Справа № 2-626/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 квітня 2009 року                   Ковельський міськрайонний суд

                  Волинської області

в складі : головуючого – судді Наваляного А.Д.

                з участю секретаря Федорук Г.Б.

                позивача – ОСОБА_1

                відповідача – ОСОБА_2

розглянувши під час попереднього судового засідання у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковель цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

Сторони перебувають в шлюбі з 26.09.1998 року, який зареєстровано Ковельським міським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис № 353. Від шлюбу подружжя має двоє дітей, однак згідно рішення Ковельського міськрайонного суду від 08.09.2008 року сторони позбавлені батьківських прав відносно їх малолітніх дітей. Причиною звернення позивача до суду з позовом про розірвання шлюбу стало те, що сторони близько двох років не проживають разом, відповідач проживає у фактичних шлюбних відносинах з іншим чоловіком. За таких обставин вважає, що шлюб існує лише формально й зберегти сім’ю неможливо, а тому прохає шлюб розірвати.

Позивач в попередньому судовому засіданні позов підтримав повністю, з підстав, викладених у заяві, прохає його задовольнити.

Відповідач в попередньому судовому засіданні позов визнала, не заперечує проти його задоволення.

    Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

    Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання  відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

    Як встановлено у судовому засіданні, сторони не проживають разом, не підтримують подружніх стосунків, з часу подання позову позитивних змін у сім’ї не відбулося, позивач настоює на розірванні шлюбу аргументуючи тим, що шлюб розпався остаточно, а збереження шлюбу суперечить його інтересам.

За таких обставин суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати.

    Зважаючи на обставини по справі, витрати, пов'язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦСу слід розподілити між сторонами.

Судові витрати слід віднести за рахунок позивача, - за його клопотанням.

Керуючись ст.  ст. 10, 60, 130, 174, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити повністю.

    Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Дячук) ОСОБА_3, який зареєстровано 26.09.1998 року Ковельським міським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис № 353.    

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути з позивача - ОСОБА_1 державне мито в сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок та з відповідача – ОСОБА_2 стягнути державне мито в сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Головуючий:                                         А.Д. Наваляний