А.с. № 2-а-10798/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

09.12.2011 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Кулініченко Г.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:  

Позивач звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи який зазначив, що він є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії, пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та йому, відповідно до ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”повинна доплачуватися доплата у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком щомісячно, але фактично вона не відповідає даному розміру, в зв’язку з чим він звернувся до відповідача про проведення відповідного перерахунку. Відповідач отримавши заяву позивача, відмовив в її задоволенні, що на думку останнього є порушенням його соціальних прав, а тому просить в визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його здійснити перерахунок і виплатити позивачу доплату до пенсії.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1832 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження без судового засідання та виклику осіб які беруть участь у справі.

Ухвалою суду від 28 листопада 2011 року позовні вимоги за період з 01 січня 2011 року по 24 травня 2011 року були залишені без розгляду, а в інший частині позовних вимог було відкрито скорочене провадження, з надісланням відповідачу копії ухвали з позовною заявою та доданих до неї документів.

Відповідач отримавши ухвалу суду з позовною заявою та доданих до неї документів, будь-яких заперечень протягом десяти днів до суду не направив.

Суд дослідивши та оцінивши матеріали справи, з’ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.    

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.  

Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та проживає постійно на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням та матеріалами справи.

Відповідно до ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, згідно зі ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”в редакції до 01 січня 2008 року особам віднесеним до четвертої категорії, яким є позивач, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком, а  статтею 67 даного Закону встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.    

 Статтею 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, встановлено у  Законі України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року, а також  Законі України  “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, згідно ст. 1 якого, прожитковий  мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.      

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом України про державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.  

 Таким чином для позивача, нижній розмір додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із вище наведених розмірів.      

Розрахунок додаткової пенсії позивача відповідач здійснив виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”15 відсоткового розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, що суперечить положенням ст.51 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Положенням Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими були внесені зміни до ст. 51 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме зупинено статтю в частині визначення розміру додаткової пенсії, рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суддя приходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсії позивачу, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.      

Положення ч.3 ст. 28 Закону № 1058-IV не є перешкодою для застосування даної величини чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Визначаючи період здійснення відповідачем виплати підвищення до пенсії позивачу суд вважає за необхідне прийняти до уваги Закон України №3491-ІУ “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”, від 14 червня 2011 року, який набрав чинності 19 червня 2011 року, так як згідно його встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік , тим самим законодавцем визначений орган виконавчої влади, який визначай порядок та розміри виплат даній категорії громадян.

На час розгляду справи дані зміни до Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”не визнанні неконституційними, а тому є обов’язковими при розгляді справи.

Кабінет Міністрів України на виконання пункту 7 Закону України №3491-ІУ “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”, від 14 червня 2011 року, прийняв постанову №745 від 06 липня 2011 року “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, яка набрала чинності з 23 липня 2011 року, тим самим з даної дати порядок та розмір підвищення до пенсії позивача, здійснюється у порядку визначеному даною постановою Кабінету Міністрів України.

Враховуючи вищезазначене суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача по 22 липня 2011 року включно, тобто до дня набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України №745 від 06 липня 2011 року “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”.

Керуючись ст. 46 Конституції України, ст.ст.2,6,8,11,17-19,69-72,100-102,158-163,167, 1832, 186 КАС України, ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Закону України №3491-ІУ “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”, Постановою Кабінету міністрів України №745 від 06 липня 2011 року “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату додаткової пенсії, відповідно до ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність починаючи з 25 травня 2011 року по 22 липня 2011 року включно, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.  

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Київського апеляційного адміністративного суду через Обухівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

Суддя