Справа № 2а-5329

2009 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

25 травня 2009 року Ялтинський  міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючий судді  Чорної О.В., при секретарі Шуригіній А.О., розглянувши  в порядку письмового провадження в залі суду м. Ялта адміністративну справу  за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської Ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою, в який просить визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного  віку та стягнути з відповідача щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня 2008 року до березня  2009 року у розмірі 5 292 гривні, а також зобов’язати відповідача сплачувати зазначену допомогу до досягнення дитиною трирічного віку .  

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач виплачував позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у меншому розмірі, ніж передбачено законом, а саме: у розмірі, меншому за прожитковий мінімум, встановлений законом для дитини віком до 6 років.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, надала заяву з проханням розглядати справу у її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надана заява з проханням розглядати справу у відсутності представника та письмові заперечення, які мотивовані тим, що вказані позивачем виплати нараховувались та виплачувались у розмірі, передбаченому  Законом України «Про державний бюджет України». Також звертає увагу суду на те, що позивачем пропущений строк на звернення до суду, просить застосувати ст. 100 КАС України.

Згідно із вимогами ч. 3 ст. 122 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. ст. 22 Конституції України встановлено, що зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» .

Судом встановлено, що позивач є матір’ю малолітньої дитини – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 8) та є застрахованою особою відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», що підтверджується заявою від 24 січня 2008 року (а.с. 16-17).

ОСОБА_1 була призначена та виплачувалась допомога по догляду за  до досягнення нею трирічного віку:  у квітні 2008 року – березні 2009 року у розмірі 130 гривень щомісяця (а.с. 12-13, 18).

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»   допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  передбачено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, а, зокрема, дітей віком до 6 років, становить  з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня – 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень.  

    Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»  передбачено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

    Таким чином, позивачу повинна була виплачуватися державна соціальна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: з квітня по липень 2008 року у розмірі 538 грн., з липня по жовтень 2008 року у розмірі 540 грн., з жовтня 2008 року по березень 2009 року у розмірі 557 грн.

П.п. 12 п. 25 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю  43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» виключено.

Вказані зміни, згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10рп-2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.

Статтею 152 Конституції України  передбачено, що закони, інші правові  акти або  їх  окремі положення, що визнанні  неконституційними, втрачають чинність з дня  ухвалення  Конституційним Судом України  рішення про їх неконституційність.

    Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами Украйни встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч.1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

    Таким чином, до спірних правовідносин треба застосовувати положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а не Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є обґрунтованими частково, з моменту ухвалення рішення Конституційним судом України, тобто з 22 травня 2008 року.

Щомісячна державна соціальна допомога за травень 2008 – березень 2009 року дорівнює – 6 038 грн. (538 грн. х  2 (травень, червень) + 540 грн. х 3 (липень, серпень, вересень) +557 х 6 (жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень, лютий, березень 2009 року)).

Та, з урахуванням виплаченої  позивачу  допомоги  по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку  за той самий період у розмірі 1 430 гривень невиплачена позивачу державна соціальна допомога за травень 2008 року – березень 2009 року дорівнює – 4 608 грн. (538 грн. х  2 (травень, червень) + 540 грн. х 3 (липень, серпень, вересень) +557 х 6 (жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень, лютий, березень 2009 року) – 1430 грн).

Не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача   сплачувати їй допомогу по догляду за дитиною на майбутнє, до досягнення дитиною трирічного  віку у відповідності із встановленим розміром прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років..

Суд відмовляє у задоволенні вимог в цій частині, у зв’язку з тим, що строк виплати допомоги до догляду за дитиною до досягненням нею трирічного віку ще не настав, а, відповідно, зобов’язання відповідача щодо її виплати на момент розгляду справи відсутні, так як і відсутнє право позивача на її отримання.

Оскільки для повного захисту прав позивачки необхідно зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то суд вважає за можливе застосувати положення ч. 2 ст. 11 КАС України та вийти за межі позовних вимог, зобов’язавши відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною (ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1)   до досягнення нею трирічного віку за період травень 2008 року – березень 2009 року включно у розмірі 4 608 (чотири тисячі шістсот вісім) гривень. .

Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не можуть прийняті до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що  реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не приймається до уваги.

    Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши докази, з’ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що відповідно  до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  за травень 2008 року – лютий 2009 року у розмірі, передбаченому ст. 43  Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

    Враховуючи часткове задоволення позовної заяви, а також те, що позивачка при зверненні до суду не сплачувала судовий збір, судові витрати слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись   ст. ст. 6, 19, 21, 22, 68,  152 Конституції України, ст. ст. 6, 8, 9, 70-72, 86, 158-163, 167  КАС України, ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. ст.12, 14, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ,   П.п. 12 п. 25 розділу 2, ст. 58 Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54  Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік",   рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10рп-2008, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період травень 2008 року – березень 2009 року, відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».  

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною (ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1)   до досягнення нею трирічного віку за період травень 2008 року – березень 2009 року включно у розмірі 4 608 (чотири тисячі шістсот вісім) гривень.

    В іншій частині позову  - відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Севастопольського Апеляційного Адміністративного  суду через Ялтинський міський суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.184, 186 КАС України.

СУДДЯ: