ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
07.07.06 Справа № 8/334.
Суддя Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Державної податкової інспекції у місті Свердловську Луганської області
до Державного підприємства „Свердловантрацит”, місто Свердловськ Луганської області, -
про стягнення 18.329.465 грн. 00 коп.,
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача –Фокіна І.А. –начальник відділу обліку та звітності, - довіреність №7 від 30.05.06 року; Федоренко О.А. –головний державний податковий інспектор, - довіреність №12 від 29.05.06 року; Баранова С.О. –в.о. начальника юридичного відділу, - довіреність №7 від 06.04.06 року;
від відповідача –Кузьменко О.М. –провідний юрисконсульт юридичного відділу, - довіреність №14-143д від 22.04.05 року;.Гейко І.Х. –головний бухгалтер, - довіреність №14-148д від 10.02.06 року; Степаненко О.А. –начальник юридичного відділу, - довіреність №14-146д від 10.02.06 року; Портнова О.В. –головний економіст, - довіреність №14-27д від 05.01.05 року, -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з податку на додану вартість у сумі 18.329.465 грн. 00 коп. шляхом звернення стягнення на активи боржника, а також про стягнення з нього судових витрат.
Судом цю справу, відповідно до поданої позовної заяви, порушено на підставі ст.61, 64-68 ГПК України.
Відповідно до ст. 77 ГПК України у розгляді справи оголошено перерву:
з 12.05.06 року до 02.06.06 року,
з 02.06.06 року до 16.06.06 року,
з 16.06.06 року до 07.07.06 року –з метою надання представникам сторін можливості подати до суду додаткові докази, у тому числі –здійснити взаємозвірку платежів.
02.06.06 року Державна податкова інспекція у місті Свердловську Луганської області (далі –ДПІ; ДПІ у м. Свердловську, - Позивач) звернулася до суду з заявою про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог №9852/10 від 01.06.06 року.
Згідно цій заяві сума позовних вимог становить 18.393.270 грн. 00 коп.; вказана сума боргу з податку на додану вартість (далі –ПДВ) виникла впродовж 2005 року та підтверджується податковими деклараціями:
№1596 від 21.02.05 року на суму 259551 грн.;
№2905 від 21.03.05 року на суму 1.128.863 грн.;
№5777 від 20.04.05 року на суму 954991 грн.;
№10592 від 20.05.05 року на суму 255325 грн.;
№12351 від 21.06.05 року на суму 1.898.934 грн.;
№15308 від 20.07.05 року на суму 1.737.489 грн.;
№20371 від 22.08.05 року на суму 3.039.433 грн.;
№22261 від 20.09.05 року на суму 3.623.339 грн.;
№25498 від 20.10.05 року на суму 2.348873 грн.;
№29355 від 21.11.05 року на суму 1.029.693 грн.;
№30620 від 20.12.05 року на суму 1.228.179 грн.;
№33968 від 20.01.06 року на суму 824.795 грн.,
а також уточнюючі розрахунки до податкових декларацій:
№25631 від 20.10.05 року на суму 133 грн.;
№25627 від 20.10.05 року на суму 166 грн.;
№26629 від 31.10.05 року на суму 165 грн.;
№26627 від 31.10.05 року на суму 6077 грн.;
№26628 від 31.10.05 року на суму 11734 грн.;
№26630 від 31.10.05 року на суму 11781 грн.;
№26631 від 31.10.05 року на суму 12390 грн.;
№26632 від 31.10.05 року на суму 21359 грн.
З урахуванням того, що ця заява відповідає вимогам ст.22 ГПК України, судом її долучено до матеріалів справи з метою вирішення по суті.
16.06.06 року Позивачем надано до суду заяву про уточнення періоду виникнення заборгованості з ПДВ №10142/10 від 07.06.06 року, в якій стверджується, що сума боргу, визначена у заяві №9852/10 від 01.06.06 року, виникла за період з 02.03.05 року по 30.01.06 року.
Судом, у відповідності до ст. 22 ГПК України, вказану заяву долучено до матеріалів справи.
16.06.06 року, на підставі ст.ст. 22 та 69 ГПК України, сторони звернулися до суду з клопотанням про продовження терміну судового розгляду справи на один місяць, - тобто до 17 липня 2006 року.
З урахуванням того, що це клопотання відповідає вимогам вищезгаданих статей ГПК України, судом його повністю задоволено шляхом винесення відповідної ухвали.
З урахуванням того, що Позивачем по цій справі є суб’єкт владних повноважень, суд, керуючись ст. 17 КАС України, подальший розгляд справи здійснив за нормами КАС України.
Представниками позивача відповідно до ст. 41 КАС України подано клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами.
Судом його задоволено.
Відповідач позов ні у його первісному, ні в уточненому вигляді не визнав, про що також зазначив у своїх відзивах на нього №14-4/347 від 10.05.06 року; №45/350 від 02.06.06 року; №14-4/282 від 16.06.06 року та №14-4/290 від 29.06.06 року, - оскільки, на думку відповідача, підприємство регулярно сплачує до бюджету поточні платежі з податку на додану вартість, а під час здійснення взаємозвірки між сторонами по цій справі за станом на 31.05.06 року, згідно даним відповідача, має місце не борг, а переплата ПДВ на суму 3.863.420 грн. 50 коп., - у зв’язку з чим він вважає, що у задоволенні позову належить відмовити.
У судовому засіданні представниками Відповідача заявлено, що Позивач не мав права звертатися до суду з приводу стягнення суми боргу з ПДВ, не вживши попередньо всіх належних заходів, які передбачені Законом України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - ЗУ №2181-ІІІ).
Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
І.1. 24.04.2003 року виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області Державне підприємство „Свердловантрацит” (далі –ДП „Свердловантрацит”, - Відповідач), ідентифікаційний код 32355669, зареєстроване в якості суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, про що зроблено запис №04051610ю0010515.
Підприємство внесено до ЄДРПО України, що підтверджується довідкою №33167, виданою 29.04.03 року Луганським обласним управлінням статистики.
2.Державним підприємством „Свердловантарцит” надано до суду докази того, що воно бере участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України від 23.06.05 року №2711-ІУ „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” (далі –ЗУ №2711-ІУ) станом на 28 листопада 2005 року, - цей факт підтверджується випискою №124 від 28.11.05 року, наданою ДП „Енергоринок” (м. Київ), уповноваженим, згідно названому Закону, на ведення реєстру підприємств, які беруть участь у практичному виконанні ЗУ №2711-ІУ.
3.Позивачем, з урахуванням доводу, про який йдеться у п. 2 цієї постанови, надано до суду докази того, що у Відповідача станом на 01.01.05 року мається податковий борг з ПДВ у сумі 16.362.220 грн., який ДПІ у місті Свердловську, на виконання вимог пункту 10.2 ст. 10 ЗУ №2711-ІУ, розстрочено (відстрочено) на період з 26.04.2006 року до 26.04.2016 року.
У зв’язку з цим між ДПІ та ДП „Свердловантрацит” 26.04.06 року укладено договір №58/1-06 - про реструктуризацію податкового боргу (без пені і штрафних санкцій) на термін, про який йдеться у попередньому абзаці цієї постанови, - при цьому сторони розмір цього боргу визначили, виходячи з довідки про його суму, датованої 25.04.2006 року.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що весь податковий борг, який утворився у Відповідача за період ДО 01.01.05 року, - не є предметом розгляду по цій справі.
Сторони довели суду те, що вони у такий спосіб (шляхом укладення договору №58/1-06 від 26.04.06 року) виконали вимоги ЗУ №2711-ІУ.
Будь-які угоди між сторонами по цій справі щодо боргу з ПДВ, який виник у Відповідача ПІСЛЯ 01.01.05 року, ними не укладалися, і дія ЗУ №2711-ІУ на нього з названої причини (відсутність угоди) не поширюється.
4.Позивачем та Відповідачем надано для долучення до справи належним чином засвідчені копії примірників вищеперелічених податкових декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків до них (їх оригінали оглянуто у судовому засіданні), про які йдеться вище у цьому рішенні, - на загальну суму 18.393.270 грн. 00 коп., - тобто у такий спосіб документально підтверджено суму позовних вимог та доведено, що Відповідач сам, - тобто у відповідності до п. 5.1 ст.5 ЗУ №2181-ІІІ, узгодив податкове зобов’язання, яке є предметом спору по цій справі.
4.1. Крім того, Позивач надав до матеріалів справи докази того, що ним було вжито низку заходів, спрямованих на погашення Відповідачем податкового боргу, а саме:
02.07.03 року на адресу боржника за № 1/336 спрямовано першу податкову вимогу на суму 18.982.168 грн. 93 коп.;
11.08.03 року за №2/360 на адресу ДП „Свердловантрацит” спрямовано другу податкову вимогу на суму 19.049.864 грн. 98 коп.;
все майно та майнові права ДП „Свердловантрацит” знаходяться у податковій заставі (це підтверджує Витяг №872853 від 24.09.03 року, дійсний до 23.09.08 року, виданий Інформаційним центром Мінюсту України у м. Луганську, - про внесення запису до Державного реєстру застав рухомого майна);
укладено договір №58/1-06 від 26.04.06 року –про реструктуризацію податкового боргу;
складено акт взаємозвірки розрахунків з бюджетом з ПДВ станом на 31.05.06 року по ДП „Свердловантрацит”.
Тобто Позивачем вжито заходів, передбачених ст.ст.6, 8, 14 та ін. ЗУ №2181-ІІІ, щодо погашення Відповідачем податкового боргу, - що спростовує доводи Відповідача в частині передчасності звернення Позивача до суду з приводу стягнення податкового боргу з ПДВ.
Крім того, ЗУ №2181-ІІІ не містить у собі заборони на звернення до суду з приводу стягнення податкового боргу без попереднього вжиття заходів у вигляді спрямування податкових вимог і т.д. (тобто передбачених ст.ст.6,8, 14 та ін. ЗУ №2181-ІІІ).
5.Що стосується періоду, за який заявлено до стягнення борг з ПДВ, то у цій частині суд виходить з наступного.
Позивачем у заяві про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог №9852/10 від 01.06.06 року зроблено посилання на податкові декларації з ПДВ та уточнюючі розрахунки до них, з яких вбачається, що вони охоплюють період з 01.01.05 року по 31.12.05 року (про це свідчать дати наданих до ДПІ податкових декларацій –з першої по останню).
Позивачем, як сказано вище у цій постанові, також надано до суду другу заяву –про уточнення періоду виникнення заборгованості з ПДВ №10142/10 від 07.06.06 року, згідно якій часом утворення заборгованості слід вважати період з 02.03.05 року по 30.01.06 року, - але жодного документального підтвердження того, чому слід враховувати саме такий період, а не період, про який сказано у заяві №9852/10 від 01.06.06 року, - до суду не надано; суму позовних вимог не змінено.
Безпосередньо у судовому засіданні, яке відбулося 07.07.06 року, представники Позивача, викладаючи свої позовні вимоги, на їх підтвердження перелічили всі ті податкові декларації, про які йдеться у заяві №9852/10 від 01.06.06 року, - починаючи з декларації №1596 від 21.02.05 року на суму 259.551 грн. –та закінчуючи декларацією №33968 від 20.01.06 року на суму 824.795 грн. (сюди включені і уточнюючі розрахунки до них), - що охоплює період з 01.01.05 року по 31.12.05 року.
З урахуванням викладеного суду в якості періоду, за який заявлено до стягнення податковий борг з ПДВ, вважає період з 01.01.05 року по 31.12.05 року.
Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення з таких підстав.
1.Згідно статті 4 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” (далі –ЗУ №1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).
Пунктом 1 частини 1 ст.14 цього Закону податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.
2.Як сказано у п. 1.3 ст.1 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, - податковий борг (недоїмка) –податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Матеріалами справи належним чином доведено, що спірне податкове зобов’язання платник податку визначив та узгодив сам, - у порядку, передбаченому пунктом 5.1 ст.5 ЗУ №2181-ІІІ.
3.Суд не погоджується з доводами відповідача стосовно того, що ДПІ поточні платежі з податку на прибуток, які здійснює Відповідач, незаконно зараховує в погашення податкового боргу, а не на погашення податкових зобов’язань з цього податку у тому періоді, за який їх фактично сплачено платником податку.
Таке право ДПІ надано пунктом 7.7(Рівність бюджетних інтересів) ст.7 ЗУ №2181-ІІІ, в якому прямо сказано, що у разі наявності у платника податку податкового боргу, при надходженні податкового платежу спочатку погашається податковий борг, і тільки після його погашення суми платежів можуть бути зараховані в погашення поточного податкового зобов’язання.
Посилання Відповідача на те, що:
він регулярно сплачує ПДВ, у тому числі впродовж всього 2005 року (ним для долучення до справи надано копії відповідних платіжних доручень, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні);
що згідно вищезгаданому договору №58/1-06 від 26.04.06 року Позивач не мав права зараховувати платежі Відповідача, здійснені ним впродовж 2005 року в порядку, передбаченому пунктом 7.7 ст. 7 ЗУ №2181-ІІІ (тобто спочатку –спрямовувати їх на погашення податкового боргу, і лише потім –зараховувати в погашення своїх поточних зобов’язань з ПДВ), -
не відповідають фактичним обставинам справи, а також п. 7.7. ст. 7 ЗУ №2181-ІІІ, оскільки вищезгаданий договір укладено 26 квітня 2006 року на підставі довідки, складеної 25 квітня 2006 року, - про суму боргу з ПДВ станом на 01.01.05 року, - тобто лише з моменту укладення згаданого договору Позивач (і він це підтвердив у судовому засіданні) не став зараховувати платежі з ПДВ в рахунок погашення боргу з ПДВ, який виник до 01.01.05 року.
Відповідач не надав до суду доказів достовірності своїх тверджень про те, що Позивач після 26.04.06 року продовжував зараховувати платежі з ПДВ, які надходили від Відповідача, в рахунок погашення його боргу з ПДВ, який виник до 01.01.05 року.
4.Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Іншого порядку стягнення податкового боргу на підставі рішення суду, ніж передбачено підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 ЗУ №2181-ІІІ, ним не встановлено.
Як видно з заяв Позивача про позовні вимоги, він, ставлячи вимогу про стягнення з Відповідача боргу з ПДВ, має на увазі саме активи платника податку.
5.Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.
Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у Відповідача податкового боргу з податку на додану вартість, а також факт його ухилення від його сплати, - позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки вони є обґрунтованими та законними.
Відповідач позовні вимоги не спростував, обґрунтованість своїх доводів та їх відповідність чинному законодавству України не довів.
Виносячи рішення по цьому спору, суд також керується ст.ст.1 та 2 Закону України від 29.11.2001 року №2864-ІІІ „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”.
Відповідно до частини 4 ст. 94 КАС України суд не стягує з Відповідача судові витрати.
Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито” при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.
На підставі викладеного, ст.9 та 14 ЗУ від 25.06.1991 №1251-ХІІ „Про систему оподаткування”; п.1.3 та 1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України від 20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”; ст.ст.2 та 10 Закону України від 03.04.97 року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість”, керуючись ст.ст.94, 158-163 та 167 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Державного підприємства „Свердловантрацит”, яке знаходиться за адресою: місто Свердловськ, вул. Енгельса,1 Луганської області; ідентифікаційний код 32355669, р/р 26005301220740 у відділенні ПІБ міста Свердловська, МФО 304472, - на користь бюджету на бюджетний рахунок одержувача №31116002600072, КФК 11020100, УДК у Луганській області в установі банку, МФО 804013, код одержувача 24048566, - податковий борг з податку на додану вартість у сумі 18.393.270 (вісімнадцять мільйонів триста дев’яносто три тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп., звернувши стягнення на його активи.
Постанова підлягає виконанню з урахуванням вимог ст.ст. 1 та 2 Закону України від 29.11.2001 року №2864-ІІІ „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”.
Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України за згодою представників сторін у судовому засіданні 07.07.2006 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення місячного строку з дня її підписання, оформленого відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України.
Постанову може бути оскаржено до апеляційного господарського суду Луганської області у місячний термін з дня її підписання.
Дата складення повного тексту та підписання постанови – 12.07.2006 року.
Суддя А.П.Середа