Справа № 2-58/2010

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2010 року Фрунзівський районний суд

Одеської області

у складі: головуючого - судді ГОНЧАР І.В. при секретарі ТОДОРАШКО Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Фрунзівка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 про стягнення боргу

ВСТАНОВИВ:

В заяві позивач вказує, що в 2005 році між нею та відповідачем був укладений договір позики, згідно з яким позивач передала у власність відповідачу грошові кошти в сумі 600 доларів США,а відповідач (позичальник) зобов'язалася повернути таку ж суму грошових коштів до 1 червня 2005 року,про що видала відповідну розписку.

Позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням повернути позику,але та з різних причин відмовлялася,тому позивач просить стягнути з відповідача 4770гривень та поновити строк позовної давності, так як відповідач визнавала свій борг,позивач являється інвалідом другої групи,часто хворіє.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримує .

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином,про що свідчать розписки про одержання судових повісток,причину неявки суду не повідомила. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи,що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи,заслухавши представника позивача,суд вважає,що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав:

матеріалами справи встановлено,що позивач передала відповідачу згідно з письмовою розпискою 600 доларів США,які зобов'язалася повернути до 1 червня 2005 року,однак свої зобов'язання не виконала.

Причини невиконання таких зобов'язань правового значення не мають.

У відповідності до ст.1046 ЦК України за договором позики,який згідно зі ст.1047 цього ж Кодексу був укладений представленою позивачем письмовою розпискою,одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти,а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики).

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії,що свідчить про визнання нею свого боргу.

Як вбачається із показань пердставника позивача,відповідач визнавала свій борг,але відмовлялася його повернути,крім того це підтверджується запереченнями

відповідача,наданими в судове засідання.

Згідно ст.267 ЦК України,якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності,порушене право підлягає захисту.

Позивач являється інвалідом другої групи,часто хворіє,на утриманні її знаходиться син, ІНФОРМАЦІЯ_1, інвалід першої групи з дитинства,тому суд вважає ці причини поважними і необхідними поновити строк для звернення до суду.

Керуючись ст.ст 257,264,267,1046,1047 ЦК України, ст. ст. 10,11,209,212,214- 215,224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4770 (чотири тисячі сімсот сімдесят )гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: