|
|
Справа № 22ц-1333\2009 р.
Головуючий у 1-й інстанції: Митченко Н.В.
Доповідач: Редька А.Г.
У Х В А Л А
І М “ Я М У К Р А Ї Н И
10 липня 2009 року місто Чернігів
А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді Позігуна М.І.,
суддів - Шемець Н.В., Редьки А.Г.,
при секретарі - Рачовій І.І.,
за участі:
представника скаржника ОСОБА_1.,
представника департаменту ДВС ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою державного виконавця ОСОБА_3. на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2009 року у справі за скаргою стягувача ОСОБА_4 на дії державного виконавця ОСОБА_3 відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
в с т а н о в и в:
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2009 року задоволена скарга стягувача ОСОБА_4, визнано неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 та скасовано постанову державного виконавця ОСОБА_3. про відмову у відкритті виконавчого провадження за заявою стягувача ОСОБА_4 про примусове виконання виконавчого листа за № 2-297\07, виданого Чернігівським районним судом 16 липня 2007 року.
В апеляційній скарзі державний виконавець ОСОБА_3 просить скасувати зазначену постанову та відмовити у задоволенні скарги стягувача ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки у відкритті виконавчого провадження було відмовлено обґрунтовано, відповідно до ст.ст.11,26 Закону ”Про виконавче провадження”.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга державного виконавця ОСОБА_3. не може бути задоволена.
Суд першої інстанції й повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи та заперечення сторін, правильно встановив обставини справи і висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та законі.
За матеріалами справи встановлено, що постановою державного виконавця ОСОБА_3. від 18 лютого 2009 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом, виданого 16 липня 2007 року на виконання рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17 травня 2007 року про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 500,00 грн у рахунок спричиненої йому моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями державного виконавця Тоцького Ю.М. відділу ДВС Чернігівського районного управління юстиції при виконанні ним службових обов'язків. Підставою для відмови у відкритті провадження стала невідповідність виконавчого документу вимогам Закону ”Про виконавче провадження” оскільки боржником зазначено Державний бюджет України, який не є ні фізичною, ні юридичною особою.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що виконавчий лист, у якому зазначені усі необхідні реквізити у т.ч. і найменування, адреса боржника, відповідає вимогам, передбаченим ст.19 Закону ”Про виконавче провадження” до виконавчого документу, а посилання державного виконавця, що Державний бюджет України не є ні фізичною, ні юридичною особою є безпідставними, оскільки в силу Закону Державний бюджет України представляє Державне казначейство України, реквізити якого, у т.ч. і адреса, зазначені у виконавчому документі.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що державним виконавцем незаконно відмовлено у відкритті виконавчого провадження та обґрунтовано задовольнив скаргу стягувача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.307,308,314,315,319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу державного виконавця ОСОБА_3 відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.
Головуючий: Судді: