А.с. № 2-а-7975/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

10.08.2011року Суддя Обухівського районного суду Київської області Кулініченко Г. В.., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Обухівської державної адміністрації Київської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці і соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок одноразової щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності зі ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”за 2010 рік та забезпечити виплату цих сум, так як відповідачем всупереч Конституції України та Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, була виплачена значно занижена сума компенсації на оздоровлення без врахування встановленого на території України розміру мінімальної заробітної плати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є особою, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, та має інвалідність третьої групи , відповідно до чинного законодавства йому повинна виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення –в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Звернувшись до відповідача із заявою про виплату допомоги у встановленому розмірі відповідно до рішення КСУ, йому було відмовлено, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 28 липня 2011 року відкрито скорочене провадження щодо визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, копія якої невідкладно надіслана відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідач в установлений ч.3 ст. 183-2 КАСУ строк заперечень проти позову не надав.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Між сторонами виник спір, який регулюється ст.ст. 9, 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(у редакції із змінами та доповненнями), рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008р.

Дослідивши письмові докази по справі, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст. 9 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,   особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач ОСОБА_1 є особою потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та має інвалідність третьої групи, щодо якої встановлено зв”язок з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до посвідчення серії А № 100328 С, виданого 09.11.2006 року Київською облдержадміністрацією, тобто він має право на пільги передбачені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Позивачеві відповідачем було виплачено компенсацію на оздоровлення за 2010 рік в заниженому розмірі, що вбачається із матеріалів справи.

У відповідності до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян (№ 769-12), які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”щорічна допомога інвалідам третьої групи інвалідність яких пов”язана з впливом аварії на Чорнобильській АЕС виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

При цьому відповідно до частини 7 статті 48 вищенаведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

При вирішенні спору судом встановлено, що застосування відповідачем норм постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 відносно визначення розміру матеріальної допомоги на оздоровлення є безпідставним, оскільки ніякого обмеження стосовно зазначеного у Законі України “Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”розміру компенсації ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України не застосовував.

Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України у 2006 році доповнила Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” статтею 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (Закон № 231-V від 5 жовтня 2006 року).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір допомоги на оздоровлення, встановлений Законом.

Частиною 1 статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій (передбачених цим Законом) підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Тобто правові підстави для зменшення розмірів виплат позивачам в даному випадку відсутні.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору, підлягає застосуванню ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Виходячи з наведеного вище, відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровлення потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії інвалідам 3 групи виплачується у розмірічотирьох мінімальних заробітних плат.

Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік ” при визначенні розміру допомоги по данному спору слід враховувати розмір мінімальної заробітної плати в період виплати відповідачем коштів по цій справі.

Оскільки судом встановлено, що відповідач незаконно відмовив позивачу у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, у розмірі, встановленому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", - суд вважає, що слід визнати неправомірною відмову відповідача щодо нарахування та виплати за 2010 рік позивачу  недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення  відповідно до вказаних норм і зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, з розрахунку 4 мінімальних заробітних плат, з урахуванням фактично виплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік .

На підставі ст.8,16, 19,22,25,50,64 Конституції України, ст.ст. 9, 48, 63, Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”№ 796-ХІІ від 28.02.1991 року, Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-IV від 09.07.2003 року, керуючись ст. ст. 2 ,6, 9  17, 19, 87, 94, 158- 160, 161-163, 167, 256 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати дії управління праці і соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щорічної одноразової допомоги на оздоровлення згідно ст. 48  Закону України “Про статус і соціальний захист населення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи”за 2010 рік - неправомірними.

Зобов’язати управління праці і соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоплаченої щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2010 рік із розрахунку чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до статті 22 Закону України „Про державний бюджет України на 2011 рік”, ст. 48  Закону України “Про статус і соціальний захист населення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням фактично виплаченої допомоги на оздоровлення.

Постанова підлягає негайному виконанню.  

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Київського апеляційного адміністративного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

Суддя: