ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13.07.06 Справа № 3/308.
Суддя Доманська М.Л., розглянувши матеріали справи за позовом
Прокурора м. Стаханова Луганської області в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області, м. Стаханов Луганської області
до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго", м. Луганськ
про стягнення 3833 грн. 45 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Кротько Л.В. (дов. від 29.06.06 № 2/1156),
від відповідача - Митрошина М.А. (дов. від 10.07.06 № 15/42-17-245),
від заявника: Смірнов О.О.,
встановив:
Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків у сумі 3833 грн. 45 коп.
Клопотання сторін та заявника не здійснювати технічну фіксацію судового процесу судом задоволено.
Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.06.06 згідно Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 01.09.05, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступного.
Згідно зі ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", роботодавці як страхувальники зобов'язані в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Відповідно до п.4.1 Інструкції "Про порядок перерахування, обліку та витрачення страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" (далі-Інструкція), затвердженої постановою правління Фонду від 20.04.01, сума страхового внеску, що підлягає сплаті, розраховується згідно зі страховим тарифом, встановленим Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", виходячи з класу професійного ризику галузі національної економіки, до якого віднесений страхувальник.
Пунктом 4.12 зазначеної Інструкції визначено, що страхові внески сплачуються юридичними особами (страхувальниками) щомісячно в день одержання коштів на оплату праці в установах банків.
Згідно з п.4.13 Інструкції страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок Фонду.
Як вбачається з матеріалів справи, філія Стахановтепломомуненерго ЛОКСТП "Луганськтеплокомуненерго" (структуриний підрозділ відповідача) зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в мiстi Стаханові Луганської області, як платник відповідних страхових внесків, у зв'язку з чим прийняло на себе зобов'язання страхувальника зі сплати страхових внесків до Фонду, але свої зобов'язання належним чином не виконує.
Ненадходження грошових коштів від сплати страхових внесків підприємствами тягне за собою скорочення фінансування соціальних програм з організації та здійснення заходів, спрямованих на попередження нещасних випадків, усунення загрози здоров'ю працівників, викликаною умовами праці, на створення належних, безпечних умов праці, чим порушуються інтереси держави, яка гарантувала своїм громадянам належні, безпечні та здорові умови праці. Також, несплата страхових внесків не дає можливості нарахувати та виплатити потерпілим щомісячно страхові виплати та здійснити інші види соціальної допомоги.
Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Відповідно до ст.2 Закону України "Про судоустрій" суд здійснює правосуддя згідно з принципами верховенства права, забезпечуючи захист гарантованих Конституцією України і законами прав та законних інтересів юридичних осіб. У ч.3 ст. 3 цього Закону зазначається, що судова система забезпечує доступ правосуддя для кожної особи в порядку, установленому Конституцією України і законами. Таким чином відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в мiстi Стаханові Луганської області як юридична особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України.
При прийнятті звітності-розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за перший квартал 2006 року (а.с.10) встановлено, що за відповідачем станом на 17.04.06 утворилась заборгованість у сумі 11635 грн. 01 коп., що підтверджено матеріалами справи.
Рішенням господарського суду Луганської області по справі № 3/354 позов відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області до відповідача про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків у сумі 3676 грн. 32 коп. задоволений, з Луганського обласного комунального спеціалізованого теплопостачального підприємства «Луганськтеплокомуненерго»на користь позивача у справі стягнуто недоїмку у сумі 3676 грн. 32 коп.. Рішенням господарського суду Луганської області по справі № 3/473 позов відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області до відповідача про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків у сумі 2183 грн. 24 коп. задоволений, з Луганського обласного комунального спеціалізованого теплопостачального підприємства «Луганськтеплокомуненерго»на користь позивача у справі стягнуто недоїмку у сумі 2183 грн. 24 коп. Рішенням господарського суду Луганської області по справі № 5/20 позов відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області до відповідача про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків у сумі 1942 грн. 00 коп. задоволений, з Луганського обласного комунального спеціалізованого теплопостачального підприємства «Луганськтеплокомуненерго»на користь позивача у справі стягнуто недоїмку у сумі 1942 грн. 00 коп..
Решта недоїмки, що не стягнута у судовому порядку, та утворилась за відповідачем у справі станом на 17.04.06 складає 3888 грн. 45 коп. та підтверджена матеріалами справи.
Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Згідно зі ст. ст. 112, 136 КАС України у разі визнання відповідачем адміністративного позову суд приймає рішення про задоволення адміністративного позову за умови, що дії відповідача не суперечать закону або не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Судом встановлено, що дії відповідача у справі не суперечать закону та не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб.
Позовні вимоги у сумі 3833 грн. 45 коп. документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, визнані відповідачем, тому підлягають до задоволення повністю, у сумі 3833 грн. 45 коп.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, у даному випадку не передбачено чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представника позивача про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112, 136, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Луганське обласне комунальне спеціалізоване теплопостачальне підприємство «Луганськтеплокомуненерго», м. Луганськ, кв. Восточний, 22, код 03340529,
- на користь Відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Стаханові Луганської області, м. Стаханов, вул. Леніна, 23, код 25926968, недоїмку зі сплати страхових внесків у сумі 3833 грн. 45 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 14.07.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.Л. Доманська