суддя-доповідач  1 інстанції - Ковальова Т.І.

 суддя -  доповідач  - Бадахова Т.П.

                        ДОНЕЦЬКІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2009  року                                                                           справа № 2-а-12864/08/1270    

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого:        Бадахової Т.П.

суддів :                                                             Ханової Р.Ф., Радіоновій О.О.

при секретарі судового

ВСТАНОВИЛА:

09 липня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Слов'яносербської райдержадміністрації , Головного управління праці та соціального захисту населення у Луганській області, про визнання дій відповідача незаконними, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щорічної допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з розрахунку 5 мінімальних пенсій за віком за період з 1999 року по 2008 рік, та виплату на його користь недоплаченої щорічної допомоги до 5 травня з урахуванням індексації , 3% річних у сумі 60671,15грн., та стягнення моральної шкоди у сумі 1213423,01 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року (арк. справи 26-28) позов задоволений частково, в наслідок чого визнані неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу не донарахованої і не доотриманої разової грошової допомоги за 2007-2008 роки із розрахунку сім мінімальних пенсій за віком, зобов'язано відповідача здійснити донарахування та виплату на користь позивача недоотриману суму щорічної разової допомоги за 2007-2008 роки.

   В апеляційній скарзі відповідач (арк. справи 30) просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу без його участі.     

  Сторони в судове засідання не з'явилися,  про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

   Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нової постанови з наступних підстав.

   Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії А А № 577814 від 05.12.1997 року (арк. спр. 8).

    Суд першої інстанції правильно визначив статус позивача, як учасника бойових дій, однак, не вірно застосував статтю 13   Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки зазначеною статтею передбачається разова грошова допомога інвалідам війни , до якої позивач не відноситься.

    Частиною 5 статті 12 Закону України«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»   від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII в редакції яка діяла до 01.01.2008 року, передбачалось, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій  виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у 2007році виплата щорічної разової допомоги учасником бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була встановлена  у  розмірі 280 грн.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була зупинена дія частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Однак, рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян була визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) стаття 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року N 489-V.

Згідно довідки відповідача УПСЗН Слов'яносербської райдержадміністрації (а.с. 48) позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2007 року в розмірі 280 грн., 04 червня 2007 року.

Таким чином, оскільки виплата позивачеві разової грошової допомоги була здійснена відповідачем  04 травня  2007, тобто до ухвалення Конституційним Судом України рішення  від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, тому на момент здійснення виплат були чинні положення статті 29 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2007 рік».

Підпунктом б підпункту 2 пункту 20 розділу 2  Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-IV від 28.12.2007 р частина 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була викладена в наступній редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

 Відповідно до ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно відомостей з  особового рахунку позивача № 900315 (а.с.51), відповідачем було нараховано до виплати  ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2008 року в розмірі 310 грн., 16 квітня 2008 року.

   Таким чином, відповідач здійснив вищезазначену виплату у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року, тобто, сплатив визначену діючим на час виплати законодавством суму щорічної разової допомоги до Дня Перемоги в квітні 2008р., тобто коли Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ще не був визнаний неконституційним, внаслідок чого на час вчинення оскаржуваної дії (сплати певної суми) орган владних повноважень діяв в межах закону, тому його дії не можна вважати протиправними.

          Стосовно стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 1 213423,01грн. колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, і зазначає, що відповідно до ст. 23 ЦК України, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами і доповненнями, внесеними  постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року N 5, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, тощо.

Позивачем не надано об'єктивних доказів перенесення душевних страждань, істотності вимушених змін життєвих стосунків, прикладення додаткових зусиль для організації життя.

Щодо стягнення з відповідачів сум з урахуванням індексації та 3 % річних, колегія суддів зазначає, що згідно статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови позивачу в цій частині.

Доводи скаржника щодо пропущення позивачем встановленого ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду колегією суддів не приймається до уваги, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до адміністративного суду 09 липня 2008 року, тобто в межах річного строку для звернення до суду.  

    Виходячи з вищевикладеного, з врахуванням приписів статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла до висновку про те, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що обумовлює її скасування.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Слов'яносербської райдержадміністрації задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов'яносербської райдержадміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення у Луганській області про визнання дій відповідача незаконними, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щорічної допомоги до 5 травня, за період з 1999 року по 2008 рік, та виплату на його користь недоплаченої щорічної допомоги до 5 травня з урахуванням індексації,  3% річних та стягнення  моральної шкоди скасувати.

В задоволені позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Слов'яносербської райдержадміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення у Луганській області про визнання діїй відповідача незаконними, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щорічної допомоги до 5 травня, за період з 1999 року по 2008 рік, та виплату на його користь недоплаченої щорічної разової допомоги до 5 травня з урахуванням індексації,  3% річних та стягнення  моральної шкоди відмовити.

Рішення у повному обсязі складено і підписано у нарадчій кімнаті  та проголошено  01 липня 2009 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання  постанови у повному обсязі.

Головуючий:                                                                        Т.П.Бадахова

Судді:     (підписи)         Р.Ф.Ханова

            О.О.Радіонова

 Згідно з оригіналом.

Суддя:                                Т.П.Бадахова