Справа №22ц-900 / 09                                                                  Суддя першої інстанції Тихоненко М.І..

                                                                                  Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   09 квітня 2009 року  колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

             головуючого                                                        Козаченка В.І.,         

             суддів:                                                   Довжук Т.М., Мурлигіної О.Я.,

             при секретарі судового засідання дудник Ю.П.,                  

             за участю: скаржника ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому  засіданні у місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Врадіївського  районного суду Миколаївської області від      26 лютого 2009 р. по справі за скаргою ОСОБА_1на дії державного виконавця державної виконавчої служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області (далі - Врадіївська ДВС),

В С Т А Н О В И Л А:

На виконанні відділу державної виконавчої служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області (далі - Врадіївська ДВС) знаходиться виконавчий лист від 28 листопада 2008 р. про примусове виконання судового рішення щодо відібрання від ОСОБА_1. неповнолітніх дітей, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно, 23 квітня 1998 та 9 грудня 2003 років народження, з передачею їх усиновлювачам - ОСОБА_4 та ОСОБА_5

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1. перешкоджає проведенню виконавчих дій і не допустив державного виконавця до будинку АДРЕСА_1 де перебувають указані діти, ухвалою Врадіївського районного суду Миколаївської області від 22 січня 2009 р. надано дозвіл державному виконавцю Врадіївської ДВС на проникнення до зазначеного житла.

23 січня 2009 р., на підставі вказаної ухвали державний виконавець Врадіївської ДВС ОСОБА_6. здійснив входження до зазначеного житла, застосувавши при проведенні виконавчих дій відеозапис.

Посилаючись на порушення державним виконавцем при проведенні зазначених виконавчих дій його особистих прав і правил примусового виконання судових рішень, ОСОБА_1. оскаржив дії державного виконавця до суду та просив визнати їх неправомірними,  а також передати йому відео матеріали для знищення, призупинити виконавче провадження та поновити йому строк для відводу вказаного державного виконавця.

Ухвалою Врадіївського районного суду Миколаївської області від         26 лютого 2009 р. у задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на незаконність останньої ухвали місцевого суду та порушення його особистих (немайнових) прав власника житла,  просив ухвалу скасувати та ухвалити нову про задоволення його скарги.

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню через наступне.

Відповідно до ст. ст. 383, 387 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

 Однак, лише у разі встановлення обґрунтованості такої скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо ж оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, то суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Врадіївського районного суду  Миколаївської області  від  15 квітня 2008 р., залишеним  без  змін     ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 24 червня 2008 р.,  ОСОБА_4. і ОСОБА_5 оголошені усиновлювачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. про всиновлення тих же дітей відмовлено.

Наступним рішенням того ж суду від 28 листопада 2008 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 11 лютого 2009 р., постановлено рішення про відібрання від ОСОБА_1. указаних дітей і передачу їх усиновлювачам. Також допущено негайне виконання цього рішення.

28 листопада 2008 р. місцевим судом був виданий виконавчий лист про виконання останнього судового рішення, а його  примусовим виконанням займається Врадіївська ДВС.

З акту державного виконавця від 10 грудня 2008 р. вбачається, що ОСОБА_1. не допустив державного виконавця до житла де перебувають зазначені діти. В зв'язку з чим, ухвалою від 22 січня 2009 р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 26 лютого 2009 р.,  місцевий суд обґрунтовано надав державному виконавцю дозвіл на проникнення до вказаного житла, оскільки  лише в такий спосіб можна виконати зазначене судове рішення.

Встановивши, що державний виконавецьОСОБА_6. проводив виконавчі дії щодо примусового виконання зазначеного рішення суду відповідно до правил, встановлених Законом України ,,Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 р. (з наступними змінами) (далі - Закон) та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р.,  (далі - Інструкція) місцевий суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_1. у задоволенні його скарги.

Посилання апелянта на недопустимість застосування державним виконавцем відео зйомки є безпідставними, оскільки ст. 5 указаного Закону передбачено право державного виконавця застосовувати під час проведення виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомки.

Заперечення скаржника проти участі ОСОБА_4., ОСОБА_5. та представника органу опіки та піклування у зазначених виконавчих діях теж безпідставні, так як відповідно до п. 8.3 вказаної Інструкції, участь цих осіб під час примусового виконання рішення суду про відібрання дитини та передачі їх усиновлювачам є обов'язковою.

Інші доводи апеляційної скарги відображають незгоду скаржника з чинними рішеннями Врадіївського районного суду  Миколаївської області  від      15 квітня 2008 р. та від 28 листопада 2008 р. і направлені на протидію в проведені виконавчих дій щодо їх примусового виконання, а тому не заслуговують на увагу, оскільки державним виконавцем, при проведенні зазначених виконавчих дій, немайнові права ОСОБА_1. не порушені.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала постановлена з додержанням вимог процесуального закону, а тому підстави для її скасування відсутні.               

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 376 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а ухвалу  Врадіївського районного суду Миколаївської області від 26 лютого 2009 р. - залишити без змін .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: