Решетилівський районний суд Полтавської області

с. Решетилівка, вул. Леніна, 24, 38400, (05363) 2-15-47

№ 2 -320/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.08.2011

с-ще Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Микитенка В.М.,

при секретарі - Ткаченко О.П.,

за участю позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 представника позивача –ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Решетилівка справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 сільської ради Решетилівського району про визнання права власності за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5 сільської ради Решетилівського району у якому просили:

визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 право спільної сумісної власності подружжя на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

виділити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 1/4 частку спільної сумісної власності подружжя та визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 право спільної часткової власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1.

виділити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 1/4 частку спільної сумісної власності подружжя та визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 право спільної часткової власності 1/4 частку квартири АДРЕСА_2.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначили, що із 15.08.1989 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були прийняті на посаду вчителів в ОСОБА_5 середню шкоду Решетилівського району Полтавської області. У серпні 1989 року їм, як молодим спеціалістам, головою колишнього КСП “Авангард”зі згоди керівництва органу місцевого самоврядування було виділено у володіння та користування по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1. Із 1992 року позивачка ОСОБА_2 перебуває у шлюбі із позивачем ОСОБА_3, який також проживає із нею. При цьому, позивачі до цього часу більше 10 років відкрито, безперервно володіють та користуються указаною квартирою, їх постійне місце проживання зареєстроване за даною адресою. Крім того, підтримують квартиру у належному стані, здійснюють поточні та капітальні ремонти.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_4 позов підтримали та просили його задовольнити із зазначених у ньому підстав.

Представник відповідача ОСОБА_5 сільської ради ОСОБА_6 надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав, не оспорював також і обставин, викладених у позовній заяві.

Суд, заслухавши позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та представника позивача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи і оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Із трудової книжки БТ-11 № 3375316, від 15.08.1989 року позивачки ОСОБА_2 убачається, що із 15.08.1989 року вона працює на посаді вчителя у ОСОБА_5 середній школі, яка на даний час має назву “ОСОБА_5 навчально-виховний комплекс”. Такі ж відомості про трудовий стаж та місце роботи містить і трудова книжка позивачки ОСОБА_1 БТ-11 № 4254925, від 17.08.1989 року (а.с. 6-7).

Згідно свідоцтва про шлюб 11-КЕ № 319724, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 05.12.1992 року укладено шлюб (а.с.15).

Із ксерокопій паспортів позивачів, убачається їх постійне проживання у спірній квартирі, зокрема ОСОБА_1 із 15.09.1992 року, ОСОБА_2 із 01.02.1993 року, ОСОБА_3 із 24.07.1997 року (а.с.18-20).

Ці дані підтверджуються також довідками ОСОБА_5 сільської ради № 891, 892, 888, від 12.08.2011 року, відповідно погосподарської книги № 20 (а.с.13,14,16).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, від 18.08.2011 року, державна реєстрація КСП Агрофірми “Авангард”припинена 28.01.2010 року у зв’язку з визнанням його банкрутом. (а.с.9-10).

Відповідно довідки ОСОБА_5 сільської ради №02-14/594 від 12.08.2011 року спірна квартира АДРЕСА_1 не є комунальною власністю ОСОБА_5 територіальної громади і на балансі сільської ради не значиться (а.с.8).

За даними технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, не встановлено порушень будівельних норм і стандартів (а.с.11-12).

Виходячи з довідки ВАТ “Полтавагаз”, від 15.08.2011 року, ОСОБА_3 є споживачем природного газу у квартирі АДРЕСА_1 із 1995 року (а.с.17).

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили факт проживання позивачів у спірній квартирі та відкритого, безперервного володіння нею на протязі більше 10 років

На підставі ч. 1 ст. 41 Конституції України, ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

У відповідності до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном –протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність). Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

При обчисленні строку набувальної давності, відповідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року, можливе врахування володіння, яке почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.  

Згідно ст.22 КпШС УРСР (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Аналогічне положення міститься і у ч.1 ст.60 СК України.

Ч.1 ст.69 СК України передбачає право дружини, чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Виходячи з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що позивачі добросовісно заволоділи квартирою № 7 будинку № 2 по вул. Свердлова села Жовтневе, Решетилівського району, Полтавської області та на протязі більше ніж десяти років відкрито і безперервно володіють нею і користуються.

Виходячи з ч.4 ст.174 ЦПК України: “У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову...”

За таких обставин, суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб та приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст.41 Конституції України, ст.22 КпШС УРСР, ст.60-63 СК України, ч.4 ст.174, ст.212-215 ЦПК України, ст.ст.328, 331, 334, 344, 356, 392 ЦК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 сільської ради Решетилівського району про визнання права власності за набувальною давністю –задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 право спільної сумісної власності подружжя на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Виділити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 1/4 частку спільної сумісної власності подружжя та визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 право спільної часткової власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1.

Виділити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 1/4 частку спільної сумісної власності подружжя та визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 право спільної часткової власності 1/4 частку квартири АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів до апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

Головуючий: