщеннях до 10 см., а також відшарування штукатурки.
Місцевий суд теж погодився з тим, що зазначені пошкодження конструктивних елементів квартири позивачів мають місце, однак не встановив наявність причинного зв'язку у цьому з діями відповідачки, пославшись на відмову позивачів оплатити проведення необхідної експертизи, та не дослідив можливість усунення просідання підлоги в квартирі позивачів, про що вони просили.
В той же час, суд першої інстанції свтановив, що пошкодження квартири позивачів почалось ще в 2003 році після початку перепланування нежилого приміщення ОСОБА_5, яка відшкодовувала позивачам збитки, хоча належні та допустимі докази про таке в матеріалах справи відсутні.
Проте, всупереч вимогам ст. ст. 32 - 36 ЦПК України, указана особа не була залучена до участі у справі, хоча це має суттєве значення для встановлення початку, законності і правильності перепланування та не перевірки обставин, на які посилаються сторони. Таким чином місцевий суд вирішивши питання про права та обов'язки особи, яка не брала участь у справі.
За такого, коли місцевий суд при задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди визнає наявність вини відповідачки у заподіянні шкоди позивачам, а в задоволенні інших вимог відмовляє через відсутність такої вини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржене рішення не можна вважати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий розгляд.
При новому розгляді справи місцевому суду необхідно:
- вирішити питання про залучення до участі в справі ОСОБА_5., а при необхідності - також і закритого акціонерного товариства ,,Комерційний банк ,,ПриватБанк” (для встановлення можливості відновлення первісного рівня підлоги в квартирі позивачів);
- сприяти сторонам у з'ясуванні, шляхом надання суду належних документів, обставин придбання приміщення, розташованого АДРЕСА_1 його колишніми і теперішніми власниками, а також початку і закінчення його перепланування. При необхідності - витребувати із Заводського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_4. про визнання права власності на самочинне будівництво;
- відповідно до вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, необхідно в установленому порядку роз'яснити (попередити) особам, які беруть участь у справі, про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їх прав у випадках, встановлених законом, зокрема щодо необхідності проведення судової будівельно-товарознавчої експертизи по встановленню наявності (чи відсутності) заподіяння позивачам збитків та їх розміру, а також вирішення вимог про усунення причини пошкоджень квартири позивачів;
- у залежності від наданих доказів, ухвалити рішення, яке відповідало б вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2009 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: