Справа № 2-267/09

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

(заочне)

30 грудня 2008 року  Самарський районний  суд м. Дніпропетровська у складі:

                       головуючої судді                                             Петешенковій М.Ю.

                             при секретарі                                                    Макарчук А.В.        

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Дніпропетровська за участю третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори, Комунального підприємства «ОСОБА_4 міжміське бюро технічної інвентаризації» про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності у порядку спадкування за законом, суд –

в с т а н о в и в:

           07 червня 2007 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_5 з позовною заявою до ОСОБА_4 міської Ради, за участю третіх осіб: Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори, Комунального підприємства «ОСОБА_4 міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності у порядку набувальної давності, посилаючись на те, що вона разом з чоловіком ОСОБА_2 та бабою ОСОБА_6 приватизували квартиру АДРЕСА_1 та отримали свідоцтво про право власності на житло, з зазначенням про належність квартири на праві спільної сумісної власності. 17 жовтня 1994 року ОСОБА_6 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме на частину квартири АДРЕСА_2.

          18 квітня 2006 року вона звернулася до Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини, але їй було відмовлено, через відсутність документів, підтверджуючих родинні стосунки.

Вона зазначає, що спадщину після смерті померлої бабусі фактично прийняла, оскільки постійно проживала разом з ОСОБА_6 по день її смерті.  

         Позивач просить визнати за нею право власності за набувальною давністю після смерті ОСОБА_6, померлої 17 жовтня 1994 року на 1/3 частину квартирі АДРЕСА_1.

         Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2007 року провадження у справі зупинено для залучення до участі у справі правонаступника та ухвалою суду від 2008 року провадження відновлено.

          08 вересня 2008 року позивач ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, залучив до участі у справі в якості третіх осіб: батька ОСОБА_2, брата ОСОБА_3 та просила встановити, що ОСОБА_6 є рідною бабою ОСОБА_5, визначити частки та визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5О право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2, посилаючись на те, що с падкоємцем на вищевказану квартиру на день смерті баби ОСОБА_6 являлась її онука ОСОБА_5, яка була єдиною спадкоємицею за законом. 30 жовтня 2007 року померла її мати ОСОБА_5 Оскільки вона є єдиним спадкоємцем після смерті матері, просила задовольнити позовні вимоги.  

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_7  позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі на підставі обставин, викладених у позовній заяві.

          Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради в судове засідання не  з’явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності із вказаними вище обставинами дає судові підстави для застосування положень ст. ст. 169, 224, 225 ЦПК України. Представник позивача не заперечувала проти такого порядку розгляду справи. (а.с. 30, 44).

          В судовому засіданні треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 вважали позовні вимоги обгрнутованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

          Представник третьої особи – Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори в судовому засіданні позовні вимоги вважав обгрунтованими і не заперечував проти їх задоволення у повному обсязі (а.с. 27).

          Представник третьої особи КП ДМБТІ в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У матеріалах справи є лист з. клопотанням розглядати цивільну справу без його представника (а.с. 42).

            Вислухавши пояснення сторін, представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає,  що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_3 на праві спільної власності належить ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 Власники квартири набули право власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24 лютого 1994 року (а.с.5)  

         17 жовтня 1994 року померла баба позивача ОСОБА_6, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії І-КИ № 299412, виданого відділом РАЦС Самарської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська 17 жовтня 1994 року, актовий запис № 083 (а.с. 8).

            В силу ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

         Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, спадщина вважалася прийнятою за умови, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майно м.

         Після смерті ОСОБА_6, спадщину фактично прийняла ОСОБА_5, яка є її онукою та постійно проживала спільно по день її смерті, але не оформила своїх спадкових прав.

         30 жовтня 2007 року померла ОСОБА_5 і після її смерті відкрилася спадщина.

         08 листопада 2007 року ОСОБА_1 звернулася до Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, треті особи ОСОБА_2 будучі чоловіком померлої та її син ОСОБА_3, відмовилися  від своїх спадкових прав на користь позивача ОСОБА_1

В силу ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що позивач прийняла спадщину, у розумінні ст. 1268 ЦК України.

  У відповідності з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Аналізуючи факти, встановлені у судовому засіданні в їх сукупності, співвідношуючи їх зі змістом приведених норм, суд вважає, що позовна вимога про визнання за позивачем права власності на спадкове майно підлягає задоволенню, оскільки позивач прийняла це майно після смерті матері та є спадкоємцем першої черги.

Керуючись ст.ст. 1217, 1222, 1262, 1268, 1270 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3-10, 11, 18, 57 – 60, 169, 209, 213 – 215, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

Встановити, що ОСОБА_6, яка померла 17 жовтня 1994 року є рідною бабою ОСОБА_5, яка померла 30 жовтня 2007 року.

            Визначити, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24 лютого 1994 року квартира АДРЕСА_4 належала по 1/3 частині кожному.

            Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 30 жовтня 2007 року право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

          Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення .

             Головуючий суддя:                                                                       М.Ю. Петешенкова