Справа № 2-27/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 квітня 2009 року  Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:    головуючої судді:                                                Петешенковій М.Ю.        

          при  секретарі:                                                    Макарчук А.В.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська, третя особа ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, суд –

ВСТАНОВИВ:

        06 квітня 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_7 звернулися до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська про відшкодування майнової та моральної шкоди.

         Позивачі посилались на те, що в серпні 2005 року відбулося затоплення квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, спільно з якою мешкає мати ОСОБА_7, з причин того, що в квартирі відповідачів лопнув шланг від пральної машини.

        30 вересня 2005 року ОСОБА_1 повернулася з санаторію, в якому перебувала тривалий час та побачила чергове затоплення квартири, яке сталося 26 вересня 2005 року.

        Внаслідок затоплення квартири були пошкоджені шпалери на спільній з передпокоєм стіні, на стелі, двері, що ведуть у кімнату, в передпокої пошкоджені шпалери на стінах та стелі, пошкоджені шпалери у ванній кімнати, що наклеєні на стелі, шпалери на стелі кухні та стіни.

        В той же день позивач ОСОБА_1 звернулася до КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська з заявою про затоплення квартири і лише 3 жовтня 2005 року працівником КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська був складений відповідний акт.

        Позивачі зазначають, що діями відповідачів спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що з моменту затоплення вони перенесли стрес, погіршився їх ній стан здоров”я, у зв’язку з чим, ОСОБА_1 вимушена була лікуватися та витрачати кошти на придбання ліків у розмірі 454 грн. та проживати у не відремонтованій квартирі. Розмір компенсації моральної шкоди становить на користь ОСОБА_1 3 000 грн., на користь ОСОБА_7 2 000 грн., яка на момент затоплення перебувала у квартирі та просили стягнути з відповідачів у солідарному порядку. Позивачі просили стягнути солідно з відповідачів майнову шкоду, з урахуванням витрат на придбання ліків у розмірі 3 383 грн. та витрати на правову допомогу.        

         27 червня 2006 року позивачі уточнили, що майнова шкода, завдана затопленням квартири, з урахуванням витрат на придбання ліків у розмірі 454 грн., становить 5 152 грн.

         19 липня 2006 року позивачі уточнили позовні вимоги, залучив до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2

         17 жовтня 2006 року позивачі уточнили позовні вимоги, залучив до участі і у справі в  якості співвідповідача КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська.

         08 грудня 2006 року позовні вимоги були змінені та посилаючись на те, що КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська відповідає за дії своїх робітників стосовно неякісного та несвоєчасно складаного акту про затоплення квартири, у зв”язку з чим  несе солідарно відповідальність з іншими відповідачами по справі.

         25 грудня 2006 року позивач ОСОБА_1 будучі спадкоємицею після смерті матері ОСОБА_7, яка померла 8 листопада 2006 року змінила позовні вимоги,  просила стягнути солідарно із відповідачів майнову шкоду у розмірі 5 152 грн.,  моральну у розмірі 3 000 грн. та витрати на правову допомогу і виконання кошторису.

         22 березня 2007 року ОСОБА_1 уточнила, що майнова шкода завдана затопленням квартири, з урахуванням витрат на придбання ліків у розмірі 454 грн., становить 7 165 грн.

         26 червня 2007 року ОСОБА_1 знову уточнила позовні вимоги, зменшив розмір завданої майнової  шкоди до 6 256 грн.

         17 січня 2008 року позивач змінила позовні вимоги та посилаючись на самостійно зроблений перерахунок кошторису, складений ЗАТ „Інструмент” з урахуванням проценту інфляції, просила стягнути солідарно із відповідачів вартість ремонтно-будівельних робіт з урахуванням проценту інфляції у розмірі 9 260 грн. Позивач також уточнила вимоги в частині моральної шкоди, збільшив її розмір до 4 000 грн., обгрунтовуючи тим, що у зв”язку з неправомірними діями відповідача порушився звичайний ритм її життя. З урахуванням понесених витрат, пов”язаних з частковою оплатою вартості призначеної судової експертизи, вона просила стягнути понесені нею витрати у розмірі 751 грн. 20 коп.

         21 травня 2008 року, 04 червня 2008 року ОСОБА_1 уточнила, що майнова шкода, завдана затопленням квартири, з урахуванням проценту інфляції становить 9 851 грн., а також залучила до участі у справі в якості третьої особи співвласників квартири, а саме: дочку ОСОБА_5 та неповнолітнього онука ОСОБА_6.

        13 лютого 2009 року позивач ОСОБА_1 остаточно уточнила, що майнова шкода, завдана затопленням квартири, з урахуванням проценту інфляції становить 11 778 грн. Крім того просила стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 2 730 грн. та витрати, пов”язані з частковою оплатою експертизи у розмірі 751 грн. 20 коп.

         В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_8  позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі на підставі обставин, викладених у позовній заяві.  

 Відповідачі ОСОБА_2, який є представником відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, вважали їх необґрунтованими внаслідок неякісного та несвоєчасно складеного акта про затоплення квартири. Зазначили, що майстер ОСОБА_9 під час складання акту про залиття квартири перевищила свої повноваження в частині встановлення вини відповідачів. Що стосується розміру спричиненої матеріальної шкоди, то вони вважали, що він проведений з порушенням діючого законодавства. Вони  підтвердили той факт, що дійсно 05 серпня 2005 року відбулося затоплення квартири позивача, але за спричинену шкоду було сплачено 100 грн. Оскільки позивач не надала доказів їхньої вини в даному затопленні, вони просили відмовити у задоволенні позову в  повному обсязі.            

         В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_10 позовні вимоги не визнала, вважала їх необгрунтованими з наступних підстав.  Після події, яка мала місце 26 вересня 2005 року, позивач не звернулася до КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська з заявкою про затоплення квартири і тільки 03 жовтня 2005 року майстром КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська ОСОБА_9Ю складено акт № 37, в якому не зазначено ні місце його складання ні час, але вказано, що саме з вини відповідачів сталося затоплення. З урахуванням листа складеного начальником РЕУ № 1 КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська ОСОБА_11 № 91 від 16 листопада 2005 року, вважала, що причина затоплена квартири позивача не була встановлена, тобто дії, внаслідок яких була спричинена шкода, відсутні. Оскільки юридична особа ЗАТ „Інструмент” не значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України по Дніпропетровській області, вважала недійсними складену договірну ціну та локальний кошторис. При цьому зазначила, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження вини відповідачів в затоплені квартири та заподіяні майнової та моральної шкоди.        

Представник відповідача КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська ОСОБА_12 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та вважала їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вини КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська в затопленні квартири не має. Просила в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки позивачем не надані докази в підтвердження вини відповідачі.    

В судове засідання третя особа ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 не з”явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. В матеріалах справи містяться пояснення третьої особи з приводу обгрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 (а.с. а.с. 11-14, т. 3).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що дійсно в момент залиття квартира вона не перебувала у квартирі відповідачів, але вважала, з урахуванням виявлених та зафіксованих в акті від 03 жовтня 2005 року пошкоджень, винними відповідачів,  а саме мешканців квартири АДРЕСА_2.

Вислухавши пояснення сторін, представників сторін, свідків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є власниками квартири АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 23 квітня 1996 року (а.с. 119, т. 1).

26 вересня 2005 року сталося затоплення квартири АДРЕСА_1 з вини відповідачів, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16, т.1).

         03 жовтня 2005 року комісією у складі представника КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська майстра ОСОБА_9 за участю позивача ОСОБА_1 був складений акт про затоплення квартири АДРЕСА_3. При обстежені квартири було встановлено, що водою пошкоджені:  шпалери на спільній з передпокоєм стіні, на стелі; двері, що ведуть у кімнату; в передпокої пошкоджені шпалери на стінах та стелі; пошкоджені шпалери у ванній кімнати, що наклеєні на стелі; шпалери на стелі кухні та стіни (а.с. 16, т.1).

         На момент затоплення в квартирі АДРЕСА_1 разом з співвласником ОСОБА_1 мешкала її мати ОСОБА_7, яка 10 листопада 2006 року померла (а.с. 176, а.с. 1).          

         Співвласники квартири ОСОБА_5, ОСОБА_6 мешкають окремо за адресою: Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, с. Хвойне, в/ч 17646 (а.с. 11-15, т. 3).

Відповідно до розрахунку ЗАТ „Інструмент” від 20 травня 2006 року, вартість відновлюваних робіт, необхідних для відновлення квартири внаслідок затоплення, складає 3 134 грн. (а.с. 54-57, т. 1).

         В порівнянні з проведеним розрахунком ПП „Квадр” від 10 жовтня 2006 року на ремонтно-будівельні роботи двохкімнатної квартири, площею 31,2 кв.м, вартість відновлюваних робіт, необхідних для відновлювання пошкодженої квартири складає 1 133 грн. (а.с. а.с. 147-148, т.1).  

         За змістом розрахункової відомості вартості матеріалів та ремонтно-будівельних робіт, необхідних для відновлення квартири АДРЕСА_1, розрахованої КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська від 17 квітня 2007 року, затвердженої начальником РЕУ 1 ОСОБА_11, вартість відновлюваних робіт, необхідних для відновлювання пошкодженої квартири складає 1 532 грн. 44 коп. (а.с. 149, т. 2).  

Доводи відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_10 про відсутності доказів їхньої вини у затопленні квартири АДРЕСА_1, безпідставні та спростовуються поясненнями самого відповідача ОСОБА_2, який неодноразово погоджувався під час розгляду справи добровільно сплатити позивачу в рахунок завданої майнової шкоди 2 000 грн.

Суд вважає, що вина відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_2 у затопленні квартирі доведена, т ому суд приходить до висновку, що завдана позивачу майнова шкода в розмірі 1 532 грн. підлягає задоволенню відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в солідарному порядку.  

Доводи позивача з приводу неправильності розрахованої відомості вартості матеріалів та ремонтно-будівельних робіт, необхідних для відновлення квартири, розрахованої КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська від 17 квітня 2007 року не приймає до уваги та відноситься критично. Будь-яких інших доказів щодо розміру завданої позивачці шкоди, які спростували б зазначену розрахункову відомість КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська від 17 квітня 2007 року суду не надано і про наявність таких доказів не зазначено.          

 Посилання позивача на приведений розр ахунок ЗАТ „Інструмент” від 20 травня 2006 року вартості відновлюваних робіт, необхідних для відновлення квартири внаслідок затоплення у розмірі 3 134 грн. суд не приймає до уваги та відноситься до нього критично, оскільки за змістом довідки Головного управління статистки у Дніпропетровській області від 11 жовтня 2006 року, юридична особа ЗАТ „Інструмент” в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України по Дніпропетровський області не значиться, що свідчить про недійсність складеної договірної ціни та локального кошторису.

         Що стосується приведеного розрахунку ПП „Квадр” від 10 жовтня 2006 року на ремонтно-будівельні роботи двохкімнатної квартири, площею 31,2 кв.м, розмір якого складає 1 133 грн., суд також його не приймає до уваги через відсутність ліцензійних умов провадження будівельної діяльності даного підприємства та наявності реєстрації в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України по Дніпропетровській області.    

Ухвалою суду від 04 травня 2007 року за клопотанням позивача у справі призначалася судова будівельно-технічна експертиза для визначення вартості майнової шкоди та встановлення причини затоплення квартири. Однак призначена судова експертиза не була проведена, внаслідок несплати вартості судової експертизи.

Оскільки вини КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська в затопленні квартирі не має, вимоги позивача в частині солідарного обов”язку відшкодування майнової  шкоди не підлягають задоволенню.

   Суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, оскільки вони не були свідками події  26 вересня 2005 року.            

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. У судовому засіданні встановлена вина відповідача щодо залиття квартири.        

         Суд не приймає до уваги заперечення відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_10 щодо не обґрунтованості і не доведеності моральної шкоди, оскільки вони суперечать зібраним доказам у матеріалах цивільної справи.

Факт завдання матеріальної шкоди та вина відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_2 встановлена судом, тому суд доходить висновку про те, що позивачу насправді було завдано й моральну шкоду яка полягає в тому, що з моменту затоплення  квартири позивач знаходиться в стресовому стані, гроші на ремонт квартири у неї відсутні, квартира на теперішній час втратила естетичний вигляд.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначити залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, і з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості і справедливості.

Приймаючи до уваги положення наведеної вище норми та співвідношуючи її встановленими фактами, суд вважає, що сума компенсації за завдану моральну шкоду належить стягненню солідарно відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 250 грн.  

          Судом роз”яснювались сторонам, представникам  сторін положення ст.ст. 10,11,57-60 ЦПК України та наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.          

Витрати позивача, пов”язані з частковою оплатою судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 751 грн. 20 коп., задоволенню не підлягають внаслідок не проведення призначеної експертизи.

          Витрати позивача, які пов”язані з оплатою правової допомоги адвоката, який приймав участь у справі у розмірі 2 730 грн. відповідно до ст. 79, 84 ЦПК України, підлягають частковому задоволенню у розмірі 250 грн.

 Керуючись, ст. ст. 23, 1166,1167 ЦК України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-64, 79, 84, 88, 209, 213-215 ЦПК України суд, –              

ВИРІШИВ:

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 майнову  шкоду у розмірі 1 532 грн. 44 коп., моральну шкоду у розмірі 250 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 250 грн., всього 2 032 грн. 44 коп.

 В решті позовних вимог відмовити.

          Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

          Головуючий суддя:                                                                М.Ю. Петешенкова