Справа № 2-а-172/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2011 року                                                                                 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді: Спринчука В.В.,

при секретарі: Яровій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниця справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС з обслуговування Святошинського району м. Києва старшого сержанта міліції ОСОБА_2 про поновлення строку оскарження постанови та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в заяві вказує, що 05.08.2010 року інспектором ДПС з обслуговування Святошинського району м. Києва старшим сержантом міліції ОСОБА_2 винесено постанову серії АА № 392199 по справі про адміністративне правопорушення, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Позивач вважає дану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню, так як обставини, викладені в постанові, не відповідають дійсним обставинам справи, а також вважає, що вона не відповідає чинному законодавству, тому звернувся з даним позовом до суду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав суду заяву в якій просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач, інспектор ДПС з обслуговування Святошинського району м. Києва старший сержант міліції ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про що в справі є поштові повідомлення про вручення судової повістки.

За таких обставин, керуючись ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши зібрані докази, суд вважає необхідним позов задовольнити по таких підставах.

05 серпня 2010 року інспектор ДПС з обслуговування Святошинського району м. Києва старший сержант міліції ОСОБА_2А виніс постанову серії АА № 392199 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за порушення п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху, згідно якого водіям забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки щодо обмеження швидкості, позивач перевищив встановлену швидкість руху на 30 км/год.

          В матеріалах позовної заяви позивач спростував даний факт, визнаний інспектором ДПС доведеним з тих підстав, що він дійсно 05.08.2010 року керував автомобілем у вказаних в постанові час та місці, проте швидкості не перевищував. Технічний засіб, яким було зафіксовано перевищення швидкості (було вказано на прилад «Беркут»), не ідентифікує автомобіль, який дану швидкість перевищив, тобто там містяться лише дані про швидкість, будь-яких вказівок на автомобіль даний пристрій не дає. Тому позивач вважає, що дані цього приладу не можна вважати належним доказом його причетності до перевищення швидкості, згідно ст. 251 КУпАП.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судове засідання відповідач не надав заперечень щодо довів позивача та не довів правомірність свого рішення, а тому підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні.

З урахуванням зібраних по справі доказів вбачається, що інспектором ДПС з обслуговування Святошинського району м. Києва старший сержант міліції ОСОБА_2А порушено норми ст. 245 КУпАП, а саме: відповідачем не було вжито належних заходів, спрямованих на своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи.

Крім цього, постанова була складена з порушенням ст. 251 КУпАП, так як не надано належних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, що порушує права особи, яка притягується до відповідальності, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України.

Також, суд вважає, що позивачем строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення пропущений з поважних причин, так як про існування даної постанови йому стало відомо лише від державного виконавця при виконанні оскаржуваної постанови, тому даний строк підлягає поновленню.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КупАП, і постанову про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. слід скасувати та поновити строк на оскарження даної постанови, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

Керуючись ст.ст. 247, 288 КУпАП, ст.ст.158-163, 171-2 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення АА № 392199 від 05 серпня 2010 року.

Скасувати постанову серії АА № 392199 від 05 серпня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в розмірі 340 гривень, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: