Судове рішення #5386360
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 

Справа  № 22-а-18016|08 р.                  Головуючий у першій інстанції: Літвина О.Т.,

                                                                                                       Доповідач: Мамчур Я.С.

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 

02 червня 2009 року                                                                                м. Київ

                                                                                       

             Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:    

  

             головуючого судді:                                                     Мамчура Я.С.,

             суддів:                                                                          Усенка В.Г., Зайцева М.П.,

             при секретарі:                                                              Медовниці Ю.О., 

 

             розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення 2992,17 грн.,

 

В С Т А Н О В И В:

 

Позивачка звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду  з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення 2992,17 грн. .

            Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2008 року - позов задоволено частково, а саме:

-     визнані неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за період з липня по грудень 2007 року у розмірі меншому, ніж це встановлено ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

-     Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 1889,26 грн. заборгованості по недоплаченій щомісячній допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за період з липня по грудень 2007 року.

-     В  іншій  частині  позову  відмовлено. 

            На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

 

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

 

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим ІНФОРМАЦІЯ_1р. виконкомом Новогуйвинської селищної ради та фактично здійснює догляд за свою малолітньою дитиною.

 

Як убачається з довідки управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації відІНФОРМАЦІЯ_2р. № НОМЕР_2, позивачка отримала щомісячну грошову допомогу в таких розмірах: за період з квітня по серпень 2007 року по 129,03 грн., у вересні 2007 року - 134,45 грн., у жовтні 2007 року - 136,13 грн., а з листопада по грудень 2007 року по 140,05 грн., тобто з врахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

 

Так, колегія суддів зважає на наступне.

 

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року №2240-ІІІ, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21.11.1992 року №2811-ХІІ, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V, зокрема пунктами 7 та  14 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

            Однак Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року  №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційними положення пунктів 7 та 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» в частині зупинення на 2007 рік дії статті 43 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та дії статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, в частині стягнення на її користь невиплаченої суми щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення  нею трьохрічного віку з 01 січня по 09 липня 2007 року не підлягають  задоволенню, оскільки в цей період дію норми, яка визначала право позивача на допомогу у зазначеному розмірі, було зупинено.

Слід також зазначити, що протягом указаного періоду діяли приписи статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які по-іншому регулювали спірні правовідносини в  частині  визначення  розміру проведення  нарахувань  та  виплат   допомоги. Оскільки вказана норма закону була прийнята пізніше в часі, вона мала пріоритет по відношенню до норм  Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та  Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

Однак з моменту прийняття Рішення Конституційним Судом України від 09.07.07р.                    №6-рп/2007, позивач набув право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у розмірі, визначеному ст.43 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою прцездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

 Таким  чином, судова колегія  вважає обґрунтованими та законними висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позовних  вимог  в частині нарахування та  виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, оскільки  суд  правомірно керувався положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та  Закону  України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які з 9 липня 2007 року втратили чинність.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову покладається на відповідача, чого не було зроблено відповідачем.

 

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

 

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

 

У Х В А Л И В:

 

            Апеляційну скаргу  відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації - залишити без задоволення.

            Постанову  Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2008 року - залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

 

Головуючий - суддя:                                                                                  Я.С. Мамчур

 

Судді:                                                                                                                      М.П. Зайцев

                                                                                                                           

                                                                                                                     В.Г. Усенко

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація