Справа № 2-а-861/10/1628

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі судді Винниченко Ю.М., зглянувши в письмовому провадженні в залі суду м. Хоролі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської сбласті, ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних витрат в Полтавській області гро визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних витрат в Полтавській області про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов’язання зчинити дії, вказавши, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що доводиться копією посвідчення громадянина, що постраждав від Чорнобильської катастрофи Серія А № 110905 виданого 18 січня 2001 року Полтавською обласною державою адміністрацією та інвалідом війни З- ї групи згідно посвідчення Серія В №565819.

25.09.2003 року при освідченні в Полтавській обласній медико-соціальній експертній сомісії позивача було визнано інвалідом III групи по захворюванню, пов'язаному із іиконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ^ЕС - безстроково, що повністю підтверджується довідкою МСЕК Серія МСЕ № 0010323.

З повідомлення Управління праці та соціального захисту населення іорольської райдержадміністрації слідує, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України ід 12.07.2005 року за № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, що остраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога за 2005-2010 роки озивачу виплачувалася в 2005 році 21,50 гривень, /дата виплати липень 2005 року/, в 2006 році 0 гривень /дата виплати березень 2006 року/, в 2007 році 90 гривень, /дата виплати лютий 307 року/, за 2008 році 90 гривень / дата виплати лютий 2008 року/, в 2009 році 90 гривень /дата шлати листопад 2009 року/, в 2010 році 90 гривень /дата виплати травень 2010 року/.

Відповідно до З.У. «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачу як інваліду війни щорічно до 05 травня виплачувалася разова грошова допомога у розмірах в 2005 році 270 гривень, в 2006 році 270 гривень, в 2007 році 300 гривень, в 2008 році 350 ивень, в 2009 році 380 гривень, в 2010 році 420 гривень.

Позивач вважає, що йому неправильно нараховувалась щорічна допомога на доровлення за 2005-2010 роки, як інваліду 3-ї групи, та щорічної разової грошова допомоги 05 травня за 2005-2010 роки, як інваліду 3-ї групи.

Позивач подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги (тримав та прохав суд їх задовольнити.

Відповідач управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної ржавної адміністрації Полтавської області в судове засідання свого представника не правив, подав заяву, в якій вказується,що управління праці та соціального захисту :елення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області позовні вимоги зивача не визнає на підставі поданих заперечень.

Відповідач ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненні соціальних виплат в Полтавській області. :ож подав письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, позов визнав, подавши письмові заперечення.

Дослідивши матеріали справи та врахувавши позиції сторін, суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити частково на підставі слідуючого.

Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що доводиться копією посвідчення громадянина, що постраждав від Чорнобильської катастрофи Серія А № 110905 виданого 18 січня 2001 року, та посвідченням Серії Б № 565819 виданого Полтавською обласною державою адміністрацією, а також інвалідом III групи по захворюванню, пов'язаному із виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип кс човенства права.

Згідно статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата щорічної допомоги на оздоровлення є компенсацією за шкоду або відшкодуванням шкоди, заподіяної здоров’ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС та сім'ям за втрату годувальника.

Абзацом 2 ч.4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які озстраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, передбачено, що щорічна допомога на : зззоровлення учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС виплачується в розмірі 5-х мінімальних заробітних плат, а розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент їлплати.

Законом України «Про державні та соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» -ередбачено. що мінімальний розмір заробітної плати визначається виключно Законами України. При цьому Закони, які встановлювали мінімальні заробітні плати, не містили обмежень щодо застосування норм ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які ззостраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та приписів п.п.1-3 Порядку використання коштів Державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із спеціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року, у управління праці та соціального захисту населення з»явився обов’язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо, зокрема, пільг громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, звернення з позовними вимогами до Управління праці та соціального захисту населення щодо стягнення зазначених видів допомоги є обґрунтованими.

Статтею 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

З повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Хорольської райдержадміністрації слідує, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року за № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога за 2005-2010 роки позивачу виплачувалася в 2005 році 21,50 гривень, /дата виплати липень 2005 року/, в 2006 році 90 гривень /дата виплати березень 2006 року/, в 2007 році 90 гривень, /дата виплати лютий 2007 року/, за 2008 році 90 гривень / дата виплати лютий 2008 року/, в 2009 році 90 гривень /дата виплати листопад 2009 року/, в 2010 році 90 гривень /дата виплати травень 2010 року/.

Відповідно до З.У. «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачу як інваліду війни щорічно до 05 травня виплачувалася разова грошова допомога у розмірах в 2005 році 270 гривень, в 2006 році 270 гривень, в 2007 році 300 гривень, в 2008 році 350 гривень, в 2009 році 380 гривень, в 2010 році 420 гривень.

Відповідно до З.У. «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачу як інваліду війни щорічно до 05 травня виплачувалася разова грошова допомога у розмірах в 2005 році 270 гривень, в 2006 році 270 гривень, в 2007 році 300 гривень, в 2008 році 350 гривень, в 2009 році 380 гривень, в 2010 році 420 гривень.

Отже, в 2005,2009,2010 роках позивач мав право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та обґрунтоване сподівання на отримання такої допомоги в розмірі визначеного абз. 2 ч 4. ст.48 зазначеного закону, згідно довідки ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесені зміни до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом № 796-ХІІ зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення. Навпаки у частині 1 статті 67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

У Законі № 796-ХІІ викладено основні положення щодо реалізації конституційного права от чадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, ктдьки відповідно до частини 1 статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою, є: не титуційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом № 796-ХІІ, є безпідставним.

Згідно ч.7 ст.48 вищенаведеного Закону України розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату одноразової допомоги на оздоровлення за 2006 рік задоволенню не підлягають, так як в 2006 році такі виплати були зупинені.

Пунктом 30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію абзаців другого, третього, четвертого, п”ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п”ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", було зупинено в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. ОСОБА_3 Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" визнано неконституційним в частині визначення розміру виплати компенсацій і допомог.

Позивачу за 2007 рік виплату щорічної допомоги на оздоровлення проведено в лютому 2007 року в сумі 90,00 грн. згідно постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Отже, відповідач, здійснивши зазначену виплату у період до 09.07.2007 року згідно постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року, діяв правомірно.

Позивачу за 2008 рік виплату щорічної допомоги на оздоровлення проведено в лютому 2007 року в сумі 90,00 грн. згідно постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" положення ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", було зупинено в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. ОСОБА_3 Конституційного Суд' України від 22.05.2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік" визнано неконституційним в частині визначення розміру виплати компенсацій і допомог.

Отже, відповідач, здійснивши зазначену виплату у період до 22.05.2008 року згідно постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року, діяв правомірно.

У 2009,2010 роках ніякими законодавчими актами дія ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не зупинялася і до неї не вносилися зміни, отже, у 2009,2010 роках діючими були положення ст.48 вказаного Закону, які визначають кратність щорічної допомоги на оздоровлення залежно від розміру мінімальної заробітної плати. Отже, відповідач повинен був виплати позивачу у 2009,2010 роках щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат відповідно до вимог ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розміру мінімальної заробітної плати на час виплати.

Відповідно до положень ч.5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” позивачу, як інваліду війни, повинна виплачуватися щорічно до 5 травня разова грошова допомога.

Згідно вказаних положень інвалідам війни 111-ї групи щорічно виплачується до 5 травня разова грошова допомога в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.

З повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Хорольської райдержадміністрації слідує, що відповідно до З.У. «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачу як інваліду війни щорічно до 05 травня виплачувалася разова грошова допомога у розмірах в 2005 році 270 гривень, в 2006 році 270 гривень, в 2007 році 300 гривень, в 2008 році 350 гривень, в 2009 році 380 гривень, в 2010 році 420 гривень.

Зазначені виплати до 5 травня здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином, право особи на їх отримання та обов”язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається відповідно до законодавства, що діє на час здійснення цих виплат.

Застосування законодавства України у такий спосіб стосовно здійснення виплат щорічної допомоги до 5 травня також ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року № 4-зп, який у п.З зазначив наступне: “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше”.

Зазначені виплати до 5 травня здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином, право особи на їх отримання та обов”язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається відповідно до законодавства, що діє на час здійснення цих виплат.

Щодо позовних вимог, що стосуються щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2005 рік, то у вказаному році розміри грошової допомоги до 5 травня визначалися Законом України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік. Згідно п.18 ст.77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 р. з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом зупинено на 2006 рік дію ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової допомоги ветеранам війни.

Зазначені правові норми Законів України “Про Державний бюджет України” на 2005- 2006 роки не визнані неконституційними і були чинними на час виникнення спірних правовідносин та є чинними і на час розгляду справи в суді, тому відповідач УПСЗН правомірно здійснив нарахування та виплату позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2005-2006 роки в розмірах відповідно до чинного законодавства. Отже, у задоволенні вимог позивача стосовно виплати йому щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2005-2006 роки у розмірі, встановленому ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», слід відмовити.

Щодо позовних вимог, що стосуються щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2С08 роки, суд зазначає слідуюче .

Ст.29 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» було зупинено дію ч.5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Згідно положень п.20 розділу II Закону України від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», щорічно до 5 травня інвалідам війни повинна виплачуватися разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

ОСОБА_3 Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року і № 10- рп/2008 від 22.05.2008 року відповідно були визнані неконституційними положення ст.29 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»,якими було зупинено дію ч.5 ст.13 акону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, яка визначала ратність разової грошової допомоги до 5 травня залежно від розміру мінімальної пенсії за іком , та положення п.20 розділу II Закону України від 28.12.2007 року «Про Державний юджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», юдо виплати щорічно до 5 травня інвалідам війни разової грошової допомоги у розмірі, кий визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, становлених законом про Державний бюджет України.

Отже, з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року онкретні розміри разової грошової допомоги до 5 травня були встановлені Законом “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» відповідно.

Таким чином, органи соціального захисту населення, здійснивши у зазначені періоди іиплату щорічної допомоги до 5 травня у розмірах, встановлених Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та Законом України “Про Державний бюджет /країни на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» , діяли іравомірно, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим іаконодавством. Отже, з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 12.05.2008 року органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати іазначені виплати у розмірах, встановлених ч.5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів зійни, гарантії їх соціального захисту”, оскільки протягом цього часу положення базового закону не діяли.

Застосування законодавства України у такий спосіб стосовно здійснення виплат цорічної допомоги до 5 травня також ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року № 4-зп, який у п.З зазначив наступне : “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше”.

Виходячи з наведеного, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо покладення на органи соціального захисту населення обов”язку здійснити виплату щорічної допомоги до 5 травня особам, які отримали таку допомогу протягом періодів з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік .

Оскільки згідно повідомлення ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області ГУПСЗН Полтавської обласної державної адміністрації фінансування виплат грошової допомоги до 5 травня, виплаченої позивачу, здійснювалося в квітні місяці відповідного року, тобто позивач у квітні 2007 і у квітні 2008 роках отримав грошову допомогу до 5 травня у період відповідно з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, коли положення базового закону не діяли, відповідач, здійснивши позивачу виплати такої допомоги у розмірі відповідно 300 грн. та 350 грн., діяв правомірно, у відповідності з приписами діючого законодавства, а, враховуючи разовий характер цих виплат, в момент їх здійснення позивач реалізував своє право на їх отримання, і, як наслідок, у відповідача припинився обов”язок щодо їх виплати.

Отже, вимоги позивача в частині зобов”язання відповідача провести виплату йому грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік і за 2008 рік у відповідності з вимогами ч.5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не підлягають задоволенню.

В 2009,2010 роках дія ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не зупинялася і до неї не вносилися зміни, отже, з 2009 року і до даного часу діючими є положення ч.5 ст.13 Закону, які визначають кратність разової грошової допомоги до 5 травня залежно від розміру мінімальної пенсії за віком.

Оскільки розмір мінімальної пенсії за віком згідно із ст.28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які , втратили працездатність, то відповідним Законом, який встановлює розмір разової грошової юги до 5 травня, є Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального ту». Таким чином , виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими ативними актами, УПСЗН Хорольської районної державної адміністрації Полтавської ;ті у 2009 році при виплаті вказаної допомоги до 5 травня повинно було діяти у івідності з приписами діючої норми ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів і, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, дії відповідача, який здійснив виплату позивачу разової грошової мога до 5 травня за 2009,2010 роки на підставі постанови Кабінету Міністрів України з розміри разової грошової допомоги, що виплачуються в 2009 році відповідно до інів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про гви нацистських переслідувань» від 18 березня 2009 р. № 211 в сумі 380 та 420 грн., а не овідно до ч.5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального істу” від 22.10.1993 року № 3551-XII у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком є равомірними, і вимоги позивача в частині зобов”язання відповідача провести виплату грошової допомоги до 5 травня за 2009,2010 роки у відповідності з вимогами ч.5 ст.13 ону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” підлягають оволенню.

Отже, звернення з позовними вимогами до управління праці та соціального захисту .елення щодо стягнення зазначених видів допомоги та компенсації є обгрунтованим.

Зазначене доводить, що управління праці та соціального захисту населення польської районної державної адміністрації Полтавської області, як розпорядник коштів ржавного бюджету України, є належним відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність пень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він перечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивач не пропустив строку для звернення до адміністративного суду встановленого ст. 99 КАС України, оскільки про порушення його прав він дізнався на ретязі останнього місяця до дня звернення до суду з даним позовом, що не спростовано іхттзідачем відповідно до ст. 71 КАС України.

Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір у справі слід віднести за рахунок держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2,8-11,69-71,79,86,94,99,158- 163, 185,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 8, 19, 22,152 Ісзституцїї України, ст. ст.1,13, 48, 63,70 Закону України «Про статус і соціальний захист гтсмадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 13,.17-1 Закону Уггаїни "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ОСОБА_3 У: нституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р., ОСОБА_3:нституційного Суду України № 4-зп від 03.10.1997р., ОСОБА_3 Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст.76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 текс № 256, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних витрат в Полтавській області про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов’язання вчинити дії задоволити частково.

Визнати бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області щодо у непроведенні озивачу перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 2009 2010 роки, передбаченому ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян" які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та разової грошової допомоги до 05 травня за 2009,2010 рік, передбаченому ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, протиправною.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області здійснити нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за 2005,2007-2010 роки із розрахунку мінімальної заробітної плати станом на момент виплати та провести відповідні виплати з врахуванням проведених виплат.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області здійснити нарахування ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2009,2010 роки у розмірі 7 /семи/ мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " із розрахунку мінімальної пенсії за віком станом на момент проведення йому виплати даної допомоги та провести відповідні виплати з врахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, - відмовити.

Судовий збір у справі віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного адміністративного суду Харківської області через Хорольський районний суд протягом 10 днів з дня її проголошення.

Головуючий: