Справа № 22-ц-49 2007 р. Головуючий у 1 -й інстанції - Шелєхова А.В
Категорія 27 Суддя-доповідач - Ільченко О.Ю.
РІШЕННЯ
іменем України
2007 року лютого 01 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого Смирнової Т.В.
суддів Ільченко О.Ю.
Данильченко Л.О. з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М.
та осіб, які беруть участь у справі: позивача та представника відповідача
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 24 листопада 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Сумихімпром", ОСОБА_2 про скасування розпорядження та визнання недостовірної інформації в ньому, зобов'язання про спростування недостовірної інформації, -
встановила:
14.03.2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеними вимогами, які обґрунтовував тим, що розпорядження директора по роботі з персоналом ВАТ "Сумихімпром" від ІНФОРМАЦІЯ_1 містить щодо нього неправдиву та недостовірну інформацію про систематичне невиконання ним службових обов'язків без поважних причин. В дійсності відносно нього відповідачем порушувалось трудове законодавство: він безпідставно був переведений на іншу посаду та не був забезпечений зброєю, коли відправлявся на пости для несення вартової служби. А тому просив зобов'язати директора по роботі з персоналом ОСОБА_2 на загальних зборах складу загону ВО спростувати недостовірну інформацію щодо нього, оскільки була принижена честь, гідність та ділова репутація його, а також стягнути моральну шкоду в сумі 1500 грн. та судові витрати.
Рішенням суду в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
2
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 оскаржує рішення суду в частині відмови йому в позові про визнання недостовірною інформації, викладеної у розпорядженні № ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому посилається на неповне з'ясування обставин справи, зазначає, що суд безпідставно не врахував того факта, що інформація в розпорядженні негативно впливає на його честь та ділову репутацію, тому просив скасувати рішення суду та визнати розпорядження таким, що містить недостовірну інформацію і спростувати цю інформацію перед особовим складом загону воєнізованої охорони.
Колегія суддів, дослідивши доводи апеляційної скарги, які підтримав апелянт і частково визнав представник відповідача, перевіривши рішення суду в межах доводів скарги, дійшла висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з постановлениям нового рішення, яким позовні вимоги задоволити частково, виходячи з таких підстав.
Відмовляючи в позові, суд 1-ї інстанції виходив з тих обставин, що немайнові права позивача були захищені судовим рішенням у справі за його позовом про поновлення на роботі і у зв'язку з чим розпорядження № ІНФОРМАЦІЯ_1 втратило свою чинність, тому відсутні підстави для скасування.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду, оскільки вони зроблені на неповно з'ясованих обставинах справи та у зв"язку з невідповідністю висновків обставинам справи.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач ставив питання про визнання недостовірною інформації, що міститься в розпорядженні № ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо викладення фактів про невиконання ним службових обов'язків без поважних причин.
Розглядаючи наявний спір, суд 1-ї інстанції не звернув уваги на те, що при розгляді іншої справи за позовом про поновлення на роботі, перевірялось питання щодо факту незаконного переведення позивача на іншу посаду, а тому саме з цих підстав і був він поновлений на роботі.
Таким чином, в рішенні суду від 17.11.2005 року відсутні висновки щодо достовірності чи недостовірності фактів, викладених в розпорядженні № ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.61).
3
Згідно ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації має право на спростування цієї інформації.
Колегія суддів вважає, що зміст викладених фактів у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме, що ОСОБА_1 без поважних причин 19.02, 23.02, 03.03, 11.03 2005 року відмовився від виконання своїх трудових обов'язків, є такими, що не відповідають дійсності, оскільки у позивача була поважна на це причина, так як він незаконно був переведений на посаду контролера з посади начальника загону. Ці обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем.
Враховуючи зазначене, слід визнати, що факти викладені в розпорядженні № ІНФОРМАЦІЯ_1 є такими, що зачіпають честь та ділову репутацію позивача, оскільки про це стало відомо колективу особового складу загону воєнізованої охорони, а тому ця інформація підлягає спростуванню шляхом об'явлення рішення суду в колективі загону, де працював позивач.
За викладених умов рішення суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 - частковому задоволенню.
Стосовно вимог до відповідача ОСОБА_2, то в цій частині в позові слід відмовити, оскільки ОСОБА_2 є працівником ВАТ "Сумихімпром", тому за його дії відповідальність несе підприємство.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити частково.
Скасувати рішення Зарічного районного суду м.Суми від 24 листопада 2006 року в даній справі і постановити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати такими, що не є достовірними факти, викладені в розпорядженні №ІНФОРМАЦІЯ_1 ВАТ "Сумихімпром", що 19.02, 23.02, 03.03 та 11.03.2005 року ОСОБА_1 відмовився від виконання трудових обов'язків без поважних причин та спростувати цю інформацію шляхом направлення судового рішення до ВАТ "Сумихімпром"
4
та об'явлення його в колективі особового складу загону воєнізованої охорони, де працював ОСОБА_1
В позові до ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ВАТ "Сумихімпром" на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 46 грн. 33 коп., понесені ним в суді 1-ї інстанції та апеляційному суді.
Рішення набрало законної сили, проте може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.