Р І Ш Е Н Н Я № 2-663/10

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 квітня 2010 року г. Маріуполь

Приморський районний суд у складі:

Головуючого судді - Лузана В.В..

при секретарі – Лаушкіної М.В.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

третьої особи - ОСОБА_3,

представника відповідачки – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення коштів на додаткове утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 р. ОСОБА_1 звернувся позовом до ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів, посилаючись на те, що рішенням Орджонікідзевського районного суду від 17.12.2007 р. він зобов`язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6, що продовжує навчання, в розмірі 1/4 частки від його заробітку до закінчення навчання сина, але не пізніше досягнення ним 23 років. Крім того, за рішенням Орджонікідзевського суду від 25.12.2009 р. він зобов`язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_8 також в розмірі 1/4 частки від його заробітку. Таким чином він сплачує аліменти на утримання обох дітей в загальному розмірі, що складає 50 % його заробітку та це не дає можливості йому задовольняти свої життєві потреби. В зв`язку із цим просив зменшити розмір аліментів, що стягуються на утримання сина до 1/6 частки від його заробітку. Також просив визначити період стягнення аліментів на утримання сина на час фактичного учбового процесу, оскільки навчання сина не є цілорічним та влітку він не вчиться.

В судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, пояснивши, що сплачує аліменти на утримання двох дітей в розмірі 50 % його заробітку, що робить неможливим задовольняти інші його та родини життєви потреби, оплату комунальних послуг, надання матеріальної допомоги хворій матері. Тому просив зменшити розмір аліментів н утримання повнолітнього сина з 1/4 до 1/6 частки його заробітку, а також виключити з періоду сплати аліментів літній час, коли син не навчається.

Представник позивача ОСОБА_9 позов підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві.

Третя особа ОСОБА_7 підтримала позов, пояснивши, що після виплати ОСОБА_1 аліментів у нього не залишається достатньо грошей для надання додаткової матеріальної допомоги їх неповнолітній дитині, у зв*язку з чим також за рішенням суду стягнула з нього аліменти, сплата яких за виконавчим листом до теперішнього часу не проводилась.

ОСОБА_5 в судове засіданні не з`явилася, будучі повідомленою про час та місце розгляду справи належним чином через свого представника, тому справу розглянуто у її відсутність за участю останнього.

Представник відповідачки за довіреністю - ОСОБА_4 позов ОСОБА_1 не визнала, пояснивши, що її дочці важко матеріально утримувати сина, який продовжує навчання, а позивач повинен сплачувати аліменти в розмірі, визначеному судом. У випадку зменшення цього розміру, повинен компенсувати половину витрат на навчання дитини, у зв*язку з чим, просила в позові відмовити.

В березні 2010 р. ОСОБА_4 за довіреністю ОСОБА_5 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів на додаткове утримання дитини, обґрунтовуючи його тим, що він не надає достатньої матеріальної допомоги синові ОСОБА_10, який навчається в вищому освітньому закладі на платній основі та сплату контракту, плату за проживання в гуртожитку несе вона. Вважаючи, що ОСОБА_1 повинен сплачувати половину зазначених витрат, та на підставі ст.ст. 180, 181, 182, 185, 199 СК України, просила стягнути з нього 5500 грн. сплати за контрактом, за проживання в гуртожитку – 660 грн., а також 55 грн. послуг банку при оплаті зазначених платежів.

ОСОБА_1 зустрічний позов не визнав, пояснивши, що не має можливості нести додаткові витрати, пов`язані із навчанням сина, т.я. сплачує аліменти за рішенням суду на час навчання. До того ж такий обов`язок батьків на утримання повнолітньої дитини законом не передбачений, у зв*язку з чим, просив в зустрічному позові відмовити.

Представник відповідача зустрічний позов також не визнала, пояснивши, що законом не передбачений обов`язок ОСОБА_1 нести додаткові витрати з навчання повнолітньої дитини.

Третя особа з тих самих підстав заперечувала проти зустрічного позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_5 задоволенню не підлягає на підставі наступних правових норм та встановлених судом обставин справи.

Статтею 201 СК України передбачено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу. Згідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них. У відповідності із ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. А при визначенні розміру аліментів, згідно ч. 1 ст. 182 СК України, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Як встановлено судом згідно рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 17.12.2007 р. ОСОБА_1 зобов`язаний сплачувати на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 всіх доходів щомісячно, починаючи з 04.09.2007 р. і до закінчення навчання, але не пізніше досягнення ним 23-х років. Рішення набрало законної сили 28.12.2007 р. (а.с. 2). За рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 25.12.2009 р. ОСОБА_1 сплачує на користь ОСОБА_7 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу на утримання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 02.12.2009 р. і до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 04.01.2010 р. (а.с. 3). Відповідно до довідки Орджонікідзевського ВДВС ОСОБА_8 з 25.12.2008 р. по 17.04.2009 р. був безробітним, доходу не отримував, внаслідок чого в нього склалася заборгованість з аліментів в сумі 2196,41 грн., яка на час розгляду справи сплачена. Позивач проживає разом із престарілою матір`ю, яка страждає на серцево-судинне захворювання.

Судом також встановлено, що син ОСОБА_8 – ОСОБА_6 навчається на денній формі навчання в Національній юридичній академії ім. Я. Мудрого на платній основі. Його проживання в гуртожитку також платне.

Таким чином з моменту стягнення аліментів з ОСОБА_8 за рішенням суду від 17.12.2007 р., в останнього змінився його матеріальний стан. Також суд приймає до уваги наявність в платника аліментів іншої дитини, непрацездатної матері. Тому суд дійшов висновків про можливість зменшення аліментів на утримання повнолітнього сина до розміру, що вимагає позивач, тобто до 1/6 частки від його доходу.

Позовні вимоги ОСОБА_8 про визначення періоду стягнення аліментів на утримання сина періодом фактичного учбового процесу задоволенню не підлягають, оскільки аліменти за своєю правовою природою є періодичними платежами, які повинні сплачуватися щомісяця, виходячи із змісту п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України та ч. 4 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження».

Стосовно зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_8 коштів на додаткове утримання сина суд виходить з наступного.

Згідно ст. 201 СК України норми Сімейного Кодексу України до відносин щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу. Зазначеними Статтями СК України не передбачений обов`язок батьків щодо надання додаткового утримання повнолітнім дітям. Тому зустрічний позов слід відхилити, як такий, що не ґрунтується на законі.

У зв*язку з тим, що позивач при зверненні до суду з позовом не сплатив судовий збір та витрати по ІТЗ та його позов задовольняється частково, то з нього слід стягнути несплачену частину судового збору пропорційно розміру задоволеного позову та витрати на ІТЗ, а останню частину судового збору стягнути з відповідачки.

З урахуванням тієї обставини, що позивачка за зустрічним позовом сплатила при подачі частину судового збору та в задоволенні її позову суд відмовляє, то недоплачену суму, а також витрати по ІТЗ слід стягнути з неї.

Керуючись ст. 15, 60, 88, 174, 196, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 182, 183, 192, 199, 200, 201 СК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, стягнених з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 за рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 17.12.2007р. на користь ОСОБА_5 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6, 17.05.1989 р. н. з 1/4 до 1/6 частини заробітної платні щомісячно, починаючи з дня набрання чинності цього рішення та до закінчення навчання сина, але не пізніше досягнення ним 23 років.

Виконавчий лист за рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 17.12.2007р. відкликати до справи без подальшого виконання після надання листа по цій справі.

В задоволенні позову в частині визначення періоду стягнення аліментів з урахуванням часу навчального процесу - відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави частину несплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 46 грн. та витрати на ІТЗ в розмірі 120 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави частину судового збору в сумі 5 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення коштів на додаткове утримання ОСОБА_6 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави частину недоплаченого при подачі позову судового збору в сумі 25 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120 грн.

На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Донецької області в м.Маріуполі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, з подальшою подачею апеляційної скарги у двадцятиденний строк, або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: Лузан В.В.