Справа № 2-а-738/11

Провадження №

ПОСТАНОВА

іменем України

25.02.2011 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Пінкевич Н.С. розглянувши у скороченому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”, посилаючись на те, що вона є „дитиною війни” і має право на пільги, передбачені статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, має статус дитини війни і їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсїї за віком. Верховна Рада України Законами України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, Про Державний бюджет України на 2007 рік призупинила дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, якою була передбачена виплата соціальної грошової допомоги, однак Конституційний Суд України рішенням №6-рп2007 від 09 липня 2007 року по справі 1-29\2007 вирішив визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” пункт 12 статті 71,яким зупинено дію ст.6 Закону України №2195-статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” № 489 від 19.12.2006 року визнані неконституційними.

Тому просила визнати відмову відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною та зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з 2006 по вересень 2009 року в сумі 3 602, 60 грн, а з жовтня 2009 року щомісяця на весь період чинності ст..6 Закону.

Відповідач позов не визнав, зазначивши в запереченнях , що не було визначено механізму проведення розрахунку і виплати підвищення до пенсії , передбаченого ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» З 1 січня 2008 року визначено механізм реалізації положень ст.. 6 Закону а також постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року визначено розмір виплат у відповідності з якими й було виплачено позивачеві ця допомога. Заперечуючи проти позову, просив застосувати ст. ст 99. 100 КАС України

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, вважаю що наявних підстав достатньо для прийняття рішення у скороченому провадженні на підставі ст.. 183-2 ч. 1 п. 2 КАС України та задоволення позовних вимог частково з наступних підстав.

Згідно пенсійного посвідчення позивач є дитиною війни і користується пільгами, приналежними цьому статусу.

- Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-4 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено,

Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія даної норми була зупинена.

- Конституційний Суд України рішенням № 6-рп2007 від 09 липня 2007 року по справі 1-29\2007 вирішив визнати таким, що не відповідають Конституцїї України і є неконституційними положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” пункт 12 статті 71, яким зупинено дію ст.6 Закону України № 2195-статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” № 489 від 19.12.2006 року і п.5 означеного рішення має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції, при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними,

- Верховний Суд в своєму листі 14.07.2006 року №1-5\400 надав роз'яснення щодо застосування законодавства з аналогічних правових відносин з огляду на рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» про незворотність дії у часі законів та інших нормативно - правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи. Реалізація особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги, у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

- Конституційний суд України в рішенні від 22.05.2008 року по справі 1-28 зазначив, що виходячи з того, що 09 липня 2007 року Конституційний суд України прийняв рішення у справі про соціальні гарантії громадян та відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність і з 09 липня 2007 року норма ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30% підлягає виконанню.

Тому суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити частково в частині підвищення позивачу пенсїї в розмірі 30% мінімальної пенсїї за віком за період з 04 серпня 2010 року на підставі рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року по справі 1-28,оскільки в 2006 році Конституційний Суд України не розглядав питання відповідності Конституцїї України норм Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” і підвищення пенсїї проводиться лише з моменту набрання чинності Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року.

Оскільки відповідач наполягає на застосуванні ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, строку звернення до адміністративного суду, то суд вважає, що хоча і позов розглядається по суті, це є також підставою для відмови в позові в частині ,що стосується виплат з 2006 року оскільки позивач не навів поважних причин для поновлення пропущеного строку, знаючи про порушення свого права в 2006.р. і в вказаному періоді 2007, 2008, 2009 р р.

Враховуючи дату звернення позивача до суду 04.02.11 року суд зобов”язує відповідача зробити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачки в період з 04.08.2010 року.

Керуючись Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року №2195-1У ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст..ст. 4, 7, 14, 23, 86, 94, 99, 100,158,159,160, 161, 163, 162 183-2 КАС України, , -

ПОСТАНОВИЛА :

Позов задовольнити частково.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 04.08.2010 року неправомірною

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 04.08.2010 року з врахуванням раніше здійснених виплат.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови..

Суддя: Пінкевич Н.С.