ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
12.07.06 Справа № 8/417пд(9/25пд).
Суддя Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, місто Ровеньки,
до 1-го відповідача –Державної податкової інспекції у місті Ровеньки Луганської області,
2-го відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „СВ-ЛТД”, місто Луганськ, -
про визнання біржового контракту №31719 від 15.07.05 року недійсним,-
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача – Шидловська О.А. –провідний юрисконсульт, - довіреність №1-3/3д-12 від 03.04.06 року; Небоженко О.М., - довіреність №1-3/3д-41 від 07.06.06 року;
від 1-го відповідача –Сень О.М. –головний державний податковий інспектор, - довіреність №5809/100 від 04.11.05 року;;
від 2-го відповідача - Серединський О.Л. – юрисконсульт, - довіреність №7 від 20.05.06 року; -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про:
визнання недійсним біржового контракту №31719 від 15.07.05 року, укладеного на Українській універсальній товарній біржі (м. Київ, просп. Академіка Глушкова,1) між Державною податковою інспекцією у місті Ровеньки (далі –ДПІ у м. Ровеньки, - Продавець), - з одного боку, - та Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „СВ-ЛТД” (далі –ТОВ „ВКФ „СВ-ЛТД”, - Покупець), - з іншого боку, - предметом якого є металобрухт від розбору трубопроводу технічної води від Ісаківського водосховища до резервуару Відокремленого підрозділу „Центральна збагачувальна фабрика „Комендантська” - діаметром 426 міліметрів, вагою 681 тонна, по ціні 130,00 грн. за 1 тонну, у т.ч. ПДВ у сумі 21,66 грн., - загальною вартістю 88.530,00 грн.;
покладення на ТОВ „ВКФ „СВ-ЛТД” зобов’язання повернути металобрухт у кількості 681 тонна Державному підприємству „Ровенькиантрацит”;
стягнення з відповідача судових витрат.
Справу №9/25пд порушено господарським судом Луганської області 12.10.05 року на підставі статтей 1,12,61, 64-68 ГПК України.
Рішенням суду від 02.12.05 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 14.02.06 року його залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.06 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій по цій справі скасовано, а справу спрямовано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області від 15.05.06 року справу для здійснення нового розгляду передано судді названого суду Середі А.П.
Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено:
з 09.06.06 року –на 27.06.06 року,
з 27.06.06 року –на 12.07.06 року, - кожного разу –у зв’язку з неявкою другого відповідача та необхідністю надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.
З урахуванням того, що відповідачем по цій справі є Державна податкова інспекція у місті Ровеньки (1-й Відповідач), - тобто суб’єкт владних повноважень, суд, керуючись ст. 17 та частиною 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) подальший розгляд справи здійснив за нормами адміністративного судочинства.
Представники сторін звернулися до суду з клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, що не суперечить вимогам ст.41 та пункту 2-1 розділу УІІ „Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, а тому його задоволено судом.
Позивач під час нового розгляду справи неодноразово уточнював свої позовні вимоги.
Так, 09.06.06 року він звернувся до суду з заявою №10/9-02 від 09.06.06 року - про уточнення позовних вимог по позовній заяві №10/9-02 від 07.10.05 року (тобто –первісній), висунувши наступні вимоги:
визнати біржовий контракт №31719 від 15 липня 2005 року недійсним;
стягнути з державної податкової інспекції м.Ровеньки Луганської області витрати по держмиту у сумі 170 грн. та на судово-інформаційні витрати в сумі 118 грн.
12.07.06 року представник Позивача надав до суду заяву №668 від 11.07.06 року, - згідно якій висунув наступні вимоги:
визнати біржовий контракт №31719 від 15 липня 2005 року недійсним,
зобов’язати ТОВ „ВКФ „СВ-ЛТД” повернути Державному підприємству „Ровенькиантрацит” металобрухт у кількості 681 тонна, придбаний по біржовому контракту №31719 від 15.07.05 року, а в разі неможливості його повернення –відшкодувати вартість металобрухту в сумі 442652,72 грн.
Крім того, представник Позивача звернувся до суду з наступними письмовими клопотаннями:
1)№541 від 26.06.06 року –про призначення та проведення по справі судової експертизи з метою визначення дійсної вартості 1 тонни металобрухту, оскільки податковим керуючим у акті опису активів боржника від 11.02.05 року її вказано у розмірі 541,67 грн. за 1 тонну, без ПДВ, - а під час визначення вартості 1 тонни металобрухту, здійсненої незалежним експертом, її визначено у розмірі 400,00 грн. за 1 тонну.
1-й Відповідач по справі проти задоволення цього клопотання заперечує.
Ухвалою суду від 27.06.06 року це клопотання відхилено.
2)№669 від 11.07.06 року - про продовження терміну судового розгляду справи, що, на думку Позивача, викликано зміною ним підстав свого позову (вищезгадана заява №668 від 11.07.06 року).
Обидва відповідачі заперечують проти задоволення цього клопотання.
Ухвалою суду від 12.07.06 року його відхилено.
3)№ 670 від 11.07.06 року –про залучення до участі у справі в якості відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Амадей”, яким здійснено експертну оцінку вартості 1 тонни металобрухту, - оскільки через недостовірність даних, вказаних у „Звіті про оцінку”, нанесено збитки державі у вигляді неотриманих податків на суму 96245,73 грн. та ДП „Ровенькиантрацит” - у вигляді неотриманих коштів для погашення податкових зобов’язань.
У зв’язку з цим також заявлено клопотання про продовження терміну судового розгляду справи.
Обидва відповідачі заперечують проти задоволення цього клопотання.
Ухвалою суду від 12.07.06 року його відхилено.
3)№671 від 11.07.06 року –про продовження терміну судового розгляду справи у зв’язку з тим, що у біржовому контракті, на підставі „Звіту про оцінку трубопроводу технічної води”, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю „Амадей”, ціна металобрухту занижена, - а для можливості надання до суду документів, які підтверджують, що у біржовому контракті вказані недостовірні дані про ціну металобрухту, - треба продовжити термін судового розгляду справи.
Обидва відповідачі заперечують проти задоволення цього клопотання.
Ухвалою суду від 12.07.06 року його відхилено.
Перший та Другий відповідачі позов ні у його первісному, ні в уточненому виглядах – не визнали, про що також зазначили у своїх відзивах на нього, а саме:
Перший відповідач –ДПІ у м. Ровеньки, - за №36/8/100 від 29.05.06 року; №б/н від 27.06.06 року та №б/н від 12.07.06 року;
Другий відповідач –ТОВ „ВКФ „СВ-ЛТД”, - за №б/н від 12.07.06 року.
Заслухавши представників сторін, а також пояснення спеціаліста –виконавця „Звіту про оцінку трубопроводу технічної води” –представника ТОВ „Амадей” Гречину Н.В., дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
І.1. 17.04.03 року виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області Державне підприємство „Ровенькиантрацит” (далі –ДП „Ровенькиантрацит”, - Позивач) зареєстроване в якості суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, про що того ж дня зроблено реєстраційний запис №26230157Ю0010134 та внесено дані до ЄДРПОУ, - що підтверджується довідкою №33003, виданою 18.04.03 року Луганським обласним управлінням статистики.
2.Згідно пункту 3.2 Статуту ДП „Ровенькиантрацит” воно є правонаступником прав та зобов’язань низки підприємств вугільної галузі, у тому числі і Центральної збагачувальної фабрики „Комендантська” (далі –ЦЗФ „Комендантська”).
3.ДПІ у м. Ровеньки 07.07.03 року за №2/119 на адресу ДП „Ровенькиантрацит” спрямовано другу податкову вимогу, згідно якому підприємство має податкову заборгованість у сумі 539.343.723,26 грн.
З цього часу майно підприємства перебуває у податковій заставі.
4.У зв’язку з цією обставиною податковий керуючий Плєшаков І.В., призначений ДПІ у м. Ровеньки, 11.02.05 року склав акт №2 опису активів ДП „Ровенькиантрацит”, а саме: металобрухту, який являє собою трубопровід технічної води, визначивши його вартість у розмірі 767004,72 грн. (1416 тонн Х 541,67 грн.).
5.Що стосується вартості трубопроводу, то судом встановлено наступне.
5.1.Як видно з Розрахунку кількості чорного металобрухту від списання трубопроводу від Ісаківського водосховища до резервуарів ВП „ЦЗФ „Комендантська” ДП „Ровенькиантрацит”, підписаного головним бухгалтером та економістом підприємства, трубопровід , згідно обліковим даним, являє собою споруду:
первісною довжиною – 34269,5 метрів погонних;
довжина трубопроводу за станом на грудень 2005 року –30119,5 м.п.;
вага 1 м.п. труби діаметром 426 мм х 7 мм становить 72,33 грн. за 1 м.п.;
відсоток зносу труби –35;
вага труби на день складення розрахунку –1416 т (з урахуванням зносу).
(Цей розрахунок не містить дати складення).
5.2..Згідно матеріалам справи, за станом на 20.12.04 року трубопровід списано.
На забалансованому рахунку підприємства за №73 цей об’єкт враховується як металобрухт загальною вартістю 767004,72 грн.
Останні дані судом взято з долученої до справи бухгалтерської довідки, підписаної економістом підприємства Куртовою Н.В.
Суд зазначає, що довідка не містить будь-яких посилань на обґрунтування ціни об’єкту; будь-яких даних про те, чи відомо про її зміст іншим посадовим особам підприємства (наприклад, головному бухгалтеру), чи є достовірними викладені у ній дані; чи згоден керівник підприємства з таким висновком довідки та т.і.; довідка не містить будь-яких даних про її затвердження або узгодження.
5.3.В матеріалах справи відсутнє документальне обґрунтування рівня ціни за 1 тонну труби у розмірі 541,67 грн. (без ПДВ), - як на тому наполягає Позивач.
Суд не вважає за доказ такого рівня ціни (541,67 грн. за 1 тонну) долучений до матеріалів справи договір постачання лому та відходів чорних металів №18-01п/2-13ГП від 10.01.04 року, укладений між ДП „Ровенькиантрацит” та КПП КК „Темп Лтд”, - згідно якому сторони домовилися про ціну на рівні 480,00 грн. за 1 тонну, - оскільки встановлення рівня ціни за договором залежить від низки обставин, які не можуть бути тотожними по кожному такому договору.
5.4.У справі маються також інші дані щодо фактичного обсягу металобрухту, який можливо отримати від демонтажу трубопроводу, які спростовують твердження Позивача щодо фактичної маси металобрухту.
Так, до справи додано Акт спільного обстеження стану збереження активів (трубопроводу технічної води від Ісаківського водосховища до ВП „ЦЗФ „Комендантська” ДП „Ровенькиантрацит”) , які знаходяться у податковій заставі. Учасниками обстеження були як представники ДПІ, так і податковий керуючий ДП „Ровенькиантрацит” та директор ТОВ „Амадей”. Згідно акту за станом на 27.04.05 року довжина викрадених ділянок трубопроводу становить 13274,5 метра, - звідки є підстави дійти висновку про те, що на вказану дату загальна довжина трубопроводу складає 20995,0 метрів (34269,5 м –13274,5 м), - а не 30195,5 м, як то рахується за даними бухгалтерського обліку ДП „Ровнькиатрацит”.
Суд, розглядаючи цей спір, не входить в правову оцінку причин відсутності вищезгаданої частини трубопроводу, приймаючи до уваги лише те, який фактичний обсяг трубопроводу був предметом договору купівлі-продажу.
ІІ.1. У зв’язку з тим, що активи платника податків –ДП „Ровенькиантрацит” знаходяться у податковій заставі, - заставодержатель –ДПІ у м. Ровеньки –вжив заходів до реалізації майна боржника, - металобрухту від демонтажу вищезгаданого трубопроводу, - при цьому суд приймає до уваги те, що обов’язок щодо вжиття заходів до здійснення контролю за надходженням до Державного бюджету податкових платежів на органи Державної податкової служби України покладено ст.ст.10-11 Закону України від 04.12.90 року №509 „Про державну податкову службу в Україні”.
2.З цією метою між ДПІ у м. Ровеньки (Замовник), - з одного боку, - та Товариством з обмеженою відповідальністю „Амадей” в особі його директора Гречиної Нелі Вікторівни (Оцінювач), - з іншого боку, - 01.06.05 року укладено договір №03/06 на проведення оцінки майна, - предметом якого є трубопровід технічної води, який належить ВП ДП „Ровенькиантрацит” – ЦЗФ „Комендантська” та фактично перебуває за адресою: Луганська область Перевальський район (п. 1.1 договору).
Мета укладення договору –визначення ринкової вартості цього трубопроводу (п. 1.2)
Оплату вартості робіт по договору здійснює ДПІ у м. Ровеньки (п.1.3).
Будь-які умови, які б пов’язували оплату оціночних робіт по цьому договору з кінцевою вартістю оцінюваного об’єкту, –до договору не включено.
3.На виконання цього договору ТОВ „Амадей” за станом на 31.05.05 року складено Звіт про оцінку трубопроводу технічної води (далі –Звіт), згідно якому загальна вартість об’єкту становить 87474 грн.
Цей Звіт ніким до цього часу не оспорено та не визнано нечинним у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Факт виконання оціночних робіт підтверджено актом приймання-передачі робіт з оцінки об’єктів нерухомості, складеним сторонами по вищезгаданому договору
4.З наявних у справі доказів вбачається, що між ДПІ у м. Ровеньки та Брокерською конторою №132 ТОВ „ЛОТ”, м. Луганськ, - 01.07.05 року за №9 укладено договір на реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі.
Між тими ж сторонами укладено додаткову угоду №2 до названого договору, згідно якій видно, що вага металобрухту, який підлягає продажу, становить 681 тонна, ціна за 1 тонну визначена у розмірі 128,45 грн. на загальну суму 87474,00 грн. (суд не наводить інші умови цього договору - як такі, що не мають відношення до предмету спору по цій справі).
5.На виконання договору, про який йдеться у попередньому пункті цієї постанови, за участі Брокерської контори №132 ТОВ „ЛОТ”, між ДПІ у м. Ровеньки та ТОВ „ВКФ „СВ-ЛТД” 15 липня 2005 року укладено біржовий контракт №31719 на загальну суму 88530,00 грн.
6. Податковим керуючим Юхимик Г.В. 10.10.05 року, за вих. №5371/240 на адресу боржника –ДП „Ровенькиантрацит” спрямовано повідомлення про зарахування отриманої суми коштів в рахунок погашення податкового боргу підприємства, - тобто кошти, отримані від продажу металобрухту, спрямовано за їх цільовим призначенням.
ІІІ. Як незаперечно встановлено судом, - предметом позову по цій справі є біржовий контракт №31719 від 15.07.05 року.
ІУ.Дослідивши його, а також наявні у справі докази, суд встановив наступне.
1.Біржовий контракт №31719 від 15.07.05 року, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, - відповідає вимогам чинного цивільного законодавства України.
Так, згідно частині 1 статті 202 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ) угода –це є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Загальні вимоги до угод викладено у статті 203 ЦКУ, а саме:
частина 1: зміст угоди не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
частина 2: особа, яка укладає угоду, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
частина 3, в якій сказано, що волевиявлення учасника угоди повинно бути вільним та відповідати його внутрішній волі;
частина 5, в якій сказано, що угода повинна бути спрямована на реальне настання правових наслідків, обумовлених нею.
Суд вважає, що при укладенні спірного договору - біржового контракту №31719 від 15.07.05 року - сторони не порушили жодної з вимог частин 1, 2, 3 та 5 ст. 203 ЦКУ.
2.Згідно ст. 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) та сплатити за нього визначену грошову суму.
Сторони по спірному біржовому контракту визначили та виконали усі суттєві умови контракту (договору купівлі-продажу), а також здійснили передачу предмету договору, продавець отримав за нього грошові кошти, - тобто сторонами не припущено жодних порушень вимог ст.ст.656, 657-659, 663-664, 691, 692 та ін. ЦКУ.
3.Виходячи з цього, у суду при вирішенні цього спору немає правових підстав для того, щоб дійти висновку про незаконність спірного біржового контракту, а також застосування правил, викладених у статтях 215-218 ЦКУ, оскільки підставою недійсності угоди є недодержання в момент її укладення стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою-третьою та п’ятою статті 203 цього Кодексу, - а такі обставини у даному випадку відсутні.
З тих же причин у суду немає підстав для застосування правил ст.ст.207 та 208 Господарського кодексу України.
У.Вирішуючи цей спір, суд виходить з того, що його предметом по цій справі не є:
1)питання законності та правомірності дій ДПІ у м. Ровеньки як суб’єкта владних повноважень;
2)питання законності та обґрунтованості Звіту про оцінку трубопроводу технічної води –тобто предмету купівлі-продажу за біржовим контрактом №31719 від 15.07.05 року.
Суд також виходить з того, що ДП «Ровенькиантрацит»як юридична особа має всі реальні можливості для захисту будь-якого свого порушеного права, у тому числі і шляхом звернення до суду з вищенаведених підстав в порядку окремого господарського та адміністративного судочинства.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено законність та обгрутованість своїх позовних вимог, а тому його позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати з відповідачів стягненню не підлягають.
На підставі викладеного, ст.ст. 202, 203, 655, 657-659, 663-664, 691, 692 Цивільного кодексу України; ст.ст. 10-11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”; керуючись ст.ст. 94, 158-163 та 167 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до частини 3 ст. 160 та частини 4 ст.167 КАС України за згодою представників сторін у судовому засіданні 12.07.06 року оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 17.07.2006 року.
Суддя А.П.Середа