Справа № 2-985/09

УХВАЛА

17 березня 2009 року суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська Католікян М.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання часток у спільній власності, визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом,

у с т а н о в и в:

16 березня 2009 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання часток у спільній власності, визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом.

Розглянувши подані матеріали, суддя доходить висновку, що заява не відповідає вимогам законодавства з наступних підстав.

В силу ч.ч. 2, 5 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити, у тому числі ім’я (найменування) позивача й відповідача, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий; ціну позову щодо вимог майнового характеру; зміст позовних вимог. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Всупереч цьому позивач припустилася в заяві наступних недоліків:

•   сплатила судовий збір у частині майнової вимоги у розмірі, вочевидь не відповідаючому дійсній вартості спірного майна (ураховуючи положення ч. 2 ст. 80 ЦПК України, а також те, що позивач просить визнати за нею право власності на частку трикімнатної квартири, яка за теперішніми ринковими цінами не може коштувати 12,37 грн. (як це зазначено у позові), суд самостійно встановлює суму судового збору –  500,00 грн.);

•   не зазначила ціну позову;

•   не зазначила в якості третьої особи Восьму дніпропетровську державну нотаріальну контору;

•   просить визнати право власності на спадкове майно, у тому числі за відповідачами, що є некоректним з правової точки зору (з такою вимогою можуть звертатися до суду лише вони самі або їх представник).

Крім того, з листа нотаріальної контори вбачається, що вона відмовила у видачі свідоцтва лише через невизначеність часток у спільній власності, тому позовна вимога про визнання права власності є, на думку судді, зайвою та передчасною.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 80, 119, 121, 208 – 210 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання часток у спільній власності, визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом залишити без руху та запропонувати у строк до 29 березня 2009 року усунути вказані недоліки.

У випадку невиконання ухвали суду у вказаний строк, заява вважатиметься неподаною та підлягає поверненню позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: