Справа № 2-23/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 лютого 2009 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                     Петешенковій М.Ю.

при секретарі                         Макарчук А.В.

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, з участю третьої особи Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд –

в с т а н о в и в:

18 червня 2007 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2, з участю третьої особи Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

            Позивачі посилалися на те, що з 18 жовтня 1979 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають двох дорослих дочок.

12 січня 1994 року на сім’ю у складі чотирьох осіб, а саме: ОСОБА_1,           ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчим комітетом Самарської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська надано ордер № 37 на трьохкімнатну  квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 41, 8 кв.м..  

            Позивач зазначає, що на момент надання квартири його дружина та діти проживали у м. Нальчик. У 1994 році його дружина приїхала в м. Дніпропетровськ, але бажання проживати в місті не було, та повернулася в м. Нальчик. Відповідач громадянство України не отримувала. Вона постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.  

            Відповідач в квартирі АДРЕСА_2 не проживає, особисті її речі відсутні. Вона повністю припинила виконувати обов’язки члена сім’ї, пов’язані з утриманням, оплатою житлового приміщення та комунальних послуг.                

            Позивач просить визнати відповідача ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_2.  

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, вказані в позовній заяві.

                  Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності зі вказаною вище обставиною дає судові підстави для застосування положень    ч. 4 ст. 169, ст.ст. 224, 225 ЦПК України (а.с. 67).   Представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Представник третьої особи Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. (а.с. 30).

                  Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї відсутні з поважних причин більш ніж шість місяців, цей строк може бути продовжено наймодавцем, а у випадку спору - судом.

Судом встановлено, що 12 січня 1994 року на сім’ю у складі чотирьох осіб, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, виконавчим комітетом Самарської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська надано ордер № 37 на трьохкімнатну  квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 41, 8 кв.м.. (а.с. 9).

У вищезазначеній квартирі зареєстровані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2,                 ОСОБА_3, ОСОБА_6. (а.с. 5-8).

 На теперішній час відповідач ОСОБА_2 не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується актом від 14 червня 2007 року завіреним КВ ЖРЕП (а.с. 11).

 В матеріалах справи містяться пояснення доньки відповідача ОСОБА_3, згідно яких відповідач ОСОБА_2 мешкає в Російській Федерації (а.с. 42, 43).

 При таких обставинах, суд вважає, що ОСОБА_2 відсутня без поважних причин за місцем реєстрації більш шести місяців і може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_3.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання відповідача втратившим право користування житловим приміщенням обґрунтовані і підлягають задоволенню.

 Керуючись ст. ст. 71, 71 ЖК України, ст. ст. 4, 10, 11, 18, 57-60, 88, 169, 208-209, 212-215, 224, 225 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_4.

          Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

         Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області  через суд першої інстанції  шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження  і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

        У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення  без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем  в апеляційному порядку.

               Головуючий суддя:                                                                  М.Ю. Петешенкова