А.с. № 2-а-10474/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

23.10.2011 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Кулініченко Г.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області про зобов’язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії,-

ВСТАНОВИВ:  

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Обухівському районі Київської області про зобов’язання провести перерахунок та виплату призначеної додаткової пенсії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії, пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача. Згідно ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року № 796 –Х11 встановлено розміри доплати до пенсії для громадян, які є учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії, які повинні становити 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно. Оскільки призначена йому додаткова пенсія не відповідала вказаним розмірам він звернувся до відповідача щодо відповідного визначення та проведення перерахунку зазначеної пенсії, однак отримав відмову. Просить визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати останнього провести перерахунок та виплату призначеної йому додаткової пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 серпня 2010 року.

Ухвалою судді від 13.10.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1, за період з 22.03.2008 року по 10.04.2011 року включно залишені без розгляду, відповідно до ст.99, 100 КАС України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження без судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.  

Відповідач в установлений ч.3 ст.183-2 КАСУ строк заперечень проти позову не надав.

Дослідивши письмові докази справи, суддя вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав:    

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.    

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.  

Позивач є пенсіонером та перебуває на обліку у відповідача, що підтверджується посвідченням, виданим Управлінням пенсійного фонду в Обухівському районі Київської області. Крім того позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.    

Згідно зі ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”в редакції до 01.01.2008 року особам віднесеним до Категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 67 Закону № 796-Х11 встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.    

 П. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, встановлено у  Законі України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року, а також  Законі України  “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, згідно ст. 1 якого, прожитковий  мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.      

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.      

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом України про державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. Таким чином для позивача, нижній розмір додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із вище наведених розмірів.      

Розрахунок додаткової пенсії позивача відповідач здійснив виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” 15 відсоткового розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, що суперечить положенням ст.51 Закону № 796.

Положенням Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими були внесені зміни до ст. 51 Закону № 796, а саме зупинено статтю в частині визначення розміру додаткової пенсії, рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано неконституційними.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суддя приходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсії позивачу, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.      

Положення ч.3 ст. 28 Закону № 1058-IV не є перешкодою для застосування даної величини чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.  

Разом з тим, 14.06.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-ІУ “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”, який набрав чинності 19 червня 2011 року. Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Під час вирішення даного позову, суд вважає, що з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню та з них, що прийнята пізніше, тобто норми Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”.

Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат даній категорії громадян делеговано КМУ. Постанова Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011 року “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”набрала чинності 23.07.2011 року, тобто до цього часу застосуванню підлягають положення ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з проханням провести перерахунок призначеної йому додаткової пенсії, в задоволенні його заяви було відмовлено.  

Суд вважає, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату йому вказаної пенсії починаючи з 18 лютого 2010 року, тобто в межах шестимісячного строку з часу звернення до суду по 22 липня 2011 року з врахуванням вже отриманих виплат.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.2,161-163,183-2 КАС України, суд,  

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату додаткової пенсії, відповідно до ст.51  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 11.04.2011 року по 22.07.2011 року включно, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.  

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Київського апеляційного адміністративного суду через Обухівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

Суддя