справа № 2-985/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 липня 2009 року Лозівський міськрайонний су Харківської області у складі: головуючого судді – Горчакової О.І., за участю секретаря –  Зубенко І.В., розглянувши у відкритому судовому засідання у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

28 квітня 2009 року позивачка звернулася у суд з позовом про розірвання шлюбу, укладеного між нею та відповідачем 28 лютого 1998 року, який було зареєстровано відділом реєстрації актів громадянського стану Лозівського міськвиконкому Харківської області, актовий запис № 68. Позивачка зазначила, що їх сімейне життя не склалося, оскільки у кожного з них різні погляди на життя, різні характери. Непорозуміння, постійні сварки та суперечки створили умови, за яких шлюб фактично припинився. Даний шлюб у них обох перший. Спір про розподіл майна, що є спільною власністю подружжя мають намір вирішити самостійно. Від вказаного шлюбу вони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , 21.08.1998 року народження, який після розірвання шлюбу залишиться проживати з позивачкою. За вказаних умов, позивачка вважає, ,неможливим подальше збереження шлюбу.

У зв'язку з викладеним ОСОБА_1  звернулася у суд з позовом та просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, витрати пов'язані з реєстрацією розірвання шлюбу покласти на відповідача.

У судовому засідання позивачка підтримала вимоги позовної заяви, наполягала на їх задоволенні, просила строк для примирення не надавати, оскільки вважала, що подальше збереження сім”ї є неможливим.

Відповідач проти задоволення позову не заперечував, визнав його у повному обсязі, просив розірвати шлюб та не надавати строк для примирення.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

У судовому засідання встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про одруження (а.с.№ 5), дійсно встановлено, що позивачка та відповідач перебувають у шлюбі, який зареєстровано 28 лютого 1998 року, відділом реєстрації актів громадянського стану Лозівського міськвиконкому Харківської області, актовий запис № 68, шлюб у обох перший.

Від даного шлюбу вони мають малолітню дитину – сина – ОСОБА_3 , 21.08.1998 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 13) який у даний час проживає з матір’ю, що підтверджується довідкою з місця проживання (а.с. 14).

Спору про розподіл майна, що є спільною власністю подружжя немає.

Виходячи із взаємовідносин сторін, які склалися на день розгляду справи між позивачем та відповідачкою, небажанні знайти спільну мову. Суд, повно та всебічно з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, вважає за необхідне припинити шлюб внаслідок його розірвання, бо подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється у наслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки зберегти їх сім‘ю на майбутнє  неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.

Враховуючи той факт, що позивачка у своїй позовній заяві прохає витрати, пов‘язані з розірванням шлюбу в органах РАЦС покласти на відповідача, враховуючи матеріальне становище сторін, волевиявлення, їх першого шлюбу, суд вважає доцільним вищезазначені витрати покласти на відповідача, а позивачку – звільнити.

Керуючись ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 15, п. 2 ч. 3 ст. 79, ст. 88, 174, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу– задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , 26 вересня 1977 року народження та ОСОБА_2 , 10 березня 1975 року народження, зареєстрований 28 лютого 1998 року, відділом реєстрації актів громадянського стану Лозівського міськвиконкому Харківської області, актовий запис № 68 – припинити шляхом його розірвання.

При отриманні у органах РАЦС свідоцтва про розірвання шлюбу, стягнути із   ОСОБА_2  на користь держави державне мито у розмірі 20 гривень 00 копійок,   ОСОБА_1  від сплати державного мита звільнити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий

у судовому засіданні

суддя:                                                                                                О.І. Горчакова