Справа № 2а-5556

2009 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09 червня 2009 року Ялтинський  міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючий судді  Чорної О. В., при секретарі  Маланчук А.О., розглянувши  у відкритому судовому  засіданні в порядку письмового провадження в  залі суду  м. Ялта адміністративну   справу  за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської Ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови призначити та виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного  віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму для працездатних осіб та зобов’язати  відповідача призначити зазначену допомогу з 06 квітня 2007 року до 10 лютого 2010 року та перерахувати допомогу при народженні дитини з урахуванням вимог ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції, що діяла на момент народження дитини.

Також просить суд  стягнути з Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської Ради  недоплачену  допомогу при народженні дитини у сумі 1308, 40 гривень та недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 06 квітня 2007 року до 01 травня 2009 року у розмірі 11 963 гривні 96 копійок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач виплачував позивачу допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у меншому розмірі, ніж передбачено законом.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надана заява з проханням розглядати справу у відсутності представника та письмові заперечення, які мотивовані тим, що вказані позивачем виплати нараховувались та виплачувались у розмірі, передбаченому  Законом України «Про державний бюджет України». Також звертає увагу суду на те, що позивачем пропущений строк на звернення до суду, просить застосувати ст. 100 КАС України.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. ст. 22 Конституції України встановлено, що зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» .

Судом встановлено, що позивач є матір’ю малолітньої дитини – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 11) та є застрахованою особою відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», що підтверджується заявами від 15 березня 2007 року, 14 травня 2007 року та довідкою  від 15 травня 2009 року, відповідно до якої находиться у відпустці по догляду за дитиною з 06 квітня 2007 року (а.с. 27).

Позивачці була призначена та виплачувалась допомога по догляду за  дитиною до досягнення нею трирічного віку: у квітні 2007 року в розмірі 107, 53 гривень; у травні - липні 2007 року у розмірі 129, 03 гривень, у серпні 2007 року у розмірі 132, 64 гривень, у вересні 2007 року у розмірі 134, 45 гривень, у жовтні 2007 року у розмірі 136, 13 гривень, у листопаді 2007 року у розмірі 140, 05 гривень, у грудні 2007  року – квітні 2009 року у розмірі 144, 10 гривень щомісячно.

Позивачці одноразово сплачена допомога при народженні дитини в сумі 3 400 гривень, решта – протягом наступних 12 місяців в сумі 425 гривень щомісячно.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»   допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, що діяла на момент народження дитини позивачки) допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22, 6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта – протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, а зокрема дітей віком до 6 років, становить  з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  передбачено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, а, зокрема, дітей віком до 6 років, становить  з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня – 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень.  

Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Згідно із ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

    Відповідно до п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України № 1757 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми»   допомога  по  догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку  з  вагітністю  та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб – з дня настання відпустки  по  догляду за дитиною по день її закінчення.

    Таким чином, позивачу повинна була виплачуватися державна соціальна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 06 квітня2007 року:  у квітні 2007 року у розмірі 385, 8 гривень, з травня по жовтень 2007 року в розмірі 463 грн., з жовтня по грудень 2007 року у розмірі 470 грн. на місяць, з січня по березень 2008 року в сумі 526 гривень; з квітня по липень 2008 року у розмірі 538 грн., з липня по жовтень 2008 року у розмірі 540 грн., з жовтня 2008 року по травень 2009 року у розмірі 557 грн. та допомога при народженні дитини одноразово в сумі  4167 гривень, решта – 6296, 8 грн. протягом наступних 12 місяців.

П.п. 7, 14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинені дії ст.41 та 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ст. ст. 12, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

    Крім того, ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007р.» встановлено, що допомога при  народженні  дитини  та  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону  України  "Про державну допомогу  сім'ям  з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою  втратою  працездатності  та витратами,  зумовленими народженням та похованням"  здійснюється за рахунок коштів відповідної   субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі,  що  дорівнює  різниці  між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним  доходом  сім'ї  в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не  менше 23  відсотків  прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних   осіб,  для  застрахованих  осіб, у  порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007  визнано такими, що не відповідають Конституції України ч.2 ст.56  та п.п. 7, 14 ст. 71  Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

П.п. 12 п. 25 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю  43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» виключено.

Вказані зміни, згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10рп-2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.

Статтею 152 Конституції України  передбачено, що закони, інші правові  акти або  їх  окремі положення, що визнанні  неконституційними, втрачають чинність з дня  ухвалення  Конституційним Судом України  рішення про їх неконституційність.

    Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами Украйни встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч.1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

    Таким чином, до спірних правовідносин треба застосовувати положення Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та «Про державну допомогу сім’ям з дітьми, а не Закони України «Про Державний бюджет України на 2007рік», «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

      Згідно зі ст. ст. 99,100 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк з дня коли особа дізналася про порушення своїх прав. Пропущення строків звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволені позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Строк звернення до суду про нарахування допомоги при  народженні  дитини  та  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік позивачем пропущений, оскільки позивач звернулась до суду в травні 2009 року, тобто поза межами річного строку, встановленого ст. 99 КАС України.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у  ст. 100 КАС України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач у запереченнях наполягав на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду.  

Позивачка в позовній заяві не просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів

Судом встановлено, що Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 “ офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України, 2007, №52, 27 липня 2007 року.

Таким чином, позивач повинен був дізнатися, що її право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007р. та допомогу при народженні дитини порушено саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду України, тобто з 27.07.2007 р., відповідно річний строк сплинув 28.07.2008р.

Адміністративний позов поданий до суду 06 травня 2009 року ,  тобто після закінчення річного строку з моменту, коли позивач міг би дізнатися про порушення його права.  

Не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача нарахувати їй допомогу по догляду за дитиною на майбутнє, до досягнення нею трирічного  віку у відповідності із встановленим розміром прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років.

Суд відмовляє у задоволенні вимог в цій частині, у зв’язку з тим, що строк виплати допомоги до догляду за дитиною до досягненням нею трирічного віку ще не настав, а, відповідно, зобов’язання відповідача щодо її виплати на момент розгляду справи відсутні, так як і відсутнє право позивача на її отримання.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про те, що є частково обґрунтованими з моменту ухвалення рішення Конституційним судом України, тобто з 22 травня 2008 року, позовні вимоги в частині стягнення щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму на дитину віком до шості років .

Оскільки для повного захисту прав позивачки необхідно зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то суд вважає за можливе застосувати положення ч. 2 ст. 11 КАС України та вийти за межі позовних вимог, зобов’язавши відповідача  нарахувати та виплатити позивачці 4 865, 8  гривень за період травень 2008 року – квітень 2009 року.

Щомісячна державна соціальна допомога за травень 2008 – квітень 2009 року дорівнює – 6595 грн. (538 грн. х  2 (травень, червень) + 540 грн. х 3 (липень, серпень, вересень) +557 х 7 (жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень, лютий, березень, квітень 2009 року)).

Та, з урахуванням виплаченої  позивачу  допомоги  по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку  за той самий період у розмірі  1 729, 20 гривень невиплачена позивачу державна соціальна допомога за травень 2008 року – лютий 2009 року дорівнює – 4 865, 8  грн. (538 грн. х  2 (травень, червень) + 540 грн. х 3 (липень, серпень, вересень) +557 х 7 (жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень, лютий, березень, квітень 2009 року) – 1 729, 20 грн).

    Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не можуть прийняті до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що  реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не приймається до уваги.

    Таким чином, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  за травень 2008 року - квітень 2009 року у розмірі у розмірі 4 865, 8 гривень .

На підставі викладеного та керуючись   ст. ст. 6,19, 21, 22, 68,  152 Конституції України, ст. ст. 6, 8, 9, 11, 70-72, 86, 158-163, 167  КАС України, ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. ст.12, 14, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»,  ст. 61 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік», ст.42, 56, 62,  71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,   П.п. 12 п. 25 розділу 2, ст. 58 Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54  Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік",   рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10рп-2008, Постановою Кабінету Міністрів України № 1757 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради щодо відмови нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну допомоги по догляду за дитиною   до досягнення нею трирічного віку за період  травень - квітень 2008 року, відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».  

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною ( ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до досягнення нею трирічного віку за період травень 2008 року – квітень 2009 року у розмірі 4 865 (чотири тисячі вісімсот шістдесят п’ять) гривень 80 копійок.

    В іншій частині позову  - відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Севастопольського Апеляційного Адміністративного  суду через Ялтинський міський суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.184, 186 КАС України.

СУДДЯ: