Провадження № 1 кп/263/293/2013 р.

Справа 263/6682/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2013 р. Жовтневий районний м. Маріуполя Донецької області суд у складі головуючого судді Богуславської І.А. при секретарі Орлової Н.О за участю прокурора Бабій О.В. обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу за обвинуваченням

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, АРК, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого слюсарем в ПАТ «ММК ім..Ілліча», не судимого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4,

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, учня ІНФОРМАЦІЯ_7, холостого, не судимого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 24.12.2012 р. приблизно в 20:00, переслідуючи мету нанесення тілесних ушкоджень, перебуваючи біля будинку 23, розташованого по вул. С.Ковалевської в Жовтневому районі м. Маріуполя, в ході конфлікту, що раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин з раніше знайомим ОСОБА_4, навмисно наніс йому один удар дерев'яною палкою в область голови, від якого останній впав на землю. Після цього з двору вказаного будинку вийшов ОСОБА_1, який спільно з ОСОБА_5 діючи спонтанно, ситуативно, об'єднавши свої зусилля в утворену для виконання спільного злочину групу, направленої на єдиний злочинний результат, без попередньої домовленості між собою та, маючи при цьому спільний умисел спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6, усвідомлюючи, що вони діють спільно відносно потерпілого, використовуючи при цьому різноманітні засоби для нанесення тілесних ушкоджень, навмисно з метою спричинення тілесних ушкоджень нанесли не менше двох ударів по обличчю та тулубу ОСОБА_6, чим спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді забію м'яких тканин обличчя справа, забію та садна правої вушної раковини, синцю скроневої, скулової області, синцю лоба, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. В той час потерпілий ОСОБА_4 прийшов у свідомість та намагався відтягнути ОСОБА_1 від потерпілого ОСОБА_6, однак ОСОБА_1, продовжуючи свій умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, взяв ОСОБА_4 за одяг і навмисно вдарив його головою об бетонний паркан та наніс йому удар кулаком в область щелепи та живота, в результаті чого потерпілому ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, садна лівої скулової області, зламу коронки першого зубу справа верхньої щелепи, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Вказані дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, вчинене групою осіб без попередньої змови між собою

21.06.2013 р. між потерпілими ОСОБА_4 і ОСОБА_6 та обвинуваченими ОСОБА_1О.і ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою потерпілі та обвинувачені дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинувачених за ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 КК України. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачені повинні понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 8 500 грн. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченим та потерпілим.

Прокурор в судовому засіданні просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченими узгоджену міру покарання.

Обвинувачені та потерпілі в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання.

Згідно з даною угодою прокурор та підозрювані ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації їхніх дій за ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 КК України. Обвинувачені ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнали свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повинні понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн., та отримана згода підозрюваних на його призначення. В угоді також передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення в порядку п.1 ч.З ст.314 КПК України, суд виходить з наступного.

Розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст.ст.469 та 471 КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджена міра покарання відповідає санкції кримінального закону та загальним засадам призначення покарання, визначених у ст.65 КК України.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченим узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачені в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнали себе винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 КК України, в обсязі підозри, дали згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатні реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 і ОСОБА_2 беззастережно визнали себе винуватими, згідно із ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повністю усвідомлюють зміст укладеної з потерпілими угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнають себе винуватими, цілком розуміють свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення потерпілих та обвинувачених відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скоїли умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, вчинене групою осіб без попередньої змови між собою , тому їхні дії кваліфіковані за ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 КК України, за якою належить призначити обвинуваченим узгоджену сторонами міру покарання.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 21.06.2013 р. про примирення потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_6 та обвинуваченими ОСОБА_1 і ОСОБА_2

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 КК України, за якою призначити їм узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі по 8 500 грн. кожному.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченим та потерпілим копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя          І.А.Богуславська