Справа №2-1398/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2009 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді: Дзярук М.П.,
при секретарі: Родніковій Ю.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 ., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, Держкомзему у м. Запоріжжі Запорізької області , Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Запорізької регіональної філії, третьої особи - обслуговуючого кооперативу “ Оздоровче товариство "Комунальник" про визнання права власності на земельну ділянку та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 . звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради, Держкомзему у м.Запоріжжі Запорізької області , Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Запорізької регіональної філії, третьої особи - обслуговуючого кооперативу “ Оздоровче товариство "Комунальник" про визнання права власності на земельні ділянки площею 0,0709га та 0,1014га , що розташовані за адресою м. АДРЕСА_1 , та зобов’язання відповідачів вчинити певні дії щодо оформлення його права власності на зазначені земельні ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що позивач як власник нерухомого майна та член обслуговуючого кооперативу “Комунальник” на території, якого розташований зазначений дачний будинок і позивачу виділена земельна ділянка для його розміщення і обслуговування та ведення садівництва, звернувся до власника землі—Запорізької міської ради з відповідною заявою з метою реалізації свого права власності на ці земельні ділянки. Запорізька міська рада ухилилася від розгляду цих заяв та прийняття відповідного рішення і не вчинила відповідних дій по оформленню цього права. На захист свого права позивачем подано відповідний позов.
Представник відповідача 1, що був присутній в судових засіданнях визнав той факт, що заява ОСОБА_1 . щодо приватизації спірних земельних ділянок, розташованих за адресою м. АДРЕСА_1 , дійсно не була розглянута у передбаченому Законом порядку з прийняттям відповідного рішення. Однак , приймаючи до уваги, що ці земельні ділянки знаходяться в прибережній зоні р.Дніпро вважає, що їх приватизація не можлива. Просить в позові відмовити.
Представник відповідача 2 - Держкомзему у м.Запоріжжі Запорізької області в судові засідання не з’являвся надіслав на адресу суду письмову заяву, в яких повідомив , що з позовними вимогами ОСОБА_1 . знайомий , просив суд вирішити справу у його відсутності за наявними в ній матеріалами.
Представник відповідача 3 - Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Запорізької регіональної філії проти задоволення позову не заперечив, в судових засіданні пояснив, що реєстрація державного акту про право власності на земельну ділянку здійснюється після його передачі до ЗРФ ДП „Центр ДЗК" від Держкомзему у м.Запоріжжі.
Третя особа - обслуговуючий кооператив „Оздоровче
товариство „Комунальник" проти задоволення позову не заперечує. На адресу суду надійшла заява за підписом голови кооперативу, якою він підтвердив, що позивачу дійсно виділені земельні ділянки в обслуговуючому кооперативі “Комунальник” в заявлених розмірах, против їх приватизації позивачем кооператив не заперечує.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши інші докази, що є в справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 . (далі – позивач) є членом обслуговуючого кооперативу “Оздоровче товариство “Комунальник”, що розташований в м. ОСОБА_1 на території Запорізької міської ради з ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Поштова адреса фактичному місцезнаходженню Обслуговуючого кооперативу “Оздоровче товариство ”Комунальник”: м. АДРЕСА_1 присвоєна згідно з рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 08.11.2005р. по справі № НОМЕР_1 (залучено до матеріалів справи).
Як члену кооперативу позивачу була виділена земельна ділянка № 2 в обслуговуючому кооперативі “ Оздоровче товариство “Комунальник”, площею 0,1709 га для розташування дачного будинку і господарських будівель та ведення садівництва.
Площа земельної ділянки, що перебуває в фактичному користуванні позивача підтверджується планом –схемою земельної ділянки, виконаним спеціальною ліцензованою землевпорядною організацією ТОВ “Земельно-юридичне агентство” (залучено до матеріалів справи) та не заперечується сторонами по справі.
На виділеній позивачу земельній ділянці був збудований дачний будинок Літ. „А" ( №2), сарай літ.”Б” та насаджені багаторічні зелені насадження.
Позивач у справі є власником дачного будинку № 2, що розташований на зазначеній земельній ділянці оздоровчого кооперативу, що підтверджується свідоцтвом про право власності на дачний будинок №6 від 12.05.1999р. (залучено до матеріалів справи.). Право власності на дачний будинок зареєстровано належним чином ОП “ЗМБТІ”.
В квітні 2008 року ОСОБА_1 . звернувся до Запорізької міської ради (власника землі) про надання йому у власність земельної ділянки для розташування і обслуговування дачного будинку та ведення садівництва у встановлених законодавством розмірах.
Протягом місяця як передбачено вимогами Земельного кодексу України Запорізькою міською радою не було прийнято рішення щодо передачі йому у власність спірної земельної ділянки або про відмову у такій передачі.
02.06.2008р. за вих.№ 3945 від головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради та 18.08.2008р. за № НОМЕР_2 / НОМЕР_3 від Запорізького міського управління земельних ресурсів (на час розгляду справи Держкомзем у м.Запоріжжі Запорізької області), позивачу надані відповіді , якими відмовлено в приватизації зазначеної земельної ділянки, яка знаходяться в користуванні обслуговуючого кооперативу “Оздоровче товариство “Комунальник” , в зв'язку з тим, що земельна ділянка знаходиться в прибережній захисній смузі річки «Дніпро».
Суд погоджується з доводами позивача, що така відмова є незаконною та порушує гарантоване Конституцією України право власності кожного громадянина на землю.
Відповідно до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується кожному.
Згідно земельного законодавства України, зокрема ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної та комунальної власності для таких потреб: ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів в розмірах, визначених частиною першою ст.121 Земельного кодексу України.
Так, ч.1 ст.121 Земельного кодексу України передбачено, що кожний громадянин України має право на безоплатну передачу йому із земель державної та комунальної власності земельних ділянок в таких розмірах:
- для ведення садівництва – не більше 0,12 га, для обслуговування дачного будинку та господарських будівель – 0,10га.
У відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та
юридичні особи набувають права власності на земельну ділянку із земель
державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади
або органів місцевого самоврядування.
У відповідності до ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської, чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів , що підтверджують розмір земельних ділянок.
Як встановлено судом, позивач з додержанням встановленого порядку звернувся до власника землі – Запорізької міської ради з відповідною заявою про передачу йому у власність земельної ділянки №2 площею 0,0709га для обслуговування дачного будинку та господарських будівель (присадибна ділянка) та земельної ділянки№2 , площею 0,1014га для ведення садівництва , що розташовані в м. ОСОБА_1 , та перебувають в його фактичному користуванні, в свою чергу відповідач 1 (Запорізька міська рада) не вчинив передбачених нормами Земельного кодексу України дій щодо розгляду заяви позивача щодо приватизації спірних земельних ділянок, відповідного рішення з цього питання не прийняв.
Представник відповідача 1—Запорізької міської ради, в судових засіданнях не довів суду підстав з яких заява позивача не була розглянута у встановлені законодавством спосіб та строки . Посилання позивача на те, що земельна ділянка позивача знаходиться в прибережній захисній смузі р.Дніпро , тому приватизація її не можлива, відхиляються судом , виходячи з наступного.
Згідно ст.88 Водного кодексу України передбачено , що в межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов , що склалися.
Відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режимів ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1996р. №486 , розміри та межі водоохоронних зон визначаються за проектами встановлення цих меж на основі технічної документації, яка погоджується та затверджується відповідними органами виконавчої влади. На землях міст та селищ міського типу розмір водоохоронної, як і прибережно - захисної смуги , встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови .
Представник відповідача 1 не надав суду затвердженого у передбаченому нормативними актами порядку проекту встановлення водоохоронної зони біля р.Дніпро, з якого можна було б документально встановити, що спірні земельні ділянки входять у встановлену прибережну водоохоронну межу. Як пояснив представник Запорізької міської ради такі докази у відповідача 1 відсутні.
До того ж суд приймає до уваги той факт, що позивач є власником дачного будинку на спірній земельній ділянці та членом обслуговуючого кооперативу “Комунальник” з 1989р. і в цей період обмежень щодо будівництва в прибережних смугах не існувало. Обмеження були введені в дію Земельним кодексом Української РСР, який затверджений Законом Української РСР від 18.12.1990р. та Водним Кодексом України, введеним в дію Постановою ВР України №214/95-ВР від 06.06.1995р.
Також, не довів представник відповідача 1 інших встановлених законодавством обмежень в реалізації позивачем свого права власності на спірні земельні ділянки.
Судом також враховується те, що згідно державного акту на право постійного користування землею №266 від 4 липня 1993р. міжгалузевій асоціації “Комунальник” було надано в постійне землекористування 2032га землі в межах згідно з планом для розміщення оздоровчого товариства “Комунальник”. Отже землекористувачем згідно цього державного акту була міжгалузева асоціація “Комунальник”.
Згідно довідки головного управління статистики у Запорізькій області від 21.04.2009р. № 15-7/1810 встановлено, що станом на 21.04.2009р. Міжгалузева Асоціація “Комунальник” в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій не значиться . Також було ліквідовано та вилучено запис про Асоціацію “Комунальник” (код ЄДРПОУ 20497342, дата ліквідації 08.04.1998р.)
Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організації є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Отже, на теперішній час землекористувачів спірної земельної ділянки зареєстрованих у передбаченому земельним кодексом порядку не має, а власником цієї землі є Запорізька міська рада, тому проводити вилучення зазначеної земельної ділянки не має потреби. Це спростовує заперечення відповідача 1 в цій частині.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів
поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі.
Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Частиною 3 статті 152 ЗК України серед способів захисту прав осіб на земельні ділянки передбачений , зокрема спосіб шляхом визнання прав, а також застосування інших , передбачених законом способів.
На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи, суд вважає заявлені вимоги законними і обґрунтованими, та такими , що підлягають задоволенню у повному обсязі..
Керуючись ст.ст. 14, 124 Конституції України, ст.. ст.. 116, 118, 121, 141, 152 ЗК України, ст.. 88 Водного кодексу України, ст. ст. 60, 208, 209, 212 – 215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0, 0709га для обслуговування дачного будинку та господарських будівель (присадибна ділянка), що розташована в м. АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1014 га для ведення садівництва, що знаходиться в м. АДРЕСА_1
Зобов’язати управління Дежкомзему у місті Запоріжжі Запорізької області видати ОСОБА_1 технічне завдання на виготовлення державного акту та підписати реєстраційну картку та державні акти про право власності на земельні ділянки площею 0,0709га для обслуговування дачного будинку та господарських будівель (присадибна ділянка) та 0,1014 га для ведення садівництва, що розташовані за адресою м. АДРЕСА_1
Зобов’язати Запорізьку регіональну філію ДП “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” зареєструвати ОСОБА_1 державні акти про право власності на земельні ділянки площею 0,0709га для обслуговування дачного будинку та господарських будівель (присадибна ділянка) та 0,1014 га для ведення садівництва, що розташовані за адресою м. АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя Дзярук М.П.
Справа №2-1398/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(резолютивна частина)
16 червня 2009 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді: Дзярук М.П.,
при секретарі: Родніковій Ю.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 ., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, Держкомзему у м. Запоріжжі Запорізької області , Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Запорізької регіональної філії, третьої особи - обслуговуючого кооперативу “ Оздоровче товариство "Комунальник" про визнання права власності на земельну ділянку та зобов’язання вчинити певні дії, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0, 0709га для обслуговування дачного будинку та господарських будівель (присадибна ділянка), що розташована в м. АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1014 га для ведення садівництва, що знаходиться в м. АДРЕСА_1
Зобов’язати управління Дежкомзему у місті Запоріжжі Запорізької області видати ОСОБА_1 технічне завдання на виготовлення державного акту та підписати реєстраційну картку та державні акти про право власності на земельні ділянки площею 0,0709га для обслуговування дачного будинку та господарських будівель (присадибна ділянка) та 0,1014 га для ведення садівництва, що розташовані за адресою м. АДРЕСА_1
Зобов’язати Запорізьку регіональну філію ДП “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” зареєструвати ОСОБА_1 державні акти про право власності на земельні ділянки площею 0,0709га для обслуговування дачного будинку та господарських будівель (присадибна ділянка) та 0,1014 га для ведення садівництва, що розташовані за адресою м. АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя М.П.Дзярук