ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
У Х В А Л А
07.07.06 Справа № 18/310.
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом відкритого акціонерного товариства «Лисичанський завод гумових технічних виробів», м. Лисичанськ Луганської області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Промтекс», м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 8352 грн.
орган виконання судових рішень – Державна виконавча служба у м. Сєвєродонецьк, м. Сєвєродонецьк Луганської області
за участю представників сторін:
від позивача: Проценко Г.Б. за дов. від 20.12.2005;
від відповідача: не прибув;
від ДВС: Щебець М.Т. за дов. від 24.05.2006.
В С Т А Н О В И В:
Позивач (стягувач) звернувся до господарського суду зі скаргою на бездіяльність Державної виконавчої служби у м. Сєвєродонецьк (далі –ДВС) по виконанню рішення господарського суду Луганської області від 15.08.2005 по справі № 18/310.
Вказаним рішенням з відповідача на користь позивача були стягнуті грошові кошти в сумі 8572 грн. та видано позивачу наказ від 26.10.2005 № 18/310.
Стягувач у скарзі зазначив, що виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду від 26.10.2005 № 18/310 було відкрите 07.12.2005, однак, наказ господарського суду до теперішнього часу не виконаний.
Постановою ДВС від 31.05.2006 виконавче провадження закрито в зв’язку з відсутністю у боржника майна.
Стягувач вважає закриття виконавчого провадження безпідставним зазначаючи, що ДВС не вжив жодного заходу для виконання наказу суду, і просить постанову ДВС від 31.05.2005 про закриття виконавчого провадження, скасувати, а ДВС спонукати до виконання наказу господарського суду.
Державна виконавча служба у м. Сєвєродонецьк проти скарги заперечує посилаючись на те, що постановою від 31.05.2006 він не закрив виконавче провадження, а на підставі п. п. 2, 5 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»законно повернув стягувачу виконавчий документ через відсутність у боржника майна та в зв’язку з безрезультатністю вжитих заходів щодо розшуку такого майна.
Дослідивши матеріали скарги, вислухавши представників стягувача та ДВС, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких підстав:
Наказ господарського суду Луганської області від 26.10.2005 № 18/310 надійшов до ДВС на виконання –05.12.2005.
07.12.2005 згідно ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»ДВС було відкрито виконавче провадження.
19.12.2005 була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору.
Враховуючи, що станом на 07.12.2005р на виконанні у ДВС було кілька виконавчих проваджень щодо стягнення з боржника грошових коштів, відповідно до ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»постановою від 27.01.2006 ці виконавчі провадження були об'єднані у зведене виконавче провадження.
Листом від 06.02.2006 № 768 ДВС був зроблений запит до ДШ м. Сєвєродонецька щодо наявності банківських рахунків у боржника.
Листами від 06.02.2006 № 769 та № 770 ДВС були направлені запити до БТІ та МРЕВ м. Сєвєродонецька про наявність нерухомості та транспортних засобів у боржника.
15.02.2006 до ДВС надійшла відповідь на запит з МРЕВ м. Сєвєродонецька про відсутність у боржника транспортних засобів.
17.02.2006 за № 1934/29-55 до ДВС надійшла відповідь на запит з ДПІ м. Сєвєродонецька про те, що у боржника було два поточних рахунки у ЛФ АКБ «Індустріалбанк»та СФ АКІБ «УкрСиббанк», які були закриті боржником 04.10.2005 та 21.10.2005; інших рахунків у боржника немає.
Копії постанов, які були направлені боржнику ДВС поштою, повернені з відміткою про відсутність організації.
Листом від 26.04.2006 вих. № 5853 ДВС був направлений запит до відділу підприємницької діяльності Сєвєродонецького виконкому щодо юридичної адреси боржника.
11.05.2006р. за № 1666 ДВС була отримана відповідь з відділу підприємницької діяльності Сєвєродонецького виконкому згідно якої ТОВ «Промтекс»зареєстровано за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 74-а, кв. 12.
12.05.2006 виходом державного виконавця за адресою боржника було встановлено, що по в м. Сєвєродонецьк по вул. Гагаріна, 74-а, кв.12., боржник –ТОВ «Промтекс»відсутній, його місце знаходження невідомо.
30.05.2006 за № 02/246 до ДВС надійшла відповідь на запит з БТІ м. Сєвєродонецька про те, що право власності на нерухоме майно за боржником в БТІ не зареєстровано.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
31.05.2006 державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»була винесена постанова про повернення виконавчого документа, в зв’язку з тим, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Вищевказані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Враховуючи викладене суд вважає, що ДВС вжив усіх можливих заходів щодо розшуку майна (в тому числі грошових коштів) боржника, однак, заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Таким чином, доводи стягувача про те, що ДВС не вжив жодного заходу для виконання наказу суду, є безпідставними.
Суд вважає, що постанова ДВС від 31.05.2006 про повернення виконавчого документа стягувачу, є законною та обґрунтованою.
Відповідно до роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи скаржника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
З урахуванням викладеного, суд вважає доводи скаржника неправомірними, а скаргу такою, що підлягає відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 1212 ГПК України, суд
У Х В А Л И В:
Скаргу на бездіяльність Державної виконавчої служби у м. Сєвєродонецьк, відхилити.
Суддя В.В. Корнієнко