Справа № 22 -ц-156 Головуючий у 1-й інстанції - Алфьоров A.M.
Категорія - 5 Суддя-доповідач - Ведмедь Н.І.
УХВАЛА іменем України
01 лютого 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційноп суду Сумської області в складі:
головуючого - Смирнової Т.В.,
суддів - Ведмедь Н.І., Данильченко Л.О.,
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
та осіб, які приймають участь у справі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представників ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 листопада 2006 року
в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Виконавчого комітету Сумської міської
ради про визнання недійсним рішення про приватизацію житла та свідоцтва про право
власності на квартиру, -
встановила:
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 листопада 2006 року в данії справі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4, посилаючись ні неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, як суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставин справи та порушення судол норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане рішення суду і ухвалиті нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що на момент прийняття рішення про приватизацію спірної квартири та її передачі відповідачкам у спільну сумісну власність, крім останніх у вказаній квартирі проживав й позивач, хоча й не був прописаний в ній, оскільки ні час надання квартири проходив службу в Збройних Силах України. За таких обставин, згідно вимог ч.2 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передачі квартири у спільну сумісну власність повинна була здійснена за його згодою як неповнолітнього члена сім'ї, що постійно мешкає в даній квартирі. Крім того, вказує на порушення судом норм процесуального права, в результаті яких позивач не в повній мірі використав своє право ні подання доказів.
Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно розпорядження №НОМЕР_1 голови приватизаційної комісії Акціонерного товариства «СМНВО ім. М.В. Фрунзе ОСОБА_2 (наймачу квартири) та члену її сім'ї ОСОБА_3 була передана в спільну сумісну власність квартира АДРЕСА_1, ні підставі якого відповідачам було видане свідоцтво про право власності на житло.
Підставою для прийняття такого рішення стала заява ОСОБА_2
Згідно довідки ЖКВ НВО ім. М.В. Фрунзе від ІНФОРМАЦІЯ_1 у спірній квартир були прописані ОСОБА_2 (наймач квартири) та її дочка - ОСОБА_3.
2
Позивач проживав з 1990 року по 1996 рік в будинку своєї бабусі по АДРЕСА_2.
Зазначені обставини повно і всебічно встановлені судом першої інстанції, який вірно з'ясував правовідносини, що виникли між сторонами, дослідив всі наявні докази в справі і дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні на підставі ст. 212 ч. 1 ЦПК України, а тому дійшов вірного висновку відмовивши ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 на момент передачі згідно рішення органу приватизації квартири у спільну часткову власність відповідачів, постійно проживав в ній, колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки воно носить загальний характер і не підтверджено всупереч вимог ст. 60 ч. 1 ЦПК України жодними конкретними доказами. В той час як проживання його в період з 1990 по 1996 роки в іншому місці - АДРЕСА_2 підтвердили свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також факт частого перебування в цьому будинку - свідок ОСОБА_8. Згідно довідки ЖКВ НВО ім. М.В. Фрунзе від ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач у спірній квартирі прописаний не був, тобто на час приватизації квартири права на житло не мав.
Таким чином, на думку колегії суддів, правові підстави для визнання рішення про приватизацію спірної квартири та виданого відповідачам на підставі нього свідоцтва про право власності в зв'язку з недодержанням порядку передачі цієї квартири у приватну власність, встановленого Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», на що посилається апелянт, відсутні.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Порушення судом норм процесуального права матеріалами справи не підтверджується.
Таким чином, рішення суду відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування, передбачених ст. 309 ч.1 ЦПК України, колегією суддів не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 листопада 2006 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.