УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«10» січня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді - Шестакової Н.В.

Суддів                        - Шаповалової О.А.

- Летягіної О.В.

При секретарі - Чубовій А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, ДВС м. Євпаторія про визнання угоди удаваною, визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 21 квітня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, ДВС м. Євпаторія, у якому просив суд визнати генеральну довіреність на користування автомобілем „Форд-Сиерра", видану ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2, удаваною угодою, укладеною для прикриття угоди купівлі-продажу автомобіля; визнати право власності на зазначений автомобіль за ОСОБА_2

Вимоги мотивовані тим, що, Євпаторійським міським судом було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача суми - 16396грн. В ході примусового виконання зазначеного рішення було встановлено, що боржник користується в управляє на підставі генеральної довіреності автомобілем „Форд-Сиерра", зареєстрованого на праві приватної власності за ОСОБА_3. По даному факту ОСОБА_3 подана заява, в якій вказано, що автомобіль вона продала ОСОБА_2 за генеральною довіреністю, одержала гроші від покупця, та претензій з цього приводу не має. Фактично, генеральна довіреність на ім'я ОСОБА_2 була удаваною угодою для прикриття договору купівлі-продажу автомобіля, умови якої виконані сторонами в повному обсязі. Таким чином, фактично, власником автомобіля є відповідач.

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 21 квітня 2006 року позов задоволено. Визнано угоду про видачу генеральної довіреності на право користування автомобілем „Форд-Сиерра", д/н НОМЕР_1 видану ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2 удаваною угодою, саме такою що прикриває угоду купівлі-продажу зазначеного автомобіля, укладену 14.03.2004 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль „Форд-Сиерра".

Справа № 22-7389/2006 р.               Головуючий у першій інстанції Абзатова Г.Г.

Доповідач Летягіна О.В.

На рішення подана апеляційна скарга ОСОБА_4, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як постановленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Апелянт вважає, що, ухвалюючи рішення, суд не прийняв до уваги те, що автомобіль був придбаний за кошти ОСОБА_4, про що є відповідна розписка. В довіреності на користування автомобілем, яка є в матеріалах справи, також вказані її особисті дані. Але суд незаконно не залучив ОСОБА_4 до участі у справі в якості сторони. Заявниця вказує, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем, тому що він не є учасником угоди купівлі-продажу автомобіля.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що видача генеральної довіреності на право користування, володіння та розпорядження автомобілем „Форд-Сиерра" є удаваною угодою, так як фактично мав місце договір купівлі - продажу між сторонами по генеральній довіреності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 З такими висновками суду не може погодитися колегія суддів. З змісту генеральної довіреності виданої приватним нотаріусом ОСОБА_5 14 березня 2004 року вбачається, що ОСОБА_3 на підставі домовленості з ОСОБА_2, ОСОБА_4, уповноважує його \ її, їх \ незалежно один від одного, бути її представником перед третіми особами з питань продажу, належного їй на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ автомобілю марки ФОРД модель Сиерра реєстраційний НОМЕР_1 та зареєстрованого на її ім'я в Білогірському МРЕВ\ а.с.4\.

Проте, суд своїм рішенням визнав угоду про видачу зазначеної генеральної довіреності ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2 удаваною угодою та визнав тільки за ОСОБА_2 право власності на автомобіль „Форд - Сіерра", не беручі до уваги, що учасником угоди на видачу генеральної довіреності була також і ОСОБА_4.

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про порушення норм процесуального права при поставленні рішення обґрунтованими, а рішення суду, в силу ст.311 п.4 ЦПК України, підлягаючим скасуванню з направлення справи на новий судовий розгляд, так як суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 311 п.4, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Заочне рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 21 квітня 2006 року - скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосереднього Верховного суду України.

Справа № 22-7389/2006 р.

Головуючий у першій інстанції Абзатова Г.Г

                                  Доповідач Летягіна О.В.