Справа №22ц-653/09 Суддя першої інстанції Павлова Ж.П.,
Категорія 42 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі судового засідання Штапенко Ю.Д.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1., відповідачки ОСОБА_2. та її представника ОСОБА_4.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 січня 2009 р. за позовом Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - Миколаївський міськвиконком) доОСОБА_2 про виселення,
В С Т А Н О В И Л А :
14 липня 2008 р. Миколаївський міськвиконком звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3. про її виселення з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Рішенням Заводського районного суду від 12 січня 2009 р. позов задоволено. Ухвалено виселити відповідачку із указаної квартири без надання іншого житлового приміщення.
В апеляційній скарзі відповідачка, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права просила рішення місцевого суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення сторін та перевіривши законність і обгрнтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, в межах заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам й дійшов вірного висновку, що згідно ст. 99 ЖК УРСР тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.
У разі припинення дії договору найму жилого приміщення тимчасові жильці зобов'язані негайно звільнити займане жиле приміщення. У разі відмовлення вони підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира належить до державного житлового фонду. ЇЇ наймачем був дідусь відповідачки, ОСОБА_4., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Затим, як наймач, цією квартирою користувалась мати позивачки, ОСОБА_5., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 р., що припинило дію договору найму спірного жилого приміщення. При житті матері, як тимчасовий жилець, до спірної квартири вселилась відповідачка.
У зв'язку з тим, що відповідачка до 01 лютого 2008 р. була зареєстрована і не втратила права користування квартирою АДРЕСА_1 рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 03 червня 2008 р. у задоволенні позову ОСОБА_2. про визнання за нею права користуватись спірною квартирою відмовлено, оскільки за змістом ст. ст. 64 65 ЖК УРСР наймач і члени сім'ї, що проживають разом з ним, набувають право користування лише одним жилим приміщенням у будинку державного або комунального житлового фонду, а особа, яка вселилась до наймача як член його сім'ї, не набуває прав користування цим жилим приміщенням, якщо вона зберігає за собою право користування іншим житлом.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Правильно встановивши такі обставини справи та надавши їм вірну правову оцінку місцевий суд ухвалив обґрунтоване рішення про виселення відповідачки зі спірної квартири без надання іншого житлового приміщення, як тимчасового жильця.
Посилання апелянтки на тривале користування спірною квартирою юридичного значення в даному випадку не мають, оскільки не тягнуть за собою набуття нею права наймача цієї квартири.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують указаних висновків місцевого суду, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального та процесуального права. В зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргуОСОБА_2 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 січня 2009 р. - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: