ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого – Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,
при секретарі: Бойченко Ю.П.,
за участю представників:
від позивача – Семененко Н.В.,
від відповідача – Коваля В.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ВАТ «Броварський райагропостач» на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.05.2005 року по справі № 338/4-04 за позовом ВАТ «Броварський райагропостач» доБроварської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Господарського суду Київської області від 18.02.2005 року позовні вимоги ВАТ «Броварський райагропостач» до Броварської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 15552/23-5 від 01.11.2004 року – задоволено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.05.2005 року, рішення суду першої інстанції змінено, позов задоволено частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 15552/23-5 від 01.11.2004 року в частині визначення нарахованих штрафних санкцій як податкового зобов’язання, в решті позовних вимог про визнання недійсним оскаржуваного повідомлення рішення в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 1700,00 грн. – відмовлено.
Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, позивач 29.06.2005 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від 23.11.2005 року на підставі розділу VIIПрикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України направив її до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.12.2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі ВАТ «Броварський райагропостач» просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення апеляційного суду – без змін з огляду на наступне.
Судами було встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що під час проведення Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва перевірки господарської одиниці – АЗС, що належить ВАТ «Броварський райагропостач», щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, податковою інспекцією було виявлено відсутність на момент проведення перевірки в магазині засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі.
За наслідками перевірки відповідачем було складено акт від 14.10.2004 року, на підставі якого Броварською ОДПІ згідно п.24 ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 26.12.1992 року № 18-92 та у відповідності з п. 5 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» прийнято податкове повідомлення-рішення № 15552/23-5 від 01.11.2004 року, за яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем штрафні санкції на загальну суму 1700 грн.
Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб’єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності ліцензій.
Згідно з положенням, викладеним у ч. 24 ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин, у суб’єкта підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами на видному місці повинні бути розміщені засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, що були подані їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України.
В той же час, як правильно було встановлено судом апеляційної інстанції, що на момент перевірки у місці торгівлі у позивача були відсутні засвідчені виробником або імпортером, копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі.
Стаття 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачає відповідальність за порушення норм цього Закону, а саме, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності або сертифіката про визнання – 200 відсотків вартості отриманої для реалізації партії товарів, але не менше 1 700 гривень.
Враховуючи, що на момент проведення перевірки податковою інспекцією виявлено відсутність у позивача засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам чинного законодавства в частині нарахування позивачу штрафу в розмірі 1700 грн. та погодився з рішенням суду першої інстанції про неможливість визнання цієї суми податковим зобов’язанням.
Як правильно зазначено судами, визначена в повідомленні-рішенні сума штрафних санкцій не є податковим зобов’язанням в розумінні Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», оскільки відповідно до п.1.5 с. 1 зазначеного Закону, штрафна санкція (штраф) – це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Закон України «Про систему оподаткування» наводить вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), відповідно до якого, штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не відноситься до податкових платежів.
Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ № 15552/23-5 від 01.11.2004 року в частині визначення нарахованих штрафних санкцій як податкового зобов’язання було правильно визнано судами неправомірним.
Не заслуговує на увагу довід касаційної скарги позивача, що відповідач при прийнятті рішення про застосування штрафних санкцій діяв поза межами наданих йому повноважень.
Так, повноваження органів державної податкової служби України визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509/-ІІ (із змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 1 цього Закону до системи органів державної податкової служби віднесено Державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).
Згідно з пунктом 1 статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на Державну податкову адміністрацію України покладено функцію безпосереднього виконання, а також організації роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов’язану з проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб’єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво та обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; здійснення заходів щодо вилучення, знищення або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищення тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу.
За порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами статтею 17 цього Закону встановлено, що посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.
Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
В даному випадку, ДПІ є іншим органом, якому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» надано таке право.
Відповідно до ч.1ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія –
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу ВАТ «Броварський райагропостач» залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.05.2005 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий:/підпис/______________________________Шипуліна Т.М.
Судді:
/підписи/
_______________________________
Бившева Л.І.
_______________________________
Костенко М.І.
_______________________________
Маринчак Н.Є.
_______________________________
Усенко Є.А.
З оригіналом згідно.
Суддя Шипуліна Т.М.
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого – Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,
при секретарі: Бойченко Ю.П.,
за участю представників:
від позивача – Семененко Н.В.,
від відповідача – Коваля В.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ВАТ «Броварський райагропостач» на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.05.2005 року по справі № 338/4-04 за позовом ВАТ «Броварський райагропостач» до Броварської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія,
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України та керуючисьст.ст.210, 220, 221, ст. 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія –
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу ВАТ «Броварський райагропостач» залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.05.2005 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий:/підпис/______________________________Шипуліна Т.М.
Судді:
/підписи/
_______________________________
Бившева Л.І.
_______________________________
Костенко М.І.
_______________________________
Маринчак Н.Є.
_______________________________
Усенко Є.А.
З оригіналом згідно.
Суддя Шипуліна Т.М.