26.01.2011 Мосто

Справа № 2-а-463/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 січня 2011 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Кулініченко Г.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Обухівському районі Київської області про зобов’язання перерахувати пенсію ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що він є інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує передбачені статтями 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" державну та додаткову пенсії. Дані пенсії не відповідають розмірам, установленим цим Законом, відповідач відмовляється здійснити позивачу відповідний перерахунок, тим самим порушує право позивача на соціальний захист, в зв’язку з чим просить в судовому порядку зобов'язати останнього провести перерахунок пенсії з 18 листопада 2010 року.

Відповідач в своїх запереченнях №448/09 від 26 січня 2011 року (вхідний №1684/11 від 26 січня 2011 року) зазначив, що позивач отримує пенсію в розмірах визначених законодавством України, прав позивача вони не порушували, а тому просить в позові відмовити.

Керуючись принципами верховенства права та законності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні повідомлених позивачем обставин, вбачається, що наявні достатні підстави для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження.  

Під час розгляду справи встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС, першої категорія, інвалідом другої групи з захворюванням пов’язаним з аварією на ЧАЕС, знаходиться на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, що підтверджується матеріалами справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач, Пенсійний фонд України, діє у відповідності до Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління.

Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів, тим самим обов’язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивачці, передбаченого ст.6 Закону, покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача та свідчить про належність відповідача.  

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Згідно з положеннями частини четвертої ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

Пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

Відповідно до ч.4  ст.54 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції, яка була чинна до 1 січня 2008 року, передбачалося, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не можуть бути нижчими: попершій групі інвалідності - восьми мінімальних пенсій за віком.  

П.п.12,15 п.28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІІІ групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:  по I групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму   для осіб, які втратили працездатність; по II   групі   інвалідності  -  200  процентів  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III  групі  інвалідності  -  180  процентів прожиткового   мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу ІІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”  визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”, визнаних  неконституційними, тим самим і при розгляді даної справи.  

Таким чином, з 22 травня 2008 року статті 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є чинними у редакції до 1 січня 2008 року.  

Позивач звертався до відповідача щодо здійснення відповідного перерахунку, але йому було відмовлено.

Відповідно до статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з утратою годувальника, у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких установлено причинний зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими за вісім мінімальних пенсій за віком.  

Згідно з зазначеним Законом особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі відповідних відсотків мінімальної пенсії за віком, а як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.  

Відповідач, обґрунтовуючи нарахований розмір пенсії, роз'яснив позивачу, що при обчисленні пенсії вони виходили з розмірів, визначених постановами Кабінету Міністрів України, а тому виходячи з вищезазначеного, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,а положення частини 3 статті 28 цього Закону не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки частиною 1 цієї статті передбачено лише один мінімальний розмір пенсії за віком, а іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, тим самим відповідач встановив для себе пріоритетним нормативним актом при нарахуванні пенсії позивачу постанову Кабінету Міністрів України, що на думку суду є неправомірним.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру державної пенсії та додаткової пенсії позивачу застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не постанова Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.  

Частиною п’ятою статті 54 Закону передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, але надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивачки, встановлених цим же Законом, тим самим, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень законодавства України, яким встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.  

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено чинною постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року №523 “Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою  годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 встановлені розміри сум, за якими розраховуються пенсії, що суперечать положенням законодавства та не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до частини третьої ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"яка набрала чинності з 31 жовтня 2006 року, встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

Виходячи з цього підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму, тим самим новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.  

Позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.  

Згідно зі ст.22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а згідно статті 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту.  

Згідно з ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.  

Статтею 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи  третіх осіб, про захист яких вони просять.  

Розглянувши адміністративний позов, приходжу до висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги вважаю за необхідне зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду.

Захищаючи права позивача суд вважає за необхідне визначити виконання постанови негайне.

Керуючись ст.3,19,22,92 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, Законом України від 28 лютого 1991 року "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України  “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.8,9,10,11,12,18,21,69,71,86,94,99,159,160,162,163,183-2 КАС України ,-  

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Обухівському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії, які передбачені ст.49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 18 листопада 2010 року неправомірними.  

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Обухівському районі Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної пенсії згідно ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно зі ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, розмір якої визначений у розмірі прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, згідно зі ст.52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” за виключенням суми фактично проведених виплат за період з 18 листопада 2010 року.  

Постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського адміністративного апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.  

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.  

Суддя: