КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-17772|08 р. Головуючий у першій інстанції: Довгань К.І.,
Доповідач: Мамчур Я.С.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С.,
суддів: Бараненка І.І., Зайцева М.П.,
при секретарі: Медовниці Ю.О.,
розглянувши апеляційну скаргу відповідача – Канівської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Черкаської області від 07 березня 2008 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Канівський маслосирзавод» до Канівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відповідача від 15.12.2005р. № 0001382301/0-8144, за яким позивачу було визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 628002 грн., у тому числі 418668 грн. за основним платежем і 209334 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Заявою від 03.03.2006р. позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати спірне податкове повідомлення-рішення нечинним.
Постановою Господарського суду Черкаської області від 07 березня 2008 року – позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2005р. відповідачем було складено Акт № 54/23-028/00447830 «Про результати планової виїзної комплексної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ВАТ «Канівський маслосирзавод», за період з 01.07.04р. по 01.07.05р.
На підставі зазначеного акта відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 15.12.2005р. № 0001382301/0-8144, за яким відповідач відповідно до пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181-ІІІ) визначив позивачу податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 628002 грн., у тому числі 418668 грн. за основним платежем і 209334 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, передбаченими пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ.
Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, оскільки позивач правомірно включив 418667,54 грн. податку на додану вартість за реалізоване ним протягом періоду, який перевірявся, молоко охолоджене до податкового зобов’язання дотаційної декларації за 2005р.
Однак, з таким висновком суду не можна погодитися.
Позивач не вів окремий податковий облік молока, молочної продукції, виготовлених із молока, закупленого у сільськогосподарських товаровиробників, та окремий облік іншої продукції.
31 травня 2005р. позивач на виконання укладених з ВАТ «Світловодський маслосиркомбінат» договорів купівлі-продажу молока, молочної продукції від 01.06.2004р. № 61 та від 01.06.2004р. № 64/06 придбав у ВАТ «Світловодський маслосиркомбінат» 2487249 кг молока вартістю 2512009 грн. 27 коп., у тому числі 418667 грн. 54 коп. податку на додану вартість. В той же день позивач продав ВАТ «Світловодський маслосиркомбінат» 2487249 кг молока, вартістю 2 512 009 грн. 27 коп., у тому числі 418667 грн. 54 коп. податку на додану вартість.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач не спростував того, що він не вів окремого податкового обліку молока, молочної продукції, виготовлених із молока, закупленого ним у сільськогосподарських товаровиробників, та окремий облік іншої продукції, не одержував від Канівської державної лікарні ветеринарної медицини ветеринарного свідоцтва (Ф-2) на реалізацію молока ВАТ «Світловодський маслосиркомбінат» та включив до дотаційної декларації суму податку на додану вартість, нараховану з вартості проданого ВАТ «Світловодський маслосиркомбінат» молока.
Також вбачається, що протягом травня 2005 року позивачем було заготовлено (придбано) у населення 6775977,33 кг молока та від селянських господарств – 4597896,944 кг. Частина молока в кількості 2487249,00 грн. було піддано попередній фізичній обробці, охолодженню та відвантаженню ВАТ «Світловодський маслосиркомбінат». Відпуск продукції здійснювався шляхом оформлення відповідних видаткових накладних за встановленою формою, а в кінці місяця виписувалася узагальнююча видаткова накладна.
Так, в Акті перевірки зазначено, що ВАТ «Канівський маслосирзавод» відніс до податкового кредиту бюджетних декларацій з ПДВ за травень-вересень 2005 року суми цього податку з операції придбання у ВАТ «Світловодський маслосиркомбінат» 31.05.2005 року молока у кількості 2 487 249 кг. на загальну суму 2 512 009.27 грн., в тому числі - ПДВ 418667.54 грн.
Колегія суддів вважає, що віднесення позивачем цієї суми ПДВ до податкового кредиту є неправомірним з наступних підстав.
Як зазначено в акті перевірки, документів, що підтверджують фактичні понесені позивачем транспортно-заготівельні витрати по вказаному вище придбанню ВАТ «Канівський маслосирзавод» не надало. Довіреність на одержання цього молока згідно з книгою реєстрації довіреностей (сторінка 17) була виписана лише 30.06.2005 року за №537009.
Крім того, станом на 01.07.2005 року по операції придбання 31.05.2005 року позивачем молока у ВАТ «Світловодський маслосиркомбінат» рахується заборгованість у сумі 2 512 009,7 грн.
Згідно з п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Як вбачається з матеріалів справи, на вимогу суду першої інстанції, позивач не надав докази на підтвердження транспортування молока від продавця до покупця чи інших вантажоотримувачів, придбаного позивачем у травні 2005р. у ВАТ «Світловодський маслосиркомбінат» та проданого останньому у цьому ж місяці 2005р., пояснивши це тим, що він не вів аналітичного обліку таких перевезень з огляду на їх значні обсяги, використовуючи для цього крім власного транспорту також орендований транспорт, транспорт приватних підприємців та спеціалізованих транспортних підприємств. Відпуск продукції здійснювався шляхом оформлення відповідних видаткових накладних, а в кінці місяця виписуються узагальнююча видаткова накладна. Але в процесі розгляду справи, зазначені видаткові накладні позивачем не були надані.
Так, колегія суддів зважає, що судом першої інстанції не було з’ясовано, а позивачем не доведено та не підтверджено, чи мали операції із придбання та реалізації реальний товарний характер, яким чином зберігався товар (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат), можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, чи сплачувались податки продавцями.
Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що ВАТ «Світловодський маслосиркомбінат» бууло безпідставно виписані накладні на продаж молока позивачу, оскільки на момент їх виписки у ВАТ «Світловодський маслосиркомбінат» податкові зобов’язання не виникли. Оскільки на момент їх виписки не було ні відвантаження молока ВАТ «Світловодський маслосиркомбінат» до ВАТ «Канівський маслосирзавод», ні оплати цього молока.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини справи, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції – скасуванню.
Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову покладається на відповідача, що і було зроблено відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу відповідача – Канівської об’єднаної державної податкової інспекції – задовольнити.
Постанову Господарського суду Черкаської області від 07 березня 2008 року – скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Відкритому акціонерному товариству «Канівський маслосирзавод» - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Постанову складено у повному обсязі 15.06.2009.
Головуючий – суддя: Я.С. Мамчур
Судді: М.П. Зайцев
І.І. Бараненко