Провадження № 2-а/263/109/2013

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 березня 2013 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі головуючого судді Турченка О.В., при секретарі Лапоног Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в АР Крим про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

                                         В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління ОСОБА_2 України в АР Крим про скасування постанови від 15.02.2013 року серії СВ1 № 105754 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, оскільки він 15.02.2013р. о 14.30год., керуючи автомобілем “SKODA OCTAVIA”, державний номер НОМЕР_1, в м.Ялта на нерегульованому перехресті вул.Гоголя-вул.Красноармійська при повороті ліворуч не надав перевагу у русі пішоходам, які переходили проїжджу частину дороги, на яку він повертав, чим порушив п.16.2 Правил Дорожнього руху України. У своєму позові позивач вказав, що не згоден з даною постановою, оскільки не порушував п. 16.2 Правил Дорожнього руху України, перешкод для будь-кого з учасників дорожнього руху на створював, при перетинанні ним перехрестя пішоходи на проїжджій частині взагалі були відсутні.

Позивач у судове засідання не з’явився, подав суду заяву про підтримку позовних вимог в повному обсязі та про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлені у встановленому законом порядку. Заперечення проти позову та докази на їх обґрунтування відповідачем не подавались.

Згідно ч.4 ст. 128 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних в ній доказів у відсутності представника відповідача.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що постановою від 15.02.2013 року серії СВ1 № 105754 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за те, що він 15.02.2013р. о 14.30год., керуючи автомобілем “SKODA OCTAVIA”, державний номер НОМЕР_1, в м.Ялта на нерегульованому перехресті вул.Гоголя-вул.Красноармійська при повороті ліворуч не надав перевагу у русі пішоходам, які переходили проїжджу частину дороги, на яку він повертав, чим порушив п.16.2 Правил Дорожнього руху України. Позивач з даною постановою не згоден, вважає її безпідставною та такою що підлягає скасуванню, оскільки не порушував п. 16.2 Правил Дорожнього руху України, перешкод для будь-кого з учасників дорожнього руху на створював, при перетинанні ним перехрестя пішоходи на проїжджій частині взагалі були відсутні, про що він казав інспектору під час складання протоколу та постанови, проте ці зауваження залишилися без уваги.

Крім того, інспектором ДПС безпідставно було залишене без уваги його клопотання про допит у якості свідка пасажира його автомобіля ОСОБА_3, яка б могла підтвердити той факт, що на проїжджій частині, на яку він повертав, пішоходи були відсутні і він проїхав перехрестя, не порушуючи правил дорожнього руху, а також клопотання скористатися юридичною допомогою адвоката.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що постанова не відповідає вимогам закону за наступними підставами.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об’єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є лише одним із можливих видів доказів наряду зокрема і з протоколом про адміністративне правопорушення.

Згідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії СВ1 № 105754 від 15.02.2013р. відсутні дані, які спростовують заперечення ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, а саме, пояснення свідків, які могли б підтвердити факт вчинення ним правопорушення, зокрема пішоходів, яким позивач не надав перевагу у русі, матеріалів фото-, відеозйомки тощо, а тому постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є безпідставною.

За таких обставин, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 15.02.2013 року серії СВ1 № 105754 стосовно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, оскільки її винесено лише на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, без наявності інших доказів по справі.

Будь-яких інших доказів, які свідчили б про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, оскільки винесена всупереч вимогам діючого законодавства, а справа – закриттю у зв’язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки відповідачем доказів порушення останнім Правил дорожнього руху України не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8-11, 71, 88, ч. 3 ст. 122, ст. 159, 160, 162, 163, 167 КАС України, п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 288, ст. 293 КУпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в АР Крим про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Постанову від 15.02.2013 року серії СВ1 № 105754 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Турченко