ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
11.07.06 Справа № 3/258.
Суддя Доманська М.Л., при секретарі судового засідання Уставицькій О.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області, м. Старобільск Луганської області
до Відкритого акціонерного товариства "Старобільське спеціалізоване автотранспортне підприємство 0305", м. Старобільск, Луганської області
про стягнення 10831 грн. 92 коп.
за участю представників сторін
від позивача –Звягінцева С.М. (дов. від 14.02.06 № 7),
від відповідача –не прибув (явка обов'язкова),
встановив:
Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача недоїмку по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 10 831 грн. 92 коп..
Представниками позивача подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом задовольняється.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Луганської області від 31.05.06 відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 01.09.05, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, характер спору, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представника позивача, суд прийшов до наступного.
Засади і механізми системи функціонування загальнообов‘язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України від 09.07.03 № 1058-ІУ “Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон).
Відповідно до ст.1 Закону страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону страхувальники (роботодавці) зобов‘язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлений однойменною Інструкцією, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 № 64/8663 (далі –Інструкція).
Розміри страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України “Про збір на обов‘язкове державне Пенсійне страхування” (п.4 Інструкції).
З матеріалів справи вбачається, що підприємство відповідача зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області як платник збору на обов‘язкове державне пенсійне страхування та своєчасно не перераховує названий збір, у зв‘язку з чим за ним за січень-лютий 2006 року утворилась заборгованість у сумі 10831 грн. 92 коп..
Згідно зі ст. 106 Закону позивач направив відповідачеві відповідні вимоги про сплату заборгованості від 06.05.06 № Ю-19.10 на суму недоїмки - 8100 грн. 81 коп. та від 06.04.06 № Ю -19.9 на суму 2731 грн. 11 коп., на загальну суму 10831 грн. 92 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Відповідач відзиву на позов не надав, позовні вимоги не спростував, доказів погашення заявленої у позові суми не надав.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи сторін, обставини справи у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості (недоїмки) в сумі 10831 грн. 92 коп. відповідають чинному законодавству, документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, у тому числі актом звірення розрахунків від 19.06.06, підписаним сторонами без доповнень та зауважень, та листом позивача від 11.07.06 № 2748/07 із зазначенням про те, що станом на 11.07.06 борг відповідача у сумі 10831 грн. 92 коп. не погашений.
За таких обставин, позов підлягає до задоволення повністю.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, у даному випадку не передбачено чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Старобільське спеціалізоване автотранспортне підприємство 0305", Луганська область, м. Старобільск, вул. Старотаганрогська, 111, код 00451671,
- на користь Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області, Луганська область, м. Старобільськ, пл. Гоголя, 5, код 21792643, недоїмку у сумі 10831 грн. 92 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 14.07.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.Л. Доманська