Код суду 0555

Справа № 2-А-584/2009

                                                                        П О С Т А Н О В А

                                                              І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

7 липня 2009 року   Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:             головуючого - судді     Доброріза А.В.

                       при секретарі                       Зайцевій О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ясинуватій цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в місті Ясинувата про  поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»,

                                                        В С Т А Н О В И В:  

9 червня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Ясинувата (далі - УПФУ) про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та  зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни». В обґрунтування позову позивач вказував, що він віднесений до категорії дітей війни і відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач в порушення цього Закону, не підвищував йому пенсію. Просив поновити пропущений строк для звернення до суду та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року.

У судове засідання позивач не з’явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність у зв’язку з поганим станом здоров’я.

Відповідач надав заперечення, у відповідності з якими свої дії вважав правомірними, оскільки визнання рішеннями Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року неконституційними положень п.12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” та п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” відповідно не потягло за собою виділення коштів на виплату зазначеної допомоги, відповідні видатки на підвищення допомоги дітям війни не передбачено. Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не передбачено фінансування соціальних гарантій дітей війни, Пенсійний фонд не має можливості виплачувати зазначені кошти, тому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Також відповідач наполягав на застосуванні судом наслідків пропуску строку звернення до суду, передбачених ст.ст. 99, 100 КАС України.

Відповідач у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність.  

Дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.  

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  від 18 листопада 2004 року за № 2195-ІV (далі - Закон № 2195-ІV) до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється пенсіонером, належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується посвідченням (а.с.7),  знаходиться на обліку в УПФУ в місті Ясинувата та отримує пенсію за віком. Відповідно до Закону № 2195-ІV має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, але таке підвищення протягом 2007-2008 років відповідачем не проводилося.

Відповідно до ст.6 Закону № 2195-ІV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст.7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року за № 489-V дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік зупинена.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).  

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.  

Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 9 липня 2007 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, вираховувався виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Частиною 3 статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» із змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

Отже, з 9 липня 2007 року норма ст.6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30% мінімальної пенсії за віком підлягала застосуванню.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року за  № 107-VI текст статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було викладено в новій редакції, за якою дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, з 22 травня 2008 року стаття 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” діяла в редакції від 18 листопада 2004 року.

Згідно зі ст.58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність, у 2008 році складав: з 1 квітня - 481 грн.; з 1 липня - 482 грн.; з 1 жовтня - 498 грн.

Оскільки дія Закону про бюджет на поточний рік закінчується 31 грудня цього року то й перерахунок пенсії повинен вчинятися до цієї дати – до 31 грудня відповідного року.

Посилання відповідача на відсутність та суперечливість законодавства суд не приймає з огляду на наступне. Відповідно до ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Згідно ч.7 ст.9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

    Суд не приймає посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної допомоги до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України. Крім того, відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами ПФУ за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачки, передбаченої ст.6 Закону № 2195-ІV, покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

Відповідач наполягав на застосуванні судом наслідків пропуску строку звернення до суду, передбачених ст.ст. 99, 100 КАС України.

В ст.99 КАС України передбачений річний строк звернення до суду. Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до суду 9 червня 2009 року. Про суми виплати пенсії позивачу було відомо, тобто з 9 липня 2007 року він не був позбавлений можливості звернутися до суду з зазначеним позовом. Незнання законодавства не є поважною причиною пропуску такого строку. Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено та не доведено.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Таким чином, вимоги позивача зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період до 9 червня 2008 року не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача  щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 9 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Керуючись ст.ст. 86, 160-163 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в місті Ясинувата нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 9 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

 В решті позовних вимог позивачу відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути  оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду  через Ясинуватський  міськрайонний суд. Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до Ясинуватського міськрайонного суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Ясинуватського міськрайонного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга  може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.    

Суддя