суддя-доповідач  1 інстанції - Косенко З.П.

 суддя -  доповідач  - Бадахова Т.П.

                        ДОНЕЦЬКІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                ПОСТАНОВА

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2009 року                                                                                  справа № 2-а-1083/09/0502  

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого:       Бадахової Т.П.

суддів :                                                           Ханової Р.Ф., Василенко О.В.

при секретарі судового

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до Амвросіївського районного суду Донецької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області про поновлення пропущеного строку звернення з позовом до суду та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу як дитині війни, за період з 09.07.2007 року по теперішній час.

    Постановою Амвросіївського районного суду Донецької області від 27 травня 2009 року (арк. справи 12-13) позов задоволений частково, в наслідок чого зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22 травня 2008 року з урахуванням фактично виплачених сум підвищення.

   В апеляційній скарзі відповідач (арк. справи 14) просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі того, що законодавством не прийнято жодного нормативного акту, який би встановлював мінімальний  розмір пенсії за віком для розрахунку доплат.     

Сторони в судове засідання не з'явилися,  про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідач до початку судового засідання надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1, 16 квітня 1935 року народження,  відноситься до категорії «діти війни». (арк.спр.4-5).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, право на отримання підвищення до пенсії  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виникає з моменту проголошення цього рішення, тобто з 22 травня 2008  року.

Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року, оскільки з 1 січня 2008 року вказана стаття 6 була викладена в іншій редакції, за якою виплата 30 % підвищення пенсії передбачена не була, але не зазначив кінцевої дати.

Беручи до уваги  позовні вимоги  позивача, а саме з 09.07.2007 року по  теперішній час колегія суддів зазначає, що кінцевим строком відновлення порушеного права позивача на отримання підвищення до пенсії за віком як дитині війни,  треба вважати 31 грудня  2008 року, оскільки відповідно до частини 1 статті 2  Кодексу адміністративного судочинства України,  завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод  та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень  з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тому, неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчинити певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача у майбутньому.

 Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на  приписи статті 113 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в яких визначено, що в разі  недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій  між  Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені  законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі  за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.

Виходячи з вищевикладеного, з врахуванням приписів частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно по суті вирішена справа, але з помилковим застосуванням норм матеріального права, що обумовлює зміну постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 2, 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

      Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області - задовольнити частково .

      Постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 27 травня 2009 року - змінити .  

Змінити  абзац 2 резолютивної частини  постанови Амвросіївського районного суду Донецької області по адміністративній справі №2-а-1083/09/0502, виклавши в наступній редакції:

«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області  здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням фактично виплачених сум . ».

 В іншій частині постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 27 травня  2009 року по адміністративній справі №2-а-1038/09/0502 -  залишити без змін.

 Постанова у повному обсязі складена і підписана у нарадчій кімнаті 08 липня 2009 року.

 Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання  постанови у повному обсязі.

Головуючий:       підпис      Т.П.Бадахова

Судді:     підпис       Р.Ф.Ханова

    підпис      Л.А.Василенко

Згідно з оригіналом.

Суддя:                            Т.П.Бадахова