Справа № 2-1989/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2009 року                                   м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді:                         Дзярук М.П.,

при секретарі:                          Родніковій Ю.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ., відповідача ОСОБА_2 ,  розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до ОСОБА_2   про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 . звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1  року вона одружилась з відповідачем . Від даного шлюбу   сторони  мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження, який проживає разом з позивачем і знаходиться на її утриманні. На теперішній час шлюбні відносини між сторонами припинені, відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.  Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання  неповнолітнього сина -   ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження, в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач  в  судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, свої інтереси в суді довірив представляти ОСОБА_4 .  

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, просить стягувати аліменти у розмірі 1/6 частини, оскільки відповідач з березня 2009р. проживає окремо від позивача, зі своїми батьками та зобов»язаний сплачувати комунальні послуги у розмірі 300 грн., має заборгованість з заробітної плати, а також має хвору матір, на лікування якої необхідні значні грошові кошти.  

    Вислухавши пояснення представника відповідача, а також дослідивши інші докази, що є в справі, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 .  підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено що з ІНФОРМАЦІЯ_1  року сторони перебувають у шлюбі . Від даного шлюбу   сторони  мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження, який проживає разом з позивачем і знаходиться на її утриманні. На теперішній час шлюбні відносини припинені, відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.  Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання  неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження, в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову в розмірі ј частини, надав до суду довідку від 06.05.2009р. про заборгованість з заробітної плати у розмірі  5 492,66 грн., довідку з місця проживання та документи про лікування матері ОСОБА_5  

Дані обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до ст.ст.180 – 183 СК України – батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача може присуджуватися у частці від доходу або у твердій грошовій сумі, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров»я та матеріальне становище дитини; стан здоров»я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач працює, інших дітей не має. Доказів про суму, яку відповідач повинен сплачувати за комунальні послуги за місцем проживання до суду не надано, а тому сума у 300 грн. є його припущенням та не може бути прийнята судом до уваги. Також відповідачем не надано доказів в обґрунтування надання матеріальної допомоги матері ОСОБА_5  та необхідності її постійно надавати. Так, з наданих до суду квитанцій вбачається сплата за ліки саме матір»ю ОСОБА_5  Крім цього, відомості про хворобу ОСОБА_5  надані за період початок та кінець 2008 року, коли відповідач навіть не проживав з батьками та не можуть свідчити про її тяжку постійну хворобу та потреби в постійному лікуванні. Право на утримання від сина батьки матимуть за умови, що є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Потреба в матеріальній допомозі має визначатися залежно від наявності чи відсутності прожиткового мінімуму. Доказів того, що батьки відповідача потребують матеріальної допомоги суду не надано. Також суд приймає до уваги наявність у батьків відповідача ще однієї дитини сина ОСОБА_6 ., який також мешкає разом з ними.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд не знаходить надані відповідачем докази такими, що доводять його заперечення проти позову.

Таким чином і беручи до уваги інтереси дитини і позивача, матеріальне становище платника аліментів, суд вважає доводи позивача обґрунтованими, її позов підлягаючим задоволенню, а рішення винесеним у відповідності до вимог закону та інтересів дитини.

 На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 181 - 183 СК України, ст. ст .10, 15,30,60, 208, 209, 212 – 215,  367  ЦПК України, суд

 

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1   задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , 10.05.1973 року народження, аліменти на користь ОСОБА_1  на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження,  щомісяця в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення  сином повноліття, починаючи з 27.03.2009 року.

Стягнути з ОСОБА_2  судові витрати в доход держави: судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 07 грн. 50 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.              

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя:                                     Дзярук М.П.

Справа № 2-1989/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        (резолютивна частина)

01 липня 2009 року                                   м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді:                         Дзярук М.П.,

при секретарі:                          Родніковій Ю.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ., відповідача   ОСОБА_2 ,  розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до ОСОБА_2   про стягнення аліментів, -

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1   задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , 10.05.1973 року народження, аліменти на користь ОСОБА_1  на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження,  щомісяця в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення  сином повноліття, починаючи з 27.03.2009 року.

Стягнути з ОСОБА_2  судові витрати в доход держави: судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 07 грн. 50 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.              

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя:                                     Дзярук М.П.