ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2014 р. Справа № 908/935/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з’явився,

відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу відповідача – фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя, (вх. 2890 З/3-11) на рішення господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 року у справі № 908/935/14,

за позовом Комунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжя,

до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя,

про стягнення 23 040,29 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року позивач – Комунальне підприємство «Водоканал», звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача - фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, на свою користь 23 040,29 грн. заборгованості за договором від 01.01.2005р. №6777 на відпуск води та приймання стоків в комунальну каналізацію, крім того просив судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 року у справі № 908/935/14 ( суддя Гандюкова Л.П.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства суму 23 040,29 грн. боргу за період з 18.07.2013 року по 27.08.2013 року, суму 1 827,00 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує наступним. На його думку, місцевий господарський суд неправомірно, в порушення пунктів 3.2, 5.18 Правил користування, визнав безобліковим споживанням відповідачем води за період з 18.07.2013 року по 27.08.2013 року та незаконно застосував розрахунок витрат води на підставі пункту 3.3 Правил користування, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Окрім того, відповідач вказує на те, що він не мав можливості скористатися своїм процесуальним правом на участь у розгляді справи, оскільки з березня по серпень 2014 року постійно перебував не в м. Запоріжжя , а в с.м.т. Кирилівка Запорізької області, не мав можливості отримувати інформацію про відкриття судового провадження. Представник відповідача знаходиться за місцезнаходженням об’єкту водоспоживання, щодо якого відбуваються спірні правовідносини - вул.Штурмова,9, м. Запоріжжя.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд скарги призначено на 22.10.2014 року.

17.10.2014 року позивач на адресу апеляційного суду надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити ФОП ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги. Рішення господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 року у даній справі залишити без змін.

22.10.2014 року сторони у судове засідання не з’явилися; позивач надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на інший день у зв’язку з відрядженням його представника до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 року розгляд скарги відкладено на 19.11.2014 року. При цьому, відповідачу запропоновано надати суду додаткові пояснення в обґрунтування своєї позиції щодо порушень ним частини 2 статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та п.2.2.3 договору від 01.01.2005 року № 6777 та зобов’язань своєчасно подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

У судове засідання 19.11.2014 року відповідач знову не з’явився, вимоги ухвал апеляційного суду від 25.09.2014 року, від 22.10.2014 року не виконав,

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 року задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляду апеляційної скарги та відкладено розгляд справи на 10.12.2014 року. При цьому, вдруге запропоновано відповідачу виконати вимоги ухвал апеляційного суду від 25.09.2014 року, від 22.10.2014 року та від 19.11.2014 року.

08.12.2014 року на адресу апеляційного суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить розгляд справи здійснити за наявними у ній документами, у зв’язку з неможливістю взяти участь його представника у судовому засіданні 10.12.2014 року.

У судове засідання 10.12.2014 року відповідач не з’явився, про причину неявки суд не повідомив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів вважає, що апелянт, він же відповідач по справі, про час та місц розгляду даної справи повідомлений належним чином і в установлений строк, виходячи із наступного.

Відповідно до приписів статті 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому засіданні, але не були присутніми у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Згідно наведеної норми права, судовий акт має бути надіслано за адресою, яка вказана особою, яка бере участь у справі, або за місцезнаходженням юридичної особи (її відокремленого підрозділу, якщо позов виник з його діяльності), або за місцем проживання фізичної особи.

Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній», «за закінченням терміну зберігання», з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Як свідчать матеріали справи, у позовній заяві адресою відповідача вказано: АДРЕСА_1. Суд першої інстанції направляв копію ухвали від 24.03.2014 року про порушення провадження у даній справі і призначення її до розгляду на 14.04.2014 року, проте, остання повернута на адресу суду з поштовою відміткою: «за даною адресою не проживає) (а.с.32-33). Згідно витягу з ЄДРПОУ, серія АД № 14781 станом на 18.04.2014 року місцем проживання ОСОБА_1 значиться: АДРЕСА_2 ( а.с. 39-40). Суд першої інстанції направляв на вказану адресу копії ухвал від 24.03.2014 року ( а.с. 61-63) , від 14.04.2914 року ( а.с.67-68), від 23.04.2014 року ( а.с. 69-70) та рішення від 29.04.2014 року (71-76), проте вказані процесуальні документи повернулася на адресу суду з поштовою відміткою «по закінченню терміну зберігання».

В апеляційній скарзі відповідач вказав адресу: АДРЕСА_3. та вказав адресу для направлення процесуальних рішень: маг. «Крамниця №9, (вул.Штурмова,9, м. Запоріжжя, 69096», проте копії ухвал апеляційного суду від 25.09.2014 року від 22.10.2014 року та від19.11.2014 року, направлених апеляційним судом на адресу відповідача: як м. Запоріжжя, вул. Штурмова, 9, так і на адресу АДРЕСА_4, також повернулися на адресу апеляційного суду з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

З огляду на наведені норми права та обставини справи, колегія суддів вважає, що відповідач про час та місце слухання справи повідомлений належним чином і в установлений законом строк.

Щодо спору між сторонами по суті, колегія суддів розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і цього не спростовано в апеляційній інстанції, 01.01.2005 року між Комунальним підприємством «Водоканал» (позивач) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір № 6777 на відпуск води та приймання стоків у комунальну каналізацію ( надалі – договір), за умовами якого позивач взяв на себе зобов’язання забезпечити подачу води на господарсько – питні, побутові і технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам: вул. Штурмова,9, ПП ОСОБА_1, а відповідач – своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку та відповідно до цього договору і нормативним документам, вказаним у п.1.1 договору ( п.п.1.1,2.2.1 договору).

Розділом 6 договору сторони погодили, що строк дії останнього з моменту підписання його сторонами і до укладання нового договору.

Судом встановлено, що спірний договір діє на теперішній час, інших договорів між сторонами не укладалося.

При укладанні договору сторони дійшли згоди, що для обліку спожитої питної та технічної води ФОП ОСОБА_1 зобов’язаний власними силами та коштами обладнати водолічильний вузол, а також встановити обліковий прилад.

Пунктом 2.2.3 договору встановлено, що при відсутності або не встановленні приладу, або розміщенні абонентом водолічильних вузлів чи-то їх експлуатації з порушенням «Правил користування…», «Правил експлуатації…» водопостачання абонента вважається безобліковим , а витрати води і об’єми стоків у такому випадку визначаються розрахунковим шляхом відповідно до «Правил користування…», починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водолічильного вузла.

Як убачається з матеріалів справи, 19.04.2010 року сторонами у справі ( з боку відповідача уповноважена особа на підставі додаткової угоди від 29.06.2006 року (а.с. 11) до договору № 6777), складено і підписано акт № 230 ( а.с. 14) технічного обстеження водопроводу за адресою: вул. Штурмова,9, що належить ПП ОСОБА_1

Відповідно до Таблиці 1- Вид і періодичність контролю метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки, занесених до державного реєстру, під час їх експлуатації (станом на 01.01.2013 року) – далі Таблиця 1 (а.с. 22-27), лічильники води крильчасті КВ-1,5, КВ1,5і, номер за Державним реєстром У333-11, підлягають контролю метрологічних характеристик (повірці) через 3 або 4 роки (а.с. 23).

Згідно з наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Міністерства промислової політики України, Державного комітету України з питань житлово–комунального господарства від 15.06.2005 року № 141/212/91 «Про врегулювання питання щодо збільшення міжповірочних інтервалів лічильників холодної та гарячої води», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.06.2005 року за № 687/10967) установлено міжповірочний інтервал лічильників холодної та гарячої води крильчастих номінальних діаметрів DN10 – DN20, результати вимірювань яких використовуються під час розрахунків у сфері побутових і комунальних послуг, 3 роки.

Листом від 14.10.2013 року № 24-32/184 ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» на запит позивача надав роз’яснення, відповідно до яких для лічильників води з номером Держреєстру У333-11 міжповірочний інтервал складає не більше 3 років для лічильників, випущених із виробництва до 20.09.2006 року; не більше 4 років для лічильників, випущених із виробництва після 20.09.2006 року.

Пунктом 3.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово–комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 (далі – Правила користування), водокористування вважається без обліковим, якщо споживач самовільно приєднається до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самостійно користується ним.

Пунктом 5.1 Правил користування встановлено, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

В силу приписів п. 5.4 Правил користування, періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», а також інших нормативно – правових актів, які регулюють цю сферу діяльності.

Відповідно до пункту 5.14 Правил користування, усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повір очного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повір очного тавра в місяцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об’єм води визначається відповідно до п.3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Пунктом 5.15 Правил користування встановлено, що повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належать споживачам (крім квартирних), виконуються за їх рахунок.

Частиною 2 статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» передбачено, що засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно – правовим актом ЦОВМ. Підприємства, організації та фізичні особи зобов’язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до акту № 230 від 19.04.2010 року подача води здійснюється від мережі житлового будинку через ввід діаметром 20 мм, на вводі встановлено обліковий пристрій марки КВ1,5, держповірка 1 квартал 2010 року, № 653040, покази водоміра в момент опломбування 00796 м3. Водомір при пломбований до труби пломбою з відтиском № А12644, пломби здані під підпис абоненту. В акті зазначено, що самовільний зрив пломб заборонений п.3.3 п.5.18 Правил користування. Для отримання дозволу на роз пломбування водомірної рамки абоненту необхідно звернутися в цех № 1 КП «Водоканал» у письмовому вигляді.

17.07.2013р. позивачем був складений акт №6777/1, який піджписав відповідальний представник відповідача, за період з 18.06.2013р. по 17.07.2013р. на суму 102,30 грн. (а.с.12).

27.08.2013 року на адресу КП «Водоканал» від відповідача надійшов лист (вх.14486 від 27.08.2013 року) про зняття засобу обліку на державну повірку. (а.с.18).

23.09.2013 року між сторонами складено акт технічного обстеження водопроводу 469 від 23.09.2013 року. В даному акті зафіксовано те, що у відповідача встановлено засіб обліку марки КВ1,5, державна повірка 1 квартал 2010 року № 653040. Місце приєднання мережі не вдалось обстежити у зв’язку з відсутністю доступу. Даний акт підписаний представниками сторін (а.с. 15).

26.09.2013 року між КП «Водоканал» та відповідачем складено акт технічного обстеження водопроводу № 470а, в якому зазначено, що засіб обліку КВ1,5 зав. № 653040, встановлений на вводі діаметром 20 мм, при пломбований до труби роторною пломбою А12644, термін держповірки засобу обліку закінчився, що є порушенням п.5.14 Правил користування. Зазначено, що відповідно до п.3.3 Правил користування розрахунковий період становить з 18.07.2013 року по 27.08.2013 року, починаючи з 18.07.2013р.р. (з дня складання останнього акту). Відповідно до п.3.14 Правил користування об’єм стоків споживаємої води становить 41 день – 2224,824 м3, зроблений розрахунок 54,264 м3 х 41 день = 2224,824 м3. В акті представником позивача зроблений напис, що абонент (при складанні акту була присутня відповідальна особа відповідача згідно з п.2.2.9 договору) з актом ознайомилася, від підпису відмовилася ( а.с. 16).

На підставі акту технічного обстеження водопроводу № 470а від 26.09.2013 року складено акт № 6777/1 від 26.09.2013 року за період з 18.07.2013 року по 27.08.2013 року. В акті №6777/1 від 26.09.2013р. виконано розрахунок: витрати води 2224,824 м3 Х 5,14 (тариф на воду) = 11435,60 грн.; витрати стічних вод 2224,824 м3 х 3,49 (тариф на стічні води) = 7764,64 грн.; разом - 23040,29 грн. з ПДВ. Тарифи затверджено Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №113 від 19.04.2013р. (а.с. 41-43). Даний акт підписано позивачем, абонент (відповідач) з актом ознайомився, від підпису відмовився.

Відповідно до п.4.1 договору, основним документом на оплату є акт. Якщо абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Документи пересилаються Абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов’язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Листом від 07.10.2013 року ( вих. № 15329) позивач направив відповідачу акт технічного обстеження № 470а від 26.09.2013 року, акт № 6677/1 від 26.09.2013 року на суму 23040,29 грн., який вимагав сплатити (а.с. 20). Направлення листа з документами підтверджується описом вкладення у лист від 08.10.2013 року (а.с.21).

Як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення п.2.2.1 розділу 4 договору оплату не здійснив. Заборгованість відповідача складає 23 040,29 грн.

15.10.2013 року складено акт технічного обстеження водопроводу № 470, в якому зафіксовано опломбування засобу обліку відповідача марки КВ1,5, № 653040, державна повірка 4 квартал 2013 року та прийняття вказаного засобу обліку в експлуатацію. Акт підписано позивачем та відповідачем.

З огляду на наведені норми права та обставини справи, предметом спору у даній справі є невиконання відповідачем майнових зобов’язань за договором № 6777 від 01.01.2005 року у частині здійснення оплати послуг відповідача, вартість яких позивачем обрахована відповідно до п.3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Статтями 11,509 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір. За приписами статті 629 Цивільного кодексу України – договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статей 525,526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений законом строк відповідно до умов договору вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України також передбачено якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно з приписами статей 6 та 627 Цивільного кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину – право чин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на наведені норми права і обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та доведеність вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 23 040,29 грн. боргу за період з 18.07.2013 року по 27.08.2013 року , який виник на підставі експлуатації засобу обліку, встановленого на вузлі відповідача ( вул. Штурмова,9), яка відбувалася з порушенням приписів Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», п.2.2.3 договору № 6777, «Правли користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України».

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 року у справі № 908/935/14 відсутні.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга фізичної особи підприємця ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 року у даній справі слід залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.1) ч.1 ст. 103, ст. 105 , Харківський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 року у справі № 908/935/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.          

Повний текст постанови складено 15.12.14

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Гончар Т. В.