АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1378 2009року            Головуючий у 1-й інстанції Поліщук В.В.        категорія                                  Доповідач  М.М. Суржик

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И

08 липня 2009 року        

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого : судді Кіселика С А ,

суддів : Франко В.А., Суржик М.М.

при секретарі Липі А.О.,

розглянула  у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2009 року,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

В березні 2009 року до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів звернулась ОСОБА_1. Зазначила, що 17 серпня 1998 року шлюб між відповідачем та нею було розірвано. Під час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3, батьком якого є відповідач. На теперішній час син навчається в Гайворонському машинобудівному технікумі на денному відділенні і потребує матеріальної допомоги. Просила стягнути з відповідача на її користь 300грн. щомісячно з дня звернення до суду і до закінчення навчання сина ОСОБА_3.

Рішенням суду в позові було відмовлено. Такого висновку суд дійшов з тих підстав, що позивачкою не надано доказів щодо матеріального становища сина, чи потребує він матеріальної допомоги і на які витрати. Крім того, не надано доказів щодо матеріального становища відповідача, чи може він надавати таку допомогу.

Не погоджуючись з рішенням суду в скарзі апелянт зазначив, що при постановленні рішення судом не взято до уваги, що син знаходиться на її утриманні, навчаючись на денному відділенні в смт.Гайворон проживає на квартирі, потребує кошти на харчування, одяг, книги, зошити. Крім того, суд не зважив на те, що відповідач працездатний, працює в Білорусі, придбав будинок в смт.Завалля.  Просила рішення суду скасувати, позов задовольнити. Погоджується на зменшення розміру аліментів з урахуванням того, що на утриманні відповідача мається неповнолітня дитина.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Апеляційним судом встановлено, що сторони є батьками сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який навчається на 3-му курсі денної форми навчання Гайворонського машинобудівного технікуму і закінчує навчання 30 червня 2009 року.

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Суд 1-ої інстанції, відмовляючи в позові, зазначив, що позивачка не надала доказів того, чи має відповідач можливість надавати матеріальну допомогу сину ОСОБА_3. Крім того, врахував, що відповідач не має майнового та земельного паю, не працює, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ч.1 ст..60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що судом 1-ої інстанції не було в повному обсязі з'ясовано матеріальне становище відповідача, а саме, чому на протязі з 1997 року відповідач не працює, однак є працездатним (1965 року народження), на які кошти на протязі тривалого часу утримується відповідач та його сім*я, чи обгрунтовані доводи позивачки стосовно того, що відповідач працює за договорами в Білорусі.

Заперечуючи проти позову, відповідач надав суду довідку Заваллівської селищної ради, що він не має майнового та земельного паю, не працює з 1997 року, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не навів достатньо доказів того, що він не має можливості надавати матеріальної допомоги сину ОСОБА_3, який продовжує навчання.

Колегія суддів переконана, що відповідач повинен і має можливість надавати матеріальну допомогу і встановлює розмір такої допомоги в сумі 150грн. на один місяць. А з урахуванням того, що позивачка звернулась з позовом в березні 2009 року, а навчання син ОСОБА_3 закінчив в червні 2009 року, то підлягає стягненню з відповідача матеріальна допомога за березень, квітень, травень, червень 2009 року на суму 600грн. ( 150грн. х 4 місяці).

Відповідно до ст..88 ЦПК України колегія суддів покладає на відповідача судові витрати в сумі 51грн. та 7.50грн. за інформаційно-технічне забезпечення.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду підлягає скасуванню, а позов задовольнити частково.

 Керуючись ст.ст.303,307, 309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-

В  И  Р  І  Ш  И  Л  А :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2009 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 600 (шістсот)грн.00коп. матеріальної допомоги на навчання сина ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в сумі 51грн. та 7.50грн. за інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців до Верховного Суду України.

Головуючий                    

Судді