Справа № 22ц-1400/2009 Головуючий у 1 інстанції - Гордійко Ю.Г.
Категорія - цивільна
Доповідач - Позігун М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2009 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.
суддів: РЕДЬКИ А.Г.,ШЕМЕЦЬ Н.В.
при секретарі: Рачовій І.І.
з участю: ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 7 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відновлення стану земельної ділянки, стягнення моральної шкоди та надання дозволу на проведення приватизації без погодження з суміжним землекористувачем, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 7 травня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відновлення стану земельної ділянки, стягнення моральної шкоди та надання дозволу на приватизацію земельної ділянки без погодження з відповідачкою відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки без погодження з суміжними землекористувачами, а тому просить рішення суду в цій частині змінити, задовольнивши її вимоги. Вважає, що рішення судом ухвалено з порушенням норм матеріального права, оскільки судом не було враховано, що площа земельної ділянки, яка надається в приватну власність встановлюється відповідними документами за технічним паспортом БТІ, чим порушено вимоги п.”а” ч.3 ст. 116, ч. 2 ст. 118 ЗК України, які не були застосовані судом та які саме і визначають, яку саме земельну ділянку можна отримати в приватну власність та документи, на підставі яких встановлюється площа і конфігурація останньої. Відмова в задоволенні позовних вимог в частині дозволу на приватизацію земельної ділянки без погодження з суміжними землекористувачами порушує її право на отримання у власність земельної ділянки, передбачене ч. 1 ст. 121 ЗК України. Апелянт також зазначає, що судом не враховано, що вона користується земельною ділянкою площею 671 кв.м., яка виділена їй в користування, що підтверджується рішенням органу місцевого самоврядування та технічним паспортом БТІ. Виходячи ж зі змісту п.”а” ч. 3 ст. 116 ЗК України, ч.2 ст. 118 ЗК України, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №677 від 26 травня 2004 року „Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок” проект землеустрою не розробляється у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення. Розробка проекту землеустрою необхідна лише у випадку подання документів на приватизацію земельної ділянки більшої площі, чим зазначено в технічних документах. Вона ж не ставила вимогу щодо приватизації 100 кв. м. самозахоплення.
Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині відмови в наданні дозволу на приватизацію земельної ділянки без погодження меж з сусідніми землекористувачами, суд виходив із того, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №11-09С від 02.04.2009 року фактичне землекористування земельними ділянками встановити неможливо в зв'язку з відсутністю огорожі між земельними ділянками, а спірна земельна ділянка зазначена в двох технічних паспортах, позивачкою не зазначено яку площу земельної ділянки їй дозволено приватизувати та в яких межах з посиланням на технічну документацію, де позначені ці межі.
Даний висновок суду ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 27.02.1996 року придбала у власність незакінчений будівництвом жилий будинок з надвірними будівлями, розташований на земельній ділянці розміром 671 кв.м. (а.с. 11), яку попередньому власнику було надано згідно рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради №139 від 19 червня 1995 року площею 141 кв.м. з доведенням площі постійного користування до 671 кв.м..
Рішенням тридцятої сесії п'ятого скликання Чернігівської міської ради від 22 липня 2008 року ОСОБА_1 надано згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки громадянам для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за давністю користування зі збільшенням присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1.
В рішенні органу місцевого самоврядування було надано згоду лише на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки громадянам для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з наданням ОСОБА_1 права на збільшення присадибної земельної ділянки.
Позивачкою не надано суду технічної документації, розробленої на виконання рішення сесії Чернігівської міської ради, що підтверджують розмір земельної ділянки, яку вона мала намір приватизувати, зокрема акт погодження меж земельних ділянок з сусідніми землекористувачами. В позовній заяві вона також не зазначала в якому розмірі та в яких межах вона мала намір провести приватизацію присадибної земельної ділянки.
Згідно положень ст. 56 Закону України „Про землеустрій” та ст. 198 ЗК України передбачено погодження меж з сусідніми землекористувачами за відсутності кадастрової зйомки - комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
Згідно Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №677 від 26 травня 2004 року проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або передається у власність без зміни її цільового призначення.
Проте, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №11-09С від 02.04.2009 року фактичне землекористування земельними ділянками між сторонами встановити неможливо в зв'язку з відсутністю огорожі між земельними ділянками, а спірна земельна ділянка зазначена в двох технічних паспортах.
За таких обставин, коли межа між сторонами на час розгляду справи не визначена в натурі, в рішенні органу місцевого самоврядування відсутні дані про розмір, на який дозволено збільшити земельну ділянку при проведенні приватизації та за рахунок якої частини земельної ділянки, за наявності рішення про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки в порядку відведення з розробленням технічної документації, доводи апеляційної скарги про наявність підстав для проведення приватизації земельної ділянки позивачкою без розробки проекту відведення земельної ділянки є безпідставними, не грунтуються на матеріалах справи і суперечать вимогам вище зазначеним нормам матеріального права.
Суду першої інстанції позивачкою дійсно не було надано жодних доказів щодо розміру земельної ділянки, яку вона намір приватизувати.
Відповідно ж до ст. 11 ЦПК суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в оскаржуваній частині, оскільки, виходячи зі змісту статей 212, 213 ЦПК, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, за відсутності достатніх доказів щодо наміру позивачки приватизувати лише 0.0671 га земельної ділянки та відсутності порушень прав відповідача в такому випадку, без відновлення меж сусідніх землекористувачів згідно технічної документації в межах наданих їм в користування розмірів.
Позивачкою було надано суду апеляційної інстанції копію схеми обміру та прив'язки меж земельної ділянки, належної їй, та копію акту встановлення та погодження меж земельної ділянки, виготовлених ТОВ ВП „Ясень”. Хоча в акті та на схемі зазначено площу земельної ділянки 0.0671 га., але межа між сторонами зазначена довжиною 15.52м. від точки 13 до точки 56, а від точки 56 до точки 19а-9.27 м без зазначення між земельними ділянками на даному проміжку самовільно зайнятої земельної ділянки. В той же час згідно висновку будівельно-технічної експертизи зазначені розміри становлять відповідно 16.3 м та 7.75 м. з наявністю на зазначеному проміжку самовільно зайнятої частини земельної ділянки, що узгоджується із копіями генеральних планів позивачів (а.с.43-54), а, за таких обставин, акт та схема, виготовлені ТОВ ВП „Ясень”, не можуть бути безумовною підставою для задоволення позовних вимог.
Крім того, як встановлено в суді апеляційної інстанції, схему обміру та прив'язки меж земельної ділянки та акт встановлення та погодження меж земельної ділянки позивачка жодному із суміжних землекористувачів не надавала для ознайомлення та погодження.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення та скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції, з врахуванням рішення органу місцевого самоврядування, яке є чинним, щодо надання згоди на приватизацію земельної ділянки лише після розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без зазначення конкретного розміру земельної ділянки та розміру, на який збільшується розмір її при проведенні приватизації, ненадання позивачкою будь-яких документів відповідачці для погодження меж, оскільки як встановлено в суді апеляційної інстанції з приводу погодження межі вона зверталася не до відповідачки-землекористувача, а до ОСОБА_5, про що нею зазначено і в позовній заяві.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308 , 314, 315, 317, 319 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 7 травня 2009 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді: