Справа № 2-457/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 липня 2009 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі : головуючого-судді                  Микитчина І.М.

                  при секретарі                          Стельмах З.В.

                  з участю адвокатів                 ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання частково недійсним договору дарування та визнання права власності на частину будинковолодіння в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ :

         Позивачі уточнили позовні вимоги, просять визнати частково недійсним договір дарування від 22.12.2003 року будинковолодінння по вул. І. Франка, 4 в с. Фалиш Стрийського району, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та визнати за ними право власності  по  1/12  частині  кожному  на  будинковолодінння № 4 по вулиці  І. Франка в с. Фалиш Стрийського району в порядку спадкування за законом після смерті їх батька ОСОБА_7, мотивуючи тим, що їх батько ОСОБА_7 проживав і був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 з дня свого народження і до дня смерті 22.10.2008 року. Будинок, в якому проживав батько, побудували за час шлюбу бабуся, відповідачка по справі, ОСОБА_5, та дід ОСОБА_8, який помер 26.06.1999 року, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини спірного будинковолодіння, яка належала йому на праві спільної сумісної власності подружжя. На той час їх батько ОСОБА_7 проживав у спірному будинку, користувався майном свого батька, обробляв земельну ділянку, тобто фактично вступив у володіння майном свого батька, тільки юридично його не переоформив. У лютому 2008 року їм стало відомо, що спірне будинковолодіння, на частку якого вони претендують, відповідачка ОСОБА_5 22.12.2003 року подарувала своїй доньці ОСОБА_6 Вважають, що даний договір дарування слід визнати частково недійсним, оскільки за життя батька відповідачка ОСОБА_5 обіцяла 1/2 частину спірного будинковолодіння заповісти батькові ОСОБА_7, оскільки він був єдиним сином від другого шлюбу. Про те, що відповідачка ОСОБА_5 отримала у 2002 році правовстановлюючі документи на спірне будинковолодіння і подарувала його своїй доньці від першого шлюбу ОСОБА_6, їх покійний батько не знав. Вважають, що відповідачі умисно приховали факт дарування будинку, оскільки відповідачка ОСОБА_6 зареєструвала договір дарування спірного будинковолодіння лише 29.01.2009 року.

         В судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини.

         Відповідачка ОСОБА_5 позов заперечила, пояснила, що спірне будинковолодіння збудували разом з чоловіком ОСОБА_8 за спільні кошти на місці старої хати, яку знесли. В будівництві їм допомагали діти від першого шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_9 Її покійний син ОСОБА_10 проживав разом з нею в одному будинку до його смерті.

         Відповідачка ОСОБА_6 позов заперечила, пояснила, що новий будинок збудували на місці першого поверху старого будинку. Чому її мати подарувала саме їй спірне будинковлодіння, вона не знає.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

         В судовому засіданні встановлено, що згідно з довідкою виконавчого комітету   Станківської   сільської   ради  № 1674  від  27.11.2008 року  ОСОБА_7 на день своєї смерті був зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2.

         Згідно з копіями свідоцтв про народження та шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_11 є дітьми ОСОБА_7

         Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_7 помер 22.10.2008 року.

         Згідно з договором дарування від 22.12.2003 року ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_6 житловий будинок з господарськими будівлями по вул. І. Франка, 4 в с. Фалиш Стрийського району.  

         Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що покійний ОСОБА_7 знав, що його мати подарувала будинок своїй доньці ОСОБА_6. Після смерті батька ОСОБА_10 проживав у будинку разом з матір’ю. Цей будинок збудували в 1974 році. Він також надавав допомогу при будівництві цього будинку.

         Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснили, що нову хату збудували на місці старої, яку знесли. Після смерті батька ОСОБА_7 проживав у одному будинку з матір’ю ОСОБА_5, вів з нею спільне господарство, обробляв земельну ділянку.

         Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

         Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку,   що  ОСОБА_7  прийняв  спадщину  після  смерті  батька  ОСОБА_8 у вигляді 1/4 частини спірного будинковолодіння, оскільки ОСОБА_7, який помер 22.10.2008 року, на час відкриття спадщини після смерті батька ОСОБА_8 26.06.1999 року проживав у спірному будинку, після смерті спадкодавця вступив у володіння спадковим  майном,  не  заявив  про  відмову  від  спадщини  у встановлені ст. 1270 ЦК України  строки, що ствердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які пояснили, що старий будинок був повністю зруйнований, а на його місці ОСОБА_5 та ОСОБА_8 збудували новий, сам же ОСОБА_7 після  смерті батька проживав у одному будинку з матір’ю ОСОБА_5, вів з нею спільне господарство, обробляв земельну ділянку. Наведені обставини не заперечили в судовому засіданні ні позивачі, ні відповідачка ОСОБА_5, ні інші допитані свідки.

         Таким  чином,  суд вважає, що позивачі по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, діти покійного ОСОБА_7, який прийняв спадщину у вигляді 1/4 частини спірного будинковолодіння після смерті батька ОСОБА_8, хоча нотаріально не оформив її, так як його мати ОСОБА_5 залишалася проживати в цьому будинку, і жодного сумніву щодо його розподілу в нього не виникало, належать до першої черги спадкоємців за законом нарівні з відповідачкою ОСОБА_5 і мають право на спадкування по 1/12 частині спірного будинковлодіння кожний після смерті їх батька ОСОБА_7, який помер 22.10.2008 року.

         Відтак, договір дарування від 22.12.2003 року будинковолодінння по вул. І. Франка, 4 в с. Фалиш Стрийського району, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, слід визнати частково недійсним та визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності по 1/12 частині кожному на будинковолодінння № 4 по вулиці  І. Франка в с. Фалиш Стрийського району в порядку спадкування за законом після смерті їх батька ОСОБА_7.

         Судові витрати слід покласти на відповідачів.

         Керуючись ст., ст. 10, 60, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст., ст. 1222, 1261, 1268 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

         Позов задовольнити.

         Визнати частково недійсним договір дарування від 22.12.2003 року будинковолодінння по вул. І. Франка, 4 в с. Фалиш Стрийського району, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

         Визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності по 1/12 частині кожному на будинковолодінння № 4 по вулиці  І. Франка в с. Фалиш Стрийського району в порядку спадкування за законом після смерті їх батька ОСОБА_7.

         Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно в користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 380 грн.   судових витрат.

         Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                            Суддя                                          І.М.Микитчин