А.с. № 2-а-9579/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

13.10.2011 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Кулініченко Г.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області про зобов’язання перерахувати пенсію,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у м. Обухів та Обухівському районі про визнання неправомірною відмови відповідача провести їй перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та підвищення до пенсії як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії. На обґрунтування позову зазначила, що вона отримує пенсію за віком. Відповідно до ст.39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року № 796 –ХІІ (далі Закон № 796 –ХІІ) вона має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком та на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, як непрацюючий пенсіонер, який проживає в зоні радіоактивного забруднення. Оскільки виплачені їй додаткова пенсія та підвищення до пенсії не відповідали вказаним розмірам, вона звернулась до відповідача щодо відповідного визначення та проведення перерахунку зазначених виплат. Однак в задоволенні її заяви відмовлено. Просить визнати вказану відмову протиправною, зобов’язати відповідача провести їй перерахунок та виплату підвищення до пенсії і щомісячної додаткової пенсії, відповідно до ст.ст.39, 51 Закону з 22.05.2008 року.

Ухвалою судді від 26.09.2011 року позовні вимоги позивача за період з 22.05.2008 року по 21.03.2011 року включно залишені без розгляду на підставі ст..99,100 КАС України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження без судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.  

Відповідач заперечень щодо позову суду не подав.

Керуючись принципами верховенства права та законності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні повідомлених позивачем обставин, вбачається, що наявні достатні підстави для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження.  

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року Закон № 796-ХІІ.

Відповідно до ст.49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Так, згідно ч.2 ст.39 Закону № 796-ХІІ пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених ч. 1 цієї статті. Ч.1 ст.39 вказаного Закону встановлено, що пенсії громадянам, які працюють в зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 67 Закону № 796-Х11 встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

П.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 ст. 28 Закону України ““Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

На думку судді, положення ч.3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.

Позивачку віднесено до четвертої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням. Вона отримує пенсію за віком, в розмір якої входить додаткова пенсія в розмірі 5% від прожиткового мінімуму та підвищення до пенсії в розмірі 5,20 гривень на місяць, як потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, розмір яких визначено на підставі Закону України від 28.12.2007 року “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Зазначені зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008. Оскільки відповідач виплачує позивачу підвищення до пенсії та додаткову пенсію в розмірі меншому, ніж встановлено ст.39 ч.2, 51 Закону № 796-ХІІ, його бездіяльність слід визнати неправомірною та зобов’язати здійснити перерахунок пенсії і виплачувати позивачці підвищення до пенсії та додаткову пенсію, в розмірах встановлених ст.39 ч.2, 51 Закону №796-ХІІ.

Разом з тим, 14.06.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-ІУ “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”, який набрав чинності 19 червня 2011 року. Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Під час вирішення даного позову, суд вважає, що з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню та з них, що прийнята пізніше, тобто норми Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”.

Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат даній категорії громадян делеговано КМУ. Постанова Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011 року “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”набрала чинності 23.07.2011 року, тобто до цього часу застосуванню підлягають положення ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за період в межах шестимісячного строку з часу звернення до суду, тобто з 22.03.2011 року по час набрання законної сили Постанови КМУ, тобто по 22 липня 2011 року включно.

Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі п. 18, 34 Декрету Кабінету України “Про державне мито”від 21.01.1993 року.

На підставі ст. 8, 16, 19, 22, 25, 50, 64 Конституції України, ст.ст. 39, 49, 51, ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”№ 796-ХІІ від 28.02.1991 року, ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-IV від 09.07.2003 року, керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 17, 19, 87, 94, 99, 100, 183-2, 256 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області здійснити перерахунок і виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі одної мінімальної заробітної плати згідно ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”та додаткову пенсію в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком згідно ст.51 вказаного Закону.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з підвищенням в розмірі одної мінімальної заробітної плати згідно ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”і додаткової пенсії в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, згідно ст.51 вказаного Закону за період з 22 березня 2011 року по 22 липня 2011 року включно, з урахуванням проведених виплат за вказаний період.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.  

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського адміністративного апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя