ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
07.07.06 Справа № 3/262.
Суддя Доманська М.Л., при секретарі судового засідання Агафоновій С.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Прокурора м. Анрацит в інтересах Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області, м. Антрацит Луганської області
до ДП “Антрацит”, м. Антрацит
про стягнення 4943 грн. 14 коп.
за участю представників :
від заявника: Негієвич І.В.,
від позивача – Жданова А.В. (дов. від 06.01.06 № 1),
від відповідача –не прибув (явка обов'язкова),
встановив:
Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суми пенсії , виплаченої в порядку регресу Гаращук А.М. за період з 01.06.96 по 31.03.01 у розмірі 4943 грн. 14 коп. та про поновлення строку позовної давності.
Представниками позивача та прокурором подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом задовольняється.
Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Луганської області від 29.05.06 відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 01.09.05, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, характер спору, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 06.07.06 № 10/549 позовні вимоги не визнає, посилаючись на пропуск строку позовної давності.
У позовній заяві та у поясненні від 22.06.06 № 3571\07 заявник та позивач просять визнати поважною причину пропущення строку позовної давності та поновити цей строк. В обґрунтування наявності поважної причини щодо пропуску строку позовної давності заявником та позивачем доведено наступне:
- протягом 1997-2001 на ДВАТ “шахта ім.50-річчя Радянської України” пред’являлись претензії по відшкодуванню, в порядку регресу, пенсії , виплаченої гр. Гаращук А.М., які підприємством визнані;
- платіжні доручення на стягнення визнаних сум направлялись до банку, який обслуговував відповідача, але залишились неоплаченими у зв’язку з тривалою відсутністю грошових коштів на розрахунковому рахунку боржника, та повернені без виконання після скасування картотеки платіжних документів відповідно до ст. 19 Закону України від 21.12.00 № 2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”;
- після внесення змін до ст.8 ГПК України згідно із Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про банки і банківську діяльність” від 10.01.02, що набрав чинності з 20.02.02, листи по визнаних претензіях також направлялись на виконання до ВДВС Антрацитівського міського управління юстиції, але повернені без виконання, тому що не відповідають вимогам ст.19 Закону України “Про виконавче провадження”;
- в 2002 році управління починало роботу по зверненню до господарського суду Луганської області із заявами про стягнення заборгованості по регресних вимогах, але провадження у справах припинялось на підставі того, що згідно із ст.8 ГПК України відповіді про визнання претензій є підставою для примусового стягнення заборгованості державною виконавчою службою; 30.01.03 постановою Вищого господарського суду України по справі № 3/5/2975 (02) встановлено, що наявність задоволеної претензії не є підставою для припинення судом провадження у справі, копія якого розіслана Пенсійним фондом України підвідомчим управлінням для відома та використання в роботі 03.06.03;
- заборгованість по відшкодуванню, в порядку регресу, виплачених пенсій інвалідам від трудового каліцтва та професійного захворювання та у випадку втрати годувальника в сумі 179,0 тис.грн. враховується на обліковій картці платника - ВП “шахта ім. 50-річчя Радянської України ” ДП “Антрацит” і до цього часу не відшкодована, що не тільки завдає матеріального збитку Пенсійному фонду України, а й перешкоджає в здійсненні належного (своєчасного й у повному обсязі) фінансування пенсійних виплат, оскільки ці кошти спрямовуються на виплату пенсій;
- починаючи з 31.07.03 управлінням було пред’явлено до господарського суду 187 позовних заяв на суму 486,9 тис.грн., 2003 році –31 позовну заяву на суму 56,7 тис. грн.; в 2004 році –78 позовних заяв на суму 166,8 тис. грн.; в 2005 році –53 позовних заяв на суму 185,5 тис. грн.; у 2006 році –25 позовних заяв на суму 77,9 тис. грн
- з вказаної суми позовних заяв 113 позовів на суму 330,6 тис. грн. по підприємствах ДП “Антрацит”, 74 позови на суму 156,3 тис.грн. –по підприємствах ДП “Ровенькиантрацит”;
- на рахунок управління в 2005 році від задоволених позовів та претензій надійшло 476,0 тис. грн., які направлені на виплату пенсій та допомоги;
- стягнення в судовому порядку ускладнюється тією обставиною, що позовні заяви необхідно оформлювати по кожному пенсіонеру окремо, а не по загальному залишку заборгованості по підприємству;
- загальна заборгованість підприємств м.Антрацит та інших міст по відшкодуванню, в порядку регресу, виплачених пенсій інвалідам від трудового каліцтва та проф. захворюваня та у випадку втрати годувальника перед управлінням станом на 01.06.06 складає 910,8 тис. грн. ; при цьому всі суми визнані в претензійному порядку, враховуються на облікових картках платників, регулярно узгоджуються актами звірення заборгованості, але до цього часу не відшкодовані, що перешкоджає в здійсненні належного (своєчасного й у повному обсязі) фінансування пенсійних виплат, оскільки ці кошти спрямовуються на виплату пенсій.
Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд прийшов до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що гр. Гаращук А.М. одержано професійне захворювання на шахті 54, правонаступником якого (після неоднарозових пере найменувань та реорганізацій) є відповідач у справі, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі витягом з трудової книжки гр. Гаращук А.М., витягами із актів огляду у ВТЕК (у тому числі від 18.07.89 серії ВТЕ-32 № 093941 (а.с.19), та іншими матеріалами справи.
Внаслідок професійного захворювання гр. Гаращук А.М., за період з 01.06.96 по 31.03.01 виплачена пенсія у сумі 4943 грн. 14 коп., яку позивач просить відшкодувати на свою користь за рахунок відповідача відповідно до ст.460 ЦК УРСР.
Відповідач не визнає позов, посилаючись на пропуск строку позовної давності.
Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Позивачем доведено суду виникнення зобов'язання відповідача щодо відшкодування сум виплаченої пенсії відповідно до ст. 460 ЦК УРСР, що діяв у період виникнення спірних правовідносин.
Враховуючи обов’язковий характер відшкодування сум пенсії, виплаченої позивачем, соціальну значимість цих платежів, та, насамперед, діючий у період виникнення спірної заборгованості порядок відшкодування сум виплаченої пенсії, скасування картотеки відповідно до п. 19.3 ст.19 Закону України від 21.12.00 № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а також факт визнання суми боргу відповідачем в досудовому порядку, суд відповідно до ст. 80 ЦК УРСР (аналогічні положення передбачені ст. 267 ЦК України) визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, вимогу заявника та позивача щодо поновлення строку позовної давності - такими, що підлягають до задоволення.
Позовна сума підтверджена матеріалами справи.
За таких обставин, позов слід задовольнити.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач та заявник звільнені від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, у даному випадку не передбачено чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників позивача та заявника про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
поставновив:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з ДП "Антрацит" , Луганська область м. Антрацит, вул. Ростовська, 38, код 32226065, на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області, Луганська область, м. Антрацит, вул. Радянська, 19, код 21792353, витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 4943 грн. 14 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 10.07.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.Л. Доманська